ЩО ОЗНАЧАЄ ВИПРОБУВАЛЬНИЙ СТРОК?
Як здійснюється трудова діяльність під час випробувального строку?
На який максимальний термін він може встановлюватися?
Випробування при прийнятті на роботу – це перевірка працівника
на відповідність роботі, яка йому доручається та встановлюється на певний строк.
На період випробувального строку на працівника поширюються всі вимоги і гарантії
законодавства про працю.
Згідно зі статтею 26 Кодексу законів про працю України, умова
про випробування повинна бути вказана в наказі (розпорядженні) при прийнятті на
роботу. Випробування не є обов’язковим, тому ця умова при укладенні трудового договору
може бути обумовлена між роботодавцем та працівником. Встановлення випробувального
строку роботодавцем без погодження з працівником є незаконним і може кваліфікуватися
як порушення законодавства про працю. Тому, якщо майбутній працівник не погоджується
на встановлення випробування, трудовий договір не укладається взагалі або укладається
без застосування випробувального терміну в разі зацікавленості роботодавця в цьому
працівнику.
Згідно зі статтею 26 КЗпП випробування не встановлюється при
прийнятті на роботу осіб, які не досягли 18 років, молодих робітників після закінчення
професійних навчально- виховних закладів, молодих спеціалістів після закінчення
вищих навчальних закладів, осіб, звільнених у запас із військової чи альтернативної
(невійськової) служби, інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації
медико-соціальної експертизи. Випробування не встановлюється також при прийнятті
на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство,
в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.
Згідно зі статтею 27 КЗпП строк випробування при прийнятті на
роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати
трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом
первинної профспілкової організації, – шести місяців. Строк випробування при прийнятті
на роботу робітників не може перевищувати одного місяця.
Якщо працівник у період випробування був відсутній на роботі
в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, строк випробування
може бути продовжено на відповідну кількість днів, протягом яких він був відсутній.
Згідно зі статтею 28 КЗпП, коли строк випробування закінчився,
а працівник продовжує працювати, він вважається таким, що витримав випробування,
і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах.
Звільнення, навіть за підсумками випробувального терміну, має
бути аргументовано. Тобто, якщо протягом випробувального строку роботодавець визначив,
що співробітник за рівнем кваліфікації не відповідає посаді, на яку він був прийнятий,
його можна звільнити як такого, що не пройшов випробування. Це регламентується статтею
28 КЗпП України. Якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність
працівника роботі, на яку його прийнято, власник або уповноважений ним орган протягом
цього строку вправі розірвати трудовий договір. Розірвання трудового договору з
цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду
трудових спорів у питаннях звільнення, тому роботодавець повинен мати вагомі докази
його невідповідності.
ЯК ПОНОВИТИСЯ НА РОБОТІ ДЕРЖСЛУЖБОВЦЮ?
Яким кодексом потрібно користуватися при поданні позову про
поновлення на роботі, якщо звільнена особа є державним службовцем? Який термін встановлено
для подання позову?
Відповідно до пункту другого частини першої статті 17 Кодексу
адміністративного судочинства України на спори з приводу прийняття громадян на
публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби поширюється компетенція
адміністративних судів.
Відповідно до статті 3 КАС України до публічної служби віднесено
діяльність на державних політичних посадах, професійну діяльність суддів, прокурорів,
військову службу, альтернативну (невійськову) службу, дипломатичну службу, іншу
державну службу, службу в органах місцевого самоврядування. Отже, згідно з положеннями
чинного законодавства, позов щодо поновлення на роботі державного службовця необхідно
подавати до адміністративного суду. Відповідно до статті 233 КЗпПУ працівник може
звернутись із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного (міського)
суду в справах, що стосуються звільнення у місячний строк з дня вручення копії
наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Враховуючи зазначену норму
КЗпПУ, до суду працівник може звернутися у місячний строк з дня отримання наказу
про звільнення або трудової книжки. Якщо працівник пропустив зазначений строк для
подачі позову з поважних причин (хвороба тощо), надалі йому слід просити суд про
його поновлення.
ВІДПУСТКА НА СЕСІЮ СТУДЕНТУ-ЗАОЧНИКУ
Я працюю в торговельній фірмі та навчаюся на заочному відділенні
вишу. Коли я написала заяву на додаткову відпустку в зв’язку з екзаменаційною
сесією, до якої додала відповідний виклик, начальниця сказала, що мене звільнить.
Що мені робити, якщо мене все ж таки звільнять? І як має оплачуватися відпустка
в зв’язку з навчанням студента- заочника?
Відповідно до статті 202 Кодексу законів про працю України працівникам,
які проходять виробниче навчання або навчаються без відриву від виробництва,
власник або уповноважений ним орган повинен створювати необхідні умови для поєднання
роботи з навчанням. Згідно зі статтею 215 КЗпПУ працівникам, які навчаються у вищих
навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові
відпустки в зв’язку з навчанням, а також інші пільги, передбачені законодавством.
Отже, відповідно до зазначених положень законодавства, власник зобов’язаний надавати
працівникові відпустку на час, визначений вищим навчальним закладом, оскільки
за статтею 202 Кодексу, на власника покладено обов’язок створювати працівникам
умови для поєднання роботи з навчанням.
Щодо погрози керівника звільненням у разі відсутності працівника
на роботі через навчання, то не може вважатись прогулом (відсутність на роботі
більше трьох годин протягом робочого дня) без поважної причини самовільний вихід
у відпустку, якщо працівник має суб’єктивне право на її одержання в точно визначений
строк, подав заяву, приклав до неї виклик навчального закладу, а роботодавець
незаконно відмовив йому. Оплата часу відпусток у зв’язку з навчанням та виплата
грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки здійснюються на основі
середньої заробітної плати, яка, відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої
зарплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого
1995 року № 100, обчислюється виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців
роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані
відпустки.
31.10.2015
|
