РОБОТА У ВИХІДНІ

З метою забезпечення безпере­бійного телефонного зв’язку під час виборів, згідно з наказом ро­ботодавця, ми (кабельники і мон­тери) працювали у вихідний день з подвійною оплатою праці. Про­те згодом заднім числом був ви­даний інший наказ, за яким наша робота мала компенсуватися відгулами. Чи правомірні такі дії роботодавця? Як захистити свої права, і як має діяти профком?

Відповідно до ст. 71 Кодексу законів про працю України (КЗпПУ) робота у вихідні дні забороняється. Залучен­ня окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з до­зволу виборного органу первинної профспілкової організації (проф­спілкового представника) підпри­ємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і в частині другій цієї статті.

Залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускаєть­ся в таких виняткових випадках:

1) для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епіде­мій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;

2) для відвернення нещасних ви­падків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;

3) для виконання невідкладних, насамперед непередбачених, ро­біт, від негайного виконання яких залежить подальша нормальна ро­бота підприємства, установи, орга­нізації загалом або їх окремих під­розділів;

4) для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних ро­біт з метою запобігання або усу­нення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах від­правлення і призначення.

Залучення працівників до робо­ти у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпоряджен­ням) власника або уповноважено­го ним органу.

Згідно із ст. 72 КЗпПУ робота у вихідний день може компенсува­тися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або в гро­шовій формі у подвійному розмірі.

Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 КЗпПУ, а саме:

1) відрядникам – за подвійними відрядними розцінками;

2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або ден­ними ставками, – у розмірі подвій­ної годинної або денної ставки;

3) працівникам, які одержують місячний оклад, – у розмірі оди­нарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у свят­ковий і неробочий день провадила­ся у межах місячної норми робочо­го часу, і в розмірі подвійної го­динної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Оплата в зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неро­бочий день.

Таким чином, роботодавець піс­ля погодження питання з профко­мом мав отримати згоду працівни­ків на конкретні умови компенсації за роботу у вихідний день. Про таку згоду, як правило, свідчать особис­ті підписи працівників на наказі про ознайомлення з його змістом, а також фактичний їх вихід на робо­ту. Зміна умов такої компенсації без погодження з працівниками є порушенням ст. 72 КЗпП України.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 38 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профком здійснює громадський контроль за виконанням роботодавцем законо­давства про працю та охорону пра­ці, забезпеченням на підприєм­стві, в установі або організації без­печних та нешкідливих умов пра­ці, виробничої санітарії, правиль­ним застосуванням установлених умов оплати праці, вимагає усу­нення виявлених недоліків.

Згідно із ст. 21 Закону про проф­спілки профком має право внести роботодавцю подання про усунен­ня порушень законодавства про працю, яке є обов’язковими для розгляду, та в місячний термін одержати від нього аргументовану відповідь. У разі ненадання аргу­ментованої відповіді у зазначений термін дії чи бездіяльність посадо­вих осіб можуть бути оскаржені до місцевого суду.

Крім того, ст. 45 КЗпП України визначає право виборного проф­спілкового органу первинної профорганізації (профспілкового пред­ставника) вимагати від власника або уповноваженого ним органу ро­зірвання трудового договору з ке­рівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує зако­нодавство про працю, колдоговори й угоди, Закон про профспілки.

У будь-якому випадку профкому треба ухвалити рішення про пору­шення ст. 71 КЗпПУ (якщо питання залучення працівників не погоджу­валося з профспілкою), звернення профкому з поданням про усунення порушень, застосування ст. 45 КЗпПУ тощо. Тоді роботодавець зобов’язаний буде реагувати на ви­моги в установленому порядку.

Що стосується самих працівни­ків, то у них протягом 3 місяців з дня, коли їх право порушили, або коли їм стало про це відомо, є право звернутися до суду. Проте вони, як правило, не наважуються судитися. Тому доцільніше буде задіяти ме­ханізми профспілкового захисту.

Матеріали сторінки підготовлені правовою та технічною інспекцію праці ФПУ

ОПЛАТА ЗА РОБОТУ У ВИХІДНИЙ І СВЯТКОВИЙ ДЕНЬ

1) відрядники – за подвійними відрядними розцінками;

2) працівники, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, – у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

3) працівники, які одержують місячний оклад, – у розмірі одинарної годинної або ден­ної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окла­ду, якщо робота провадилася понад місячну норму.

ЛЮДЯМ З ІНВАЛІДНІСТЮ – ГІДНІ ПРАВА!

Напередодні Міжна­родного дня прав людини 3 грудня разом із світовою спільнотою Україна від­значала Міжнародний день інвалідів. З метою за­безпечення належних умов для реалізації соці­ально-економічних, полі­тичних, особистих прав і свобод особами з інвалід­ністю, впровадження кра­щого світового досвіду у цій сфері, недопущення дискримінації, а також виконання зобов’язань, взятих Україною за Кон­венцією про права інвалі­дів 3 грудня 2015 року Пре­зидент України підписав Указ № 678/2015 «Про акти­візацію роботи щодо за­безпечення прав людей з інвалідністю». Указ спря­мований на привернення уваги суспільства до про­блем людей з інвалідніс­тю, зокрема осіб, які отри­мали інвалідність внаслі­док поранення, контузії або каліцтва під час безпо­середньої участі в антите­рористичній операції в Донецькій і Луганській областях, інвалідів з чис­ла внутрішньо переміще­них осіб.

Своїм Указом Президент поставив чіткі завдання перед Кабінетом Міні­стрів, міністерствами за­кордонних справ, соціаль­ної політики, громадськи­ми організаціями, що опі­куються питаннями осіб з інвалідністю, обласними, Київською міською держадміністраціями, органа­ми місцевого самовряду­вання, Національною агенцією України з пи­тань держслужби, Націо­нальною академією дер­жавного управління при Президентові України.

В УКРАЇНІ ЗМІНИЛИСЯ РОЗМІРИ СУДОВОГО ЗБОРУ