Медіація та консиліація: вирішення спорів
Що таке медіація та консиліація, в чому їх відмінності та які
бувають види?
Медіація – вид альтернативного врегулювання спорів, метод вирішення
спорів із залученням посередника (медіатора), який допомагає сторонам налагодити
процес комунікації та проаналізувати конфліктну ситуацію таким чином, щоб вони
самі змогли обрати той варіант рішення, який би задовольняв інтереси й потреби
всіх учасників конфлікту.
Основними перевагами досудового врегулювання спорів є вирішення
їх мирним шляхом, забезпечення якомога швидшого відновлення порушених прав суб’єктів
господарювання, конфіденційність інформації про сторони при вирішенні спорів, збереження
ділових відносин між сторонами, виявлення й усунення причин та умов виникнення
правопорушень, прийняття рішення, яке надалі виконується сторонами конфлікту
і задовольняє інтереси всіх сторін, а також надає можливість впливу на виконання
рішення третьою стороною.
Досудове врегулювання спорів застосовується при вирішенні комерційних
спорів і конфліктів у господарській діяльності, міжкорпоративних та внутрішньокорпоративних
спорів, спорів у страховій, банківській та трудовій сферах, спорів у галузі земельного
права, сімейних конфліктів та ін.
Консиліація, або узгоджувальне примирення, – це один з методів
позасудового врегулювання конфлікту. Консиліація є добровільною, конфіденційною,
гнучкою, орієнтованою на інтереси сторін процедурою примирного вирішення спору
за участі нейтральної особи – консиліатора (примирника).
Суттєва відмінність консиліації від медіації полягає саме в
ролі, яку виконує примирник у врегулюванні спору: в ході узгоджуваного примирення
сторони звертаються до консиліатора з проханням запропонувати їм варіант рішення,
в той час як медіатор, як правило, не пропонує й не ухвалює жодних рішень.
Консиліація – процедура добровільна, тобто сторони самі вирішують,
скористатися нею чи ні. Гнучкість процедури узгоджувального примирення дозволяє
сторонам самостійно визначати її структуру, зміст та час проведення. Як правило,
консиліація має конфіденційний характер й дуже рідко проводиться публічно. Консиліація
не обмежена правовим предметом спору, тому консиліатор (примирник), пропонуючи
варіант рішення, спирається не тільки на правові рамки спору, а й враховує економічні,
фінансові та/або приватні інтереси сторін.
Остаточне рішення про зміст досягнутих домовленостей, як і під
час медіації, приймають сторони.
Консиліація гарантує:
– автономію й самовизначеність сторін. Сторони можуть самі
визначати структуру, зміст, час та тривалість проведення узгоджувального примирення;
– компетентну допомогу і кваліфіковане рішення. Сторони самі
обирають примирника для врегулювання спору. Критерії відбору можуть бути довільними:
компетентність, досвідченість, володіння іноземними мовами та/або навичками ведення
міжкультурної комунікації, достатній обсяг знань і досвіду в професійній та/або
особистій сфері життя тощо. Консиліатор має бути неупередженим і незалежним у
веденні процедури примирення та розробці варіантів рішення;
– збереження часу і коштів. Завдяки гнучкості й неформальному
характеру процедури проведення консиліації оптимізує час та заощаджує кошти сторін;
приватність. На початку консиліації сторони домовляються про
конфіденційність, таким чином, у її рамках можна обговорювати та вирішувати різні
питання в приватній атмосфері, не побоюючись розголошення комерційних таємниць
чи інших подробиць.
Право на пенсію померлого чоловіка цивільній дружині
Чи має цивільна дружина та дитина від шлюбу право на пенсію
в зв’язку з втратою годувальника, якщо матір дитини з батьком дитини не була одружена?
Якщо батько дитини не заперечував проти батьківства, не відмовився
від дитини, тобто визнав той факт, що є її батьком від цивільної дружини, така дитина
має право на пенсію в зв’язку з втратою годувальника. Однак крім заяви про призначення
такої пенсії необхідно подати до Пенсійного фонду свідоцтво про народження дитини,
де зазначено, що померла особа була її батьком. Виплачувати пенсію будуть тільки
в тому випадку, якщо померла особа на момент смерті була офіційно працевлаштована,
адже розмір такої пенсії буде встановлюватися від розміру пенсії за віком. Щодо
дружини, то вона буде мати право на таку пенсію тільки в тому випадку, якщо в судовому
порядку встановить факт проживання однією сім’єю і що вона дійсно перебувала на
утриманні цивільного чоловіка, який помер.
Неповнолітні громадяни призову не підлягають
Нещодавно моєму 17-річному синові вручили повістку про проходження
військової служби. Чи має право військкомат вручати повістку особі, яка ще не
досягла 18-річного віку?
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про військовий
обов’язок та військову службу» на строкову військову службу в мирний час призиваються
придатні для цього за станом здоров’я громадяни України чоловічої статі, яким до
дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, що не
досягли 25-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову.
Отже, якщо особа не досягла 18-річного віку, вона не може бути викликанa для проходження
військової служби.
Як відновити трудовий стаж?
Під час ліквідації колгоспу були втрачені трудові книжки працівників.
Куди звертатися, щоб зібрати необхідні документи для призначення пенсії? Чи потрібні
свідки, які підтверджують, що я дійсно працювала в колгоспі на посаді доярки?
Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу
для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів
у ній, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року
за № 637, а саме пунктом 18, за відсутності документів про наявний стаж роботи та
неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації
або відсутності архівних даних з інших причин трудовий стаж установлюється на підставі
показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на
одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній
системі та мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують
роботу заявника.
Чи мають техпрацівники виконувати ремонт у школі?
Чи входить в обов’язки технічних працівників шкіл ремонт у класах
і чи можуть вони претендувати на одноразову допомогу на оздоровлення?
Те, чи зобов’язані технічні працівники здійснювати ремонт у
класах, залежить від посадової інструкції технічного працівника відповідної школи,
яка затверджується директором школи і з якою в обов’язковому порядку повинні під
розпис ознайомити технічного працівника при прийнятті на роботу.
Зазвичай до стандартних обов’язків технічного працівника школи
входить здійснення прибирання закріплених за ним службових і навчальних приміщень,
а саме витирання пилу, підмітання та миття підлоги, провітрювання тощо. Однак досить
часто в посадові інструкції технічного працівника вписується узагальнена фраза
про те, що він долучається до проведення ремонтних та косметичних робіт. Це означає,
що адміністрація школи може доручити своєму працівникові здійснити певні роботи,
пов’язані з поточним ремонтом, зокрема білити, фарбувати тощо. Якщо ж у посадовій
інструкції технічного працівника не вказано про його обов’язок здійснювати поточний
або косметичний ремонт, він має право відмовитись виконувати доручену йому роботу
з проведення ремонтних робіт і не може бути за це притягнутий до дисциплінарної
відповідальності.
Відповідно до статті 9-1 Кодексу законів про працю України підприємства,
установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть
встановлювати додаткові порівняно із законодавством трудові і соціально-побутові
пільги для працівників, а отже, технічні працівники шкіл можуть претендувати на
одноразову допомогу на оздоровлення за наявності для цього коштів. Керівникам
бюджетних установ надано право в межах фонду заробітної плати видавати працівникам
матеріальну допомогу, зокрема на оздоровлення, в сумі не більше одного посадового
окладу на рік.
22.08.2015
|