ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

«Малосімейка» у приватну власність

Керівництво нашого підприємства, яке у 80-ті роки було державним, а нині – приватизоване (спершу – акціонерне, тоді – закрите акціонерне товариство, а згодом – товариство з додатковою відповідальністю), ви­рішило запропонувати мешканцям малосімейного гуртожитку, який був на утриманні підприємства з 80-х років, викупити їхні помешкання. Чи не порушує це житлові права громадян?

Юрій ЛІСОВСЬКИЙ,

м. Світловодськ, Кіровоградська обл.

Для того, аби від­повісти на це за­питання, слід визначитися з по­няттям «житлові права громадян». Таке визначення міститься у статті 47 Конституції України, де зазначено, що кожен має право на житло. Держава має створити умови, за яких кожний громадянин ма­тиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соці­ального захисту, житло надається державою та органами місцевого са­моврядування безплат­но або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбав­лений житла інакше, як на підставі закону за рі­шенням суду. Механізм реалізації конституцій­ного права на житло гро­мадян, які тривалий час на законних підставах проживають у гуртожит­ках, регламентується Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешкан­ців гуртожитків» (далі – Закон).

Відповідно до статті 2 Закону громадяни, на яких поширюється його дія, можуть реалізувати конституційне право на житло, зокрема, шляхом його приватизації у гур­тожитку (у випадках, передбачених Законом).

Відповідно до час­тини 3 Закону, його дія поширюється на гурто­житки, які є об’єктами права державної чи ко­мунальної власності, та гуртожитки, які пере­бувають у повному гос­подарському віданні чи в оперативному управ­лінні підприємств, установ, організацій з управління житловим фондом незалежно від форми власності, крім гуртожитків, що пе­ребувають на балансі військових частин, за­кладів, установ та ор­ганізацій Збройних сил України та Міністер­ства внутрішніх справ.

Водночас, Закон не поширюється на гурто­житки, що на законних підставах перебувають у приватній власності.

Відповідно до по­даної заявником копії свідоцтва про право власності, споруда гур­тожитку нині є майном товариства, тобто пере­буває у власності від­окремленої юридичної особи. За відсутності фактів оскарження у су­довому порядку права власності товариства, це майно на законних під­ставах є його власністю.

Відповідно до статей 317, 319 Цивільного кодек­су України власникові належать права володін­ня, користування та роз­поряджання своїм май­ном на власний розсуд.

Отже, набуття пра­ва власності на жит­лове приміщення від­бувається шляхом його приватизації або купівлі-продажу у вста­новленому Законом по­рядку.

Для отримання кон­сультації щодо меха­нізму реалізації права на житло радимо звер­татися у Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господар­ства України.

Порядок обчислення тарифних ставок

Григорій ДРАЧУК,

голова профкому ПАТ «Тростянецький м’ясокомбінат»

Законодавством не передба­чено підвищення в обов’язковому порядку роз­міру посадових окладів і по­годинної оплати праці у зв’язку з підвищенням міні­мальної заробітної плати.

відповідно до статті 97 кодек­су законів про працю України, ст. 15 ЗУ «Про оплату праці» підприємства, установи, ор­ганізації самостійно в колдо­говорі встановлюють форми і системи оплати праці, розцін­ки та розміри надбавок, до­плат, премій, винагород та ін­ших заохочувальних компен­сацій і гарантійних виплат із дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавс­твом, генеральною та галузе­вою угодами.

При цьому розмір тарифних ставок (окладів) не повинен бути меншим за мінімальну зарплату, яка є державною соціальною гарантією.

Роботодавець не несе від­повідальності за те, що не пе­рераховує тарифні ставки (оклади), якщо це не передба­чено колдоговором.

Уразі коли роботодавець не погоджується з вимогою профспілкової організації щодо внесення до колдого­вору умови про перераху­вання тарифних ставок, вона може ініціювати створення примирної комісії та вирішу­вати це питання у порядку, передбаченому ЗУ«по­рядок вирішення колектив­них трудових спорів (конф­ліктів)».

Зарплата раз на місяць

Світлана БУЛАНЕНКО,

м. Київ

Виплата зарплати один раз на місяць за заявами працівни­ків у вищезазначених законо­давчих актах не передбачена.

Більше того, в разі порушен­ня термінів виплати зарпла­ти керівника можна притяг­ти до адмінвідповідальності, як це передбачено кодексом про адміністративні правопорушення.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 41 КУПАП, порушення встанов­лених термінів виплати за­робітної плати тягнуть за со­бою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій неза­лежно від форм власності та громадян – суб’єктів підпри­ємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян.

Окрім того, за грубе пору­шення законодавства про працю роботодавець може бути притягнений до кримі­нальної відповідальності від­повідно до ч. 1 ст. 172 ККУ. Особи, винні у цьому діянні, караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковува­них мінімумів доходів грома­дян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльніс­тю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.

Матеріали сторінки підготував юридичний департамент апарату ФПУ

07.04.2011

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини