Поновлення на роботі через незаконне звільнення
Мого чоловіка незаконно звільнили з роботи за звинуваченням
у корупції. Яким чином він має бути поновлений на роботі, та хто сплачує кошти
за вимушений прогул?
Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України у
разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу,
в тому числі у зв’язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про
запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній
роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає
трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку
за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної
роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається
більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить
рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
У разі визнання формулювання причини звільнення неправильним
або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне
за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір,
зобов’язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення в точній
відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну
статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій
книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий
спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного
прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.
У разі наявності підстав для поновлення на роботі працівника,
який був звільнений у зв’язку з повідомленням про порушення вимог ЗУ «Про запобігання
корупції» іншою особою, та за його відмови від такого поновлення орган, який розглядає
трудовий спір, приймає рішення про виплату йому компенсації у розмірі шестимісячного
середнього заробітку.
У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого
ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного
прогулу.
При винесенні рішення про оформлення трудових відносин з працівником,
який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду
такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу, у разі фактичного виконання
роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації,
орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про нарахування
та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної
плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді
без урахування фактично виплаченої заробітної плати, а також про нарахування та
сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного
внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за встановлений період
роботи.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного
на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає
негайному виконанню.
Відповідно до статті 236 КЗпПУ у разі затримки власником або
уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір
про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу
працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або
різниці в заробітку за час затримки.
Укладення
трудового
договору
В
яких випадках укладається
трудовий договір з працівниками? Які документи потрібні для його оформлення?
Відповідно до статті 24 КЗпПУ трудовий договір укладається,
як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов’язковим:
1) при організованому наборі працівників;
2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими
природними географічними та геологічними умовами й умовами підвищеного ризику
для здоров’я;
3) при укладенні контракту;
4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового
договору в письмовій формі;
5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім;
6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;
7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати
паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених
законодавством, також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан
здоров’я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового
договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним
органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення
формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соцстрахування про прийняття працівника на роботу
в порядку, встановленому Урядом.
Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства,
установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій,
не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому
за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров’я.
Виробничий
тиждень:
п’ять і
шість днів
В
яких випадках на
підприємствах встановлюється п’ятиденний і шестиденний робочий тиждень? Якою є тривалість
щоденної роботи працівників?
Відповідно до статті 52 КЗпПУ для працівників установлюється
п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п’ятиденному робочому
тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового
розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним
орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим
представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості
робочого тижня (ст. 50 і 51).
На тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером
виробництва та умовами роботи запровадження п’ятиденного робочого тижня є недоцільним,
встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. При шестиденному
робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій
нормі 40 годин, 6 годин при тижневій нормі 36 годин і 4 годин при тижневій нормі
24 години.
П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється власником
або уповноваженим ним органом спільно з виборним органом первинної профорганізації
(профспілковим представником) з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу
та за погодженням з місцевою радою.
Якщо
не влаштовує зарплата
Я
працюю на заводі,
але заробітна плата мене не влаштовує, тому я знайшла іншу роботу. Чи можу я звільнитися,
не відпрацьовуючи двох тижнів?
Відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю працівник має
право розірвати трудовий договір, що укладений на невизначений строк (тобто звільнитись),
з власної ініціативи, при цьому він зобов’язаний повідомити керівництво свого
підприємства письмово за два тижні до дня звільнення.
Також закон дозволяє працівнику клопотати перед керівництвом
підприємства про розірвання трудового договору (звільнення) в більш стислі строки
(тобто раніше, в строки, які просить працівник). КЗпП передбачає такі поважні
причини, як переїзд на інше місце проживання, негайна необхідність у догляді за
хворими, дітьми, прийняття на роботу за конкурсом та ін. У такому разі керівництво
підприємства повинно задовольнити заяву та розірвати трудовий договір у строк,
про який просить працівник (ч. 1 ст. 38 КЗпП). Перехід на іншу роботу в зв’язку
з розміром заробітної плати чітко передбачено в статті 38 КЗпП, але це досить поважна
причина. Тому напишіть заяву про звільнення з клопотанням звільнити в певний строк,
посилаючись як на підставу на статтю 38 КЗпП.
Якщо між вами і підприємством укладений строковий трудовий договір
або контракт, в якому чітко визначений термін, строк дії, розмір зарплати, то ви
можете його розірвати достроково тільки у випадках хвороби, інвалідності або порушення
керівництвом підприємства трудового законодавства чи умов договору. В даному випадку
розмір зарплати, якщо його передбачено договором, не може бути підставою для дострокового
розірвання трудового договору (контракту), тож керівництво підприємства має право
відмовити в такому розірванні.
15.08.2015
|