Зарплату – вчасно і в повному обсязі!
Набули чинності зміни в трудовому законодавстві,
пов’язані з виплатою зарплати. Законодавчо підтверджено, що зарплата має
виплачуватися не рідше двох разів на місяць (через проміжок часу, який не
повинен перевищувати 16 календарних днів) та не пізніше 7 днів від
встановленої дати розрахунку, а мінімальний розмір грошової виплати за першу
половину місяця не може бути меншим від оплати за фактично відпрацьований час
із розрахунку тарифної ставки або посадового окладу.
З
давалося б, особливих новацій у цьому немає. Але! Хіба мало
випадків, коли на підприємстві зарплата виплачується лише один раз на місяць?
Або коли аванс становить тільки дещицю від основної суми заробітку? Про непоодинокі
випадки затримок кревно зароблених уже й не згадуватиму…
Фахівці юридичного департаменту апарату ФПУ звертають увагу
трудящих, що віднині акценти розставлені чітко: гроші працівникові
виплачуються не рідше ніж двічі на місяць; за першу половину відпрацьованого
строку працівник не повинен одержувати менше, ніж заробив за фактично
відпрацьований час; максимальна затримка з видачею зарплати чи авансу не може
перевищувати 7 днів.
Тож якщо умовно першого числа ви мали одержати зарплату, а на
календарі восьме, і в кишенях вітер свище, то треба одразу повідомити профспілку
про порушення ваших законних прав. Профспілкова організація проведе
перевірку цього факту, зафіксує його у відповідному акті. Однозначно можна, і
навіть краще це зробити, – повідомити територіальне управління
Держнаглядпраці, яке також має повноваження робити такі перевірки. Якщо
встановлено факт невиплати зарплати, роботодавцю дається строк, аби усунути
порушення. Не виконає – це буде зайвим аргументом для його притягнення до
відповідальності.
Бо ж нині, не очікуючи на результати перевірки і реакцію
роботодавця, одночасно можна повідомити місцеві органи прокуратури і
звернутися до суду (зразок позовної заяви пропонуємо нашим читачам). Таким
чином, завдаючи «масованих ударів» несумлінному роботодавцю з різних боків,
побільшало шансів змусити його розрахуватися з працівниками. Варто також
нагадати, що порушення законодавства України щодо виплати заробітної плати
можуть спричинити матеріальну, адміністративну і навіть кримінальну відповідальність
винних осіб. Це, зокрема, може бути штраф від 30 до 100 неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян (стаття 41 Кодексу України про адміністративні
порушення). А кримінальна відповідальність настає у разі безпідставної
невиплати зарплати більше ніж за один місяць, вчиненої умисно керівником підприємства,
незалежно від форми власності, чи громадянином – суб’єктом підприємницької
діяльності (ст. 175 «Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших
установлених законом виплат» Кримінального кодексу України). Тут покарання
суворіше: штраф від 500 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,
виправні роботи на строк до двох років, обмеження волі на строк до трьох
років або позбавлення волі на строк до п’яти років із позбавленням права
обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років…
Також доречно буде згадати, що з моменту прийняття Закону «Про
судоустрій і статус суддів» щодо несвоєчасної виплати зарплати застосовується
наказне провадження. Тобто спрощено порядок звернення до суду і процедуру
розгляду справи, зменшено сплату судового збору і строки розгляду справи (лише
3 дні). Тож нині значно оперативніше можна отримати сатисфакцію за невиплату
зарплати! Принагідно зазначимо, що на сьогодні близько 96% справ щодо невиплати
зарплати суди вирішують на користь працівників. До того ж нині за невиконання
рішення суду вже передбачена кримінальна відповідальність роботодавця! Це
серйозний і важливий момент, якого раніше не було.
Можливо,
усі ці нововведення цілком не убезпечать людину праці від «викрутасів»
власників і роботодавців. Однак можна констатувати, що позитивні зрушення в
законодавчому захисті прав трудівників на своєчасну й повну оплату праці уже
вельми вагомі.
09.12.2010
Володимир ПОЛЄТАЄВ, «ПВ»
|