СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

УСИНОВЛЕННЯ ДИТИНИ ІНВАЛІДОМ ПО ЗОРУ

Я інвалід І групи по зору, 38 років, житлом та роботою за­безпечена. Чи маю право на усиновлення дитини?

Усиновлення дитини прова­диться в її найвищих інтересах для забезпечення ста­більних і гармонійних умов життя. Відповідно до статті 212 Сі­мейного кодексу України усинов­лювачами не можуть бути:

– особи з обмеженою дієздатністю;

– визнані недієздатними;

– особи, позбавлені батьків­ських прав (якщо права не були відновлені);

– особи, що були усиновлювача­ми (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (припинено опіку, піклування, діяльність прийомної сім’ї або дитячого бу­динку сімейного типу) з їхньої вини;

– особи, що перебувають на об­ліку або лікуванні в психоневроло­гічному чи наркологічному дис­пансері;

– особи, які зловживають спирт­ними напоями або наркотичними речовинами;

– особи, що не мають постійного місця проживання і заробітку (до­ходу);

– особи, що страждають захво­рюваннями, перелік яких затвер­джений МОЗ України;

– іноземці, що не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли інозе­мець є родичем дитини;

– особи, що були засуджені за злочини проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої сво­боди та статевої недоторканності особи, громадського порядку, гро­мадської безпеки та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому порядку суди­мість за вчинення інших злочинів;

– особи, що потребують сторон­нього догляду за станом здоров’я;

– особи без громадянства;

– особи, що перебувають у шлю­бі з особою, яка згідно з пунктами 3-6, 8 та 10 цієї статті не може бути усиновлювачем;

– інші особи, інтереси яких су­перечать інтересам дитини.

Також у п. 38 Постанови Кабіне­ту Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльнос­ті органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дити­ни» зазначається, що усиновлюва­чами не можуть бути інваліди I і II груп, які за висновком медико-со­ціальної експертної комісії потре­бують стороннього догляду.

ЯК СТЯГНУТИ З ЧОЛОВІКА АЛІМЕНТИ НА УТРИМАННЯ ДРУЖИНИ?

Я розлучився з дружиною. Чи може суд призначити алімен­ти на її утримання (дружина не працювала, зараз у де­кретній відпустці)? Якщо може, то в яких випадках і в якому розмірі?

Відповідно до статей 75–77 Сі­мейного кодексу України чо­ловік і дружина повинні ма­теріально підтримувати один одного. Право на матеріальну допомогу виникає, якщо зарплата, пенсія, стипендія та інші доходи не забезпечують прожиткового міні­муму, встановленого законом. Якщо у зв’язку з вихованням дити­ни, веденням домашнього господар­ства, хворобою або іншими обстави­нами, які мають істотне значення, дружина не мала можливості одер­жати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, вона має право на утримання у зв’язку з припинен­ням шлюбу. За умови, що їй необхід­на матеріальна допомога і що ко­лишній чоловік може її надавати.

Право на утримання у цьому ви­падку триває протягом трьох років з моменту розлучення. Аліменти сплачуються щомісячно, хоча і є можливість домовитися про їх сплату наперед. Утримання нада­ється в натуральній або грошовій формі. За рішенням суду, як прави­ло, аліменти присуджуються в гро­шовій формі.

Для отримання аліментів мож­на підписати договір про надання утримання, в якому визначити умови, розмір та строки їх випла­ти. Такий договір має бути укладе­ний в письмовій формі та завіре­ний нотаріусом. У випадку невико­нання зобов’язань за договором про надання утримання аліменти можуть утримуватися на підставі виконавчого припису нотаріуса.

Якщо домовитися про утриман­ня не вдається, питання можна ви­рішити в суді, подавши позовну за­яву про стягнення аліментів. Роз­мір їх встановлюється судом з ура­хуванням обставин, що мають іс­тотне значення (розмір доходів сторони, яка буде сплачувати алі­менти). Розмір аліментів, визначе­ний судом, може бути згодом змі­нений рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їх матері­ального або сімейного стану.

ЯКЩО ОСОБА НЕ ПРОЖИВАЄ ЗА МІСЦЕМ РЕЄСТРАЦІЇ

Після розлучення моя колишня дружи­на більше 5 років не проживає за місцем реєстрації в моїй квартирі, за кому­нальні послуги не сплачує, на всі мої прохання знятися з реєстрації не реагує. Що мені робити?

Права власника квартири визначе­ні статтями 383 Ци­вільного кодексу України та 150 Житлового кодексу України, які пе­редбачають право власни­ка використовувати жит­ло для власного прожи­вання, проживання членів сім’ї, інших осіб і розпоря­джатися своїм житлом на свій розсуд. Відповідно до статті 391 Цивільного ко­дексу України, власник майна має право вимага­ти усунення перешкод у здійсненні ним права ко­ристування та розпоря­дження своїм майном. Згідно із статтею 156 Жит­лового кодексу України члени сім’ї власника квар­тири, які проживають ра­зом з ним, користуються жилим приміщенням на­рівні з власником кварти­ри, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. При­пинення сімейних відно­син з власником квартири не позбавляє їх права ко­ристування займаним приміщенням.

Однак у статті 405 Цивіль­ного кодексу України за­значено, що член сім’ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. Тому ви мо­жете звернутися до суду з позовом про визнання ко­лишньої дружини такою, що втратила право корис­тування вашою кварти­рою у зв’язку з її відсутніс­тю без поважних причин більше одного року.

ВИЇЗД ЗА КОРДОН НЕПОВНОЛІТНЬОЇ ДИТИНИ

Які документи по­трібно мати із собою і хто має бути присут­нім при оформленні довіреності на су­провід неповноліт­ньої дитини в поїздці за кордон, батьки якої розлучені?

Щоб дитина мала право виїхати за кордон, необхід­на нотаріально завірена згода обох бать­ків, якщо перевезення буде здійснювати третя особа; нотаріально завірена згода одного з батьків, якщо су­проводжувати дитину буде інший. Для оформ­лення доручення необхід­но звернутися до нотаріуса із стандартним набором документів: паспортами батьків (їх присутність обов’язкова), ідентифіка­ційними кодами, свідо­цтвом про народження ди­тини, свідоцтвом про шлюб/розлучення.

13.11.2015

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини