За згодою профспілкової організації
У
яких випадках
потрібна попередня згода первинної профспілкової організації при звільненні працівника
за ініціативою роботодавця, і в який термін після одержання згоди первинки керівник
може розірвати трудовий договір? Яка саме профорганізація надає згоду на звільнення,
якщо працівник одночасно є членом кількох первинок?
Відповідно до статті 43 Кодексу законів про працю України розірвання
трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації
підприємства, установи, організації), 2–5, 7 статті 40, а також пунктами 2 і
3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного
органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом
якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених
підстав здійснюється з прокурором, працівником органу внутрішніх справ, Служби безпеки
України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного
бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний
орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає
у 15-денний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним
органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власника або уповноваженого
ним органу має розглядатися в присутності працівника, на якого воно внесено.
Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою
заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, в тому
числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з’явився на засідання, розгляд
заяви відкладається до наступного засідання в межах строку, визначеного частиною
другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних
причин подання може розглядатися за його відсутності. У разі якщо виборний орган
первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового
договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів
членів професійної спілки згідно із статутом.
Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий
представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення
у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього
строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий
представник) дав згоду на розірвання трудового договору.
Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових
організацій, що діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення
дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся
власник або уповноважений ним орган.
Рішення виборного органу первинної профспілкової організації
(профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового
договору повинне бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування
відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений
ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної
профспілкової організації (профспілкового представника).
Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий
договір не пізніше як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної
профспілкової організації (профспілкового представника).
Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником
або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової
організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі,
запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового
представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової
організації (профспілкового представника) в наданні згоди на звільнення працівника
(частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.
Право
на
укладення
трудового
договору
Хто має право на укладення трудового договору при повторному
прийнятті на роботу?
Працівник, з яким розірвано трудовий договір з підстав, передбачених
пунктом 1 статті 40 цього Кодексу (крім випадку ліквідації підприємства, установи,
організації), протягом одного року має право на укладення трудового договору в
разі поворотного прийняття на роботу, якщо власник або уповноважений ним орган проводить
прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації (ст. 42.1 КЗпПУ).
Переважне право на укладення трудового договору у разі поворотного
прийняття на роботу надається особам, зазначеним у статті 42 цього Кодексу, та
в інших випадках, передбачених колективним договором.
Умови відновлення соціально-побутових пільг, які працівники мали
до вивільнення, визначаються колективним договором.
Розрахунок у день звільнення
Які строки розрахунку передбачені при вивільненні працівників,
і яку відповідальність несе роботодавець при затримці виплати коштів?
Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України при
звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи,
організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не
працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після
пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми,
належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен
письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні,
власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій
статті строк виплатити не оспорювану ним суму. В разі невиплати з вини власника
або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум (ст. 117 КЗпПУ)
у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір
підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній
заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. За наявності спору
про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним
орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір
вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково,
то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення
по суті спору.
Відрахування
із зарплати
У
яких випадках провадяться
відрахування із заробітної плати працівників?
Відповідно до статті 127 КЗпПУ відрахування із заробітної плати
можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.
Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх
заборгованості підприємству, установі й організації, де вони працюють, можуть провадитись
за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу:
1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати;
для повернення сум, зайво виплачених унаслідок лічильних помилок; для погашення
невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження
або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не
оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений
ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного
місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення
заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми;
2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року,
в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування
за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених
у пунктах 3, 5, 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також
при направленні на навчання та в зв’язку з виходом на пенсію;
3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству,
установі, організації.
13.09.2015
|