СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

Якщо профком не дає згоди на звільнення

Якщо профком не дає згоди на звіль­нення, в яких ви­падках керівник підприємства може звільнити працівника са­мовільно?

Порядок звільнення пра­цівника (розірвання тру­дового договору) за іні­ціативою власника, його представника та за попе­редньою згодою профкому (виборного органу проф­спілкової організації) ви­кладено в ст. 43 Кодексу законів про працю Укра­їни (КЗпПУ). Незгоду на звільнення працівника профком (орган первин­ної профспілкової органі­зації) має обґрунтувати та в триденний строк нада­ти рішення власнику чи його представнику. Якщо рішення в зазначений строк не подано, вважа­ється, що згода на звіль­нення працівника при­йнята. Подання власни­ка або його представника на звільнення працівни­ка розглядається профко­мом у його особистій при­сутності, в п’ятиденний строк. Без працівника може розглядатися подан­ня на звільнення тільки за його письмовою згодою. У разі неявки працівника до розгляду подання за­сідання переноситься на наступний термін розгля­ду. При повторній неяв­ці рішення приймається профкомом за відсутності працівника.

У разі коли працівник є членом декількох профко­мів (профспілкових орга­нізацій), що діють в орга­нізації, на підприємстві, згоду на його звільнення дає профком тієї організа­ції, до якої подано подання власником або уповнова­женим ним органом. Тер­мін розірвання трудового договору за згодою профкому становить не більше одного місяця.

Якщо все ж таки профком не дав згоди на звільнен­ня, і його рішення не має обґрунтувань, то власник чи уповноважений ним ор­ган має повне право звіль­нити працівника (розірва­ти трудовий договір з пра­цівником) самовільно.

Спірні питання щодо неза­конності звільнення пра­цівника розглядаються в суді. Якщо власник або його представник само­вільно звільнив працівни­ка, без звернення з подан­ням до профкому, то суд припиняє розгляд справи і дає запит до профспілко­вої організації або її пред­ставника. І тільки після отриманої відповіді про­довжує розгляд справи по суті.

Без згоди профкому, за ст. 431 КЗпПУ звільнення працівника (за ініціати­вою власника) допускаєть­ся з наступних підстав:

– повної ліквідації орга­нізації, підприємства або установи;

– негативних результатів випробування, обговоре­них під час прийняття на роботу;

– звільнення з сумісни­цтва, якщо на цю роботу приймається інший пра­цівник, що не працював за сумісництвом;

– поновлення на посаді працівників, що раніше виконували цю роботу;

– звільнення працівни­ка, що не є членом проф­спілки;

– звільнення з підпри­ємств, установ чи організа­цій, де відсутня профспіл­кова організація;

– звільнення керівників підприємств, установ, ор­ганізацій (філіалів, пред­ставництв, відділень та інших відокремлених під­розділів), їхніх заступ­ників, головних бухгал­терів підприємств, уста­нов, а також службових осіб митних органів, дер­жавної податкової ін­спекції, яким присвоєно персональні звання, та службових осіб держав­ної контрольно-ревізійної служби і контролюючих державних органів за ці­нами, працівників, що обираються або призна­чаються на керівні поса­ди державними органами, місцевими та регіональ­ними органами самовря­дування, а також громад­ськими організаціями, іншими громадськими об’єднаннями;

– звільнення працівника, що вчинив на місці робо­ти розкрадання (має бути рішення суду про притяг­нення до адміністративної або кримінальної відпові­дальності).

У деяких випадках перед­бачені законодавством і інші можливості та підста­ви звільнення працівника без згоди профспілкової організації, за ініціати­ви власника чи його пред­ставника.

Першочергове право на роботу

Я виховую трьох неповноліт­ніх дітей, чоловік не працює. На нашому підприємстві пла­нується скорочення персона­лу. Які довідки мені потрібно на­дати до відділу кадрів про те, що я одна забезпечую сім’ю?

Відповідно до ст. 42 КЗпПУ при скоро­ченні чисельності чи штату працівни­ків у зв’язку із змінами в організації виробництва та праці переважне пра­во на залишення на роботі надається працівникам з більш високою квалі­фікацією та продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці та кваліфікації перевага в за­лишенні на роботі надається:

1) сімейним працівникам – при наяв­ності двох і більше утриманців;

2) особам, у сім’ї яких немає інших пра­цівників із самостійним заробітком;

3) працівникам з тривалим безпе­рервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

4) працівникам, які навчаються у ви­щих і середніх спеціальних навчаль­них закладах без відриву від вироб­ництва;

5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність ЗУ «Про статус ветеранів ві­йни, гарантії їх соціального захисту»;

6) авторам винаходів, корисних мо­делей, промислових зразків і раціо­налізаторських пропозицій;

7) працівникам, які дістали на цьо­му підприємстві, в установі, органі­зації трудове каліцтво або професій­не захворювання;

8) особам з числа депортованих з України – протягом п’яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;

9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили аль­тернативну (невійськову) службу, – протягом двох років з дня звільнен­ня їх із служби.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категорі­ям працівників, якщо це передбаче­но законодавством України.

Публічне та приватне акціонерні товариства

Які існують типи акціонерних товариств, і в чому відмінності розміщення акцій?

Типи акціонерних товариств визначено в ст. 5 Закону України «Про акціонерні то­вариства». Так, акціонерні товариства по­діляються на публічні (ПАТ) і приватні (ПрАТ). Кількісний склад акціонерів при­ватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів. Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій.

Приватне акціонерне товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій. У разі прийняття загальними збора­ми приватного акціонерного товариства рішення про здійснення публічного роз­міщення акцій до статуту товариства вно­сяться відповідні зміни, в тому числі про зміну його типу – з приватного на публіч­не. Зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

Установчі збори та рішення

Які рішення приймаються на установчих зборах акціонерно­го товариства?

Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про акціонерні товариства» установчі збори акціонерно­го товариства мають бути проведені про­тягом трьох місяців з дати повної опла­ти акцій засновниками. Кількість голосів засновника на установчих зборах акціо­нерного товариства визначається кількіс­тю акцій товариства, які підлягають при­дбанню цим засновником.

На установчих зборах акціонерного това­риства вирішуються питання про:

1) заснування товариства; 2) затвердження оцінки майна, що вноситься засновниками в рахунок оплати акцій товариства; 3) за­твердження статуту товариства; 4) утво­рення органів товариства; 5) уповноважен­ня представника (представників) на здій­снення подальшої діяльності щодо утво­рення товариства; 6) обрання членів нагля­дової ради, голови колегіального виконав­чого органу товариства (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконав­чого органу товариства), членів ревізійної комісії (ревізора); 7) затвердження резуль­татів розміщення акцій; 8) обрання лічиль­ної комісії; 9) вчинення інших дій, необхід­них для створення товариства.

Рішення з питань, зазначених у пунктах 1–3 частини другої цієї статті, вважаються при­йнятими, якщо за них проголосували всі за­сновники акціонерного товариства. Рішен­ня з інших питань приймаються простою більшістю голосів засновників, якщо інше не передбачено засновницьким договором.

У разі заснування акціонерного товари­ства однією особою рішення, зазначені в частині другій цієї статті, приймаються цією особою одноосібно і оформляються рі­шенням про заснування товариства. Якщо єдиним засновником товариства є фізична особа, її підпис на рішенні про заснування підлягає нотаріальному засвідченню.

Незатвердження установчими зборами статуту акціонерного товариства вважа­ється відмовою засновників від створення цього товариства та є підставою для по­вернення засновникам внесків, зроблених ними в рахунок оплати акцій.

15.03.2015

Коментарі

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини