БЕЗОПЛАТНА ПРАВОВА ДОПОМОГА
Що означає поняття безоплатної первинної та вторинної
правової допомоги, і хто має право на її отримання?
Безоплатна первинна правова допомога охоплює такі види
правових послуг, як надання інформації, консультацій і роз’яснень з правових
питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім
процесуальних), надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної
правової допомоги та медіації. Вторинна безоплатна правова допомога включає
захист від обвинувачення; здійснення представництва інтересів осіб у судах,
інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими
особами; складання документів процесуального характеру.
Безоплатна первинна правова допомога надається кожній
особі, тобто громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, в тому
числі біженцям, які перебувають під юрисдикцією України.
Безоплатну вторинну правову допомогу можуть отримати:
– малозабезпечені особи, тобто особи, середньомісячний
сукупний дохід сім’ї яких нижчий суми прожиткового мінімуму, розрахованого та
затвердженого відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» для
осіб, що належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а
також інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість
пенсії, у розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб;
– діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування,
безпритульні діти, діти, які можуть стати або стали жертвами насильства в
сім’ї;
– особи, до яких застосовано адміністративне затримання чи
адміністративний арешт; підозрювані у вчиненні злочину особи, затримані органами
дізнання та слідства; особи, до яких як запобіжний захід обрано взяття під
варту, й особи, у справах яких, відповідно до положень Кримінально-процесуального
кодексу України, участь захисника є обов’язковою;
– особи, яким законами України вже закріплено право на безоплатну
правову допомогу, а саме:
– особи, на яких поширюється дія ЗУ «Про біженців та осіб,
які потребують додаткового або тимчасового захисту» (до моменту прийняття рішення
про надання статусу біженця та у разі, якщо особа оскаржує рішення щодо
статусу біженця);
– ветерани війни та особи, на яких поширюється дія ЗУ «Про
статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи, які мають
особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які
належать до числа жертв нацистських переслідувань (стосовно питань,
пов’язаних з їх соціальним захистом);
– особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження
цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та
поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (протягом розгляду справи в
суді);
– особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної
допомоги в примусовому порядку (протягом розгляду справи в суді);
– особи, реабілітовані відповідно до законодавства України
(стосовно питань, пов’язаних з реабілітацією).
До того ж, право на безоплатну вторинну правову допомогу
мають громадяни держав, з якими Україна уклала відповідні міжнародні
договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також
іноземці та особи без громадянства відповідно до міжнародних договорів,
учасником яких є Україна, якщо такі договори зобов’язують держав-учасниць
надавати певним категоріям осіб безоплатну правову допомогу.
ЯКЩО В ДОПОМОЗІ ВІДМОВЛЕНО
У яких випадках громадянам можуть відмовити у наданні безоплатної
вторинної правової допомоги?
Відмовити особі в наданні безоплатної вторинної правової допомоги
можуть у випадку, коли:
– особа не належить до жодної з категорій осіб, які відповідно
до закону мають право на безоплатну вторинну правову допомогу;
– особа подала неправдиві відомості або фальшиві документи з
метою віднесення її до однієї з категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну
правову допомогу;
– вимоги особи про захист або відновлення її прав є неправомірними;
– особі раніше надавалася безоплатна вторинна правова допомога
з одного і того ж питання;
– особа використала всі національні засоби правового захисту
у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правової допомоги
(у цьому випадку додається письмове роз’яснення про порядок звернення до відповідних
міжнародних судових установ чи відповідних органів міжнародних організацій, членом
або учасником яких є Україна).
У разі прийняття рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної
правової допомоги особі роз’яснюватимуть порядок оскарження такого рішення.
ВИДИ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ
Які види трудового договору існують, і на який термін може укладатися
такий договір?
Відповідно до статті 23 Кодексу законів про працю України трудовий
договір може бути:
1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;
2) укладеним на визначений строк, встановлений за погодженням
сторін;
3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові
відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру
наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках,
передбачених законодавчими актами.
ЧИ ОБОВ’ЯЗКОВЕ УКЛАДЕННЯ ПИСЬМОВОГО ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ?
Під час прийому на роботу мені запропонували укласти з підприємством
письмовий трудовий договір. Чи обов’язково писати заяву про прийом на роботу?
Відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю України трудовий
договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми
є обов’язковим:
1) при організованому наборі працівників;
2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими
природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику
для здоров’я;
3) при укладенні контракту;
4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового
договору у письмовій формі;
5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім;
6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;
7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати
паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених
законодавством, також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан
здоров’я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового
договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним
органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення
формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску
на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника
на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства,
установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організації,
не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому
за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров’я.
Волевиявлення працівника щодо бажання працювати може бути оформлено
заявою про прийняття на роботу або підписаним письмовим трудовим договором.
29.12.2015
|