ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ВІДПУСТКА ТА СТРАХОВИЙ СТАЖ

ЧИ ЗБЕРЕЖЕТЬСЯ РОБОЧЕ МІСЦЕ ЗА ЖІНКОЮ, ЯКА ПЕРЕБУВАЄ У ВІДПУСТЦІ ПО ДОГЛЯДУ ЗА ХВОРОЮ ДИТИНОЮ?

Я працювала викладачем в університеті, зараз перебу­ваю у декретній відпустці. З наступного року братиму відпустку по догляду за ди­тиною до 6 років за станом здоров’я. Чи буде зараховано час відпустки до мого стра­хового стажу?

Частиною шостою статті 179 Кодексу законів про працю України та пунктом третім статті 25 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (зі змінами та доповненнями) визначено, що у разі якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці в обов’язковому по­рядку надається відпустка без збе­реження заробітної плати трива­лістю, зазначеною у медичному ви­сновку, але не більш як до досяг­нення дитиною шестирічного віку.

Отже, ця відпустка надається за заявою жінки повністю або частко­во в межах установленого періоду, тобто на термін, зазначений у ме­дичному висновку (довідці ЛКК), та оформляється наказом (розпоря­дженням) роботодавця.

Згідно із ст. 181 КЗпП України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заро­бітної плати, на підставі медично­го висновку – до 6 років, зарахову­ються як до загального, так і безпе­рервного стажу роботи, і стажу ро­боти за спеціальністю. Час відпус­ток, зазначених у цій статті, до ста­жу роботи, що дає право на щоріч­ну відпустку, не зараховується.

Слід зазначити, що підприєм­ства, установи, організації за раху­нок власних коштів можуть нада­вати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збере­ження заробітної плати для догля­ду за дитиною більшої тривалості (ст. 179 КЗпП України).

ПРАЦЯ ЗА СУМІСНИЦТВОМ

Моє основне місце робо­ти – обласна музична акаде­мія, де я працюю на 0,5 став­ки, а за сумісництвом працюю в музичній школі на 0,8 став­ки. Робочого графіка за осно­вним місцем роботи дотри­муюся. Чи може ставка за сумісництвом перевищува­ти ставку за основним місцем роботи? І якщо ставка за су­місництвом вища за ставку основної роботи, чи повинна я переходити на основну робо­ту в музичну школу?

Відповідно до чинного законо­давства, якщо тривалість вашої ро­боти за сумісництвом не переви­щує чотирьох годин на день і по­вного робочого дня у вихідний день, а загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не перевищує половини місячної норми робочого часу, то ви можете не переходити на основне місце ро­боти до школи (п. 2 постанови Кабі­нету Міністрів України «Про робо­ту за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»). Тобто розмір ставки заробітної плати роботи за суміс­ництвом не має значення, нато­мість у даному випадку важливою є кількість відпрацьованих годин.

ПЕНСІЯ КОЛИШНІМ ЗАСУДЖЕНИМ

Чи може особа, яка відбувала пока­рання в місцях по­збавлення волі біль­ше половини свого життя, отримува­ти пенсію за віком, і чи враховується до трудового стажу цей період її роботи?

Відповідно до статті 122 Кримінально- виконавчого ко­дексу України, за­суджені мають право на загальних підставах на державне пенсійне забез­печення за віком, по інва­лідності, у зв’язку з втра­тою годувальника та в ін­ших випадках, передба­чених законом. Пенсії за­судженим за наявності відповідного права ма­ють призначатися орга­нами Пенсійного фонду України за місцем відбу­вання покарання.

Особи, яким до відбу­вання покарання призна­чена пенсія, підлягають державному пенсійному забезпеченню на загаль­них підставах.

Особа, яка під час від­бування покарання набу­ла права на пенсію відпо­відно до частини першої цієї статті, надає адміні­страції виправного закла­ду клопотання про забез­печення необхідних умов для призначення їй пен­сії за місцезнаходженням цього виправного закла­ду, в тому числі щодо ви­клику представників Пенсійного фонду Украї­ни та офіційного прийо­му ними у встановленому порядку необхідних доку­ментів безпосередньо від особи, яка відбуває пока­рання, або від її представ­ника за нотаріальним до­рученням.

Адміністрація виправ­ного закладу не більш як протягом 30 днів з дня ре­єстрації клопотання осо­би, яка набула права на призначення пенсії від­повідно до частини пер­шої цієї статті під час відбування покарання, забезпечує зустріч засу­дженого з представни­ком Пенсійного фонду України та всебічно сприяє належному оформленню і поданню ним відповідних доку­ментів або забезпечує умови для оформлення і подання необхідних до­кументів через представ­ника особи, яка відбуває покарання.

Витрати на відряджен­ня представників Пенсій­ного фонду України для проведення заходів щодо оформлення необхідних документів відшкодову­ються у встановленому порядку за рахунок отри­маних внаслідок цього пенсій відповідними осо­бами, які відбувають по­карання. Порядок та роз­мір компенсації встанов­люються Кабінетом Міні­стрів України.

Час роботи засудже­них у період відбування ними покарання у вигля­ді позбавлення волі зара­ховується до стажу робо­ти для призначення тру­дової пенсії.

Засуджені, які втрати­ли працездатність під час відбування покаран­ня, після звільнення їх з місць позбавлення волі мають право на пенсію і компенсацію шкоди у ви­падках і порядку, вста­новлених законодав­ством України. Адміні­страція установи зобов’язана сприяти своєчас­ному оформленню доку­ментів на отримання пен­сії або оформленню ком­пенсації заподіяної шко­ди відповідно до законо­давства України.

02.10.2015

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини