ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Якщо роботодавець вчасно не розрахувався…

 Нещодавно на підприємстві роз­раховували робіт­ників без будь-яких виплат і навіть без відпрацювання двох тижнів. Як діяти, якщо роботодавець, зробив­ши підрахунки, гово­рить, що я нічого не за­робив та ще й винен ко­шти? В які терміни він повинен провести по­вний розрахунок і вида­ти трудову книжку?

Відповідно до ст. 116 Ко­дексу законів про працю (КЗпП) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, уста­нови, організації, прова­диться в день звільнен­ня. Якщо працівник у день звільнення не пра­цював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звіль­неним працівником ви­моги про розрахунок. Про нараховані суми, на­лежні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним ор­ган повинен письмово повідомити його перед виплатою. У разі спору про розмір сум, належ­них працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним ор­ган в усякому випадку повинен у зазначені в цій статті строки виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно із ст. 117 КЗпП у разі невиплати з вини власника або уповнова­женого ним органу на­лежних звільненому пра­цівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпПУ, за відсутності спору про їх розмір під­приємство, установа, ор­ганізація повинні випла­тити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розра­хунку. За наявності спо­ру про розміри належних звільненому працівнико­ві сум власник або упо­вноважений ним орган повинен сплатити зазна­чене в цій статті відшко­дування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь пра­цівника частково, то роз­мір відшкодування за час затримки визначає орган, що виносить рі­шення по суті спору. Ст. 233 КЗпП визначено, що в разі порушення за­конодавства про оплату праці працівник має пра­во звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробіт­ної плати без обмеження будь-яким строком.

Обов’язок роботодавця видати працівнику тру­дову книжку при звіль­ненні встановлений ст. 47 КЗпП. Згідно із зазна­ченою статтею належно оформлена трудова книжка видається пра­цівнику в день звільнен­ня, тобто в останній день роботи. Відповідно до ст. 235 КЗпП у разі затримки видачі трудової книжки з вини роботодавця пра­цівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

 Якщо працівника безпідставно звільняють...

 На мене чиниться тиск з боку адміністрації щодо звільнення. У разі якщо я не напишу заяву за влас­ним бажанням, керівник відді­лу кадрів погрожує звільнити мене за статтею. Натомість при­чин звільнення мені ніхто не по­відомляє. Що робити?

На жаль, зазначена проблема сьо­годні є типовою. Нагадуємо, що звільнення за власним бажанням є нічим іншим, як розірванням трудового договору з ініціативи працівника. Згідно із ст. 38 КЗпП установлено порядок розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк. Ви маєте право звільнитись за власним ба­жанням, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. На­голошуємо, що для цього потрібне ваше бажання.

Якщо вас влаштовує робота й ви не маєте наміру звільнятись, ра­димо ознайомитися з нормами ст. 40 КЗпП, а саме підставами для розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповнова­женого ним органу. Працівника, який знає свої права, незважаючи на тиск з боку керівництва, не так легко звільнити з роботи. Також радимо звертатися за захистом до вашої профспілки.

Якщо вас усе ж таки безпідставно звільнили з роботи, пам’ятайте, що відповідно до ст. 233 КЗпП строк звернення до суду стано­вить один місяць з дня вручення копії наказу про звільнення або дня видачі трудової книжки. Тож не зволікайте.

 Профспілки на захисті людей праці

 15 жовтня в Києві було проведе­но Всеукраїнську попереджу­вальну акцію протесту профспі­лок. Які вимоги профспілки ви­сувають до Кабінету Міністрів України та яких конкретних результатів очіку­ють від її проведення?

Профспілки неодноразово попереджува­ли: підвищення цін і тарифів, стрімке зростання інфляції та безробіття, зни­ження реального розміру доходів, на­самперед заробітної плати, вже призве­ли до значного посилення напруження в трудових колективах і надалі можуть спровокувати соціальний вибух у сус­пільстві.

Профспілки виступають проти:

– скорочення робочих місць і заморожу­вання заробітних плат, пенсій;

– економії бюджетних коштів виключно за рахунок працюючого населення, пен­сіонерів, членів їхніх сімей;

– підвищення цін і тарифів в умовах па­діння реальних доходів;

– безправ’я людей у трудових відноси­нах, поширення нелегальної зайнятості без законного захисту та безпеки праці;

– позбавлення працівників і їхніх дітей санаторно-курортного лікування та оздоровлення, руйнації загалом ефек­тивної самоврядної системи соціального страхування;

– вибірковості Уряду в проведенні соці­ального діалогу і прийняття суспільно важливих рішень без урахування пози­ції профспілок.

Від Кабінету Міністрів України з метою захисту соціально-трудових і профспіл­кових прав та інтересів працівників профспілки вимагають:

– зберегти та створити достатню кіль­кість сучасних робочих місць, особливо для молоді;

– не допустити зупинки державних під­приємств через обмеження в енергоре­сурсах;

– погасити зарплатні борги та забезпечи­ти виплати застрахованим особам в сис­темі загальнообов’язкового державного соціального страхування, зокрема зоні проведення АТО, а також підтримати за­конодавчі пропозиції профспілок щодо надійного захисту права на своєчасне отримання винагороди за працю;

– жорстко боротися з тіньовою економі­кою й ухиленням від сплати податків;

– підвищити з 1 січня 2015 року рівень мі­німальної заробітної плати, пенсії, про­житкового мінімуму не менш ніж на рі­вень інфляції за 2014 рік і відновити по­вноцінну індексацію трудових доходів, пенсій і соціальних виплат;

– ліквідувати дискримінацію в оплаті праці працівників бюджетної сфери і за­йнятих на державній службі та в орга­нах місцевого самоврядування;

– повернути державним інспекціям ска­соване право вільного доступу до робо­чих місць для гарантованого захисту трудових прав, життя та здоров’я кожно­го працівника;

– при проведенні економічних реформ забезпечити поступове досягнення євро­пейських соціальних стандартів;

– забезпечити ефективний соціальний діалог з профспілками та розпочати пе­реговори з укладення нової Генеральної угоди, галузевих та територіальних угод, виходячи із засад, проголошених Президентом України в Стратегії ре­форм 2020 та Угоді про асоціацію з ЄС.

Вимоги прийнято учасниками Всеукраїн­ського форуму профспілок «За гідну пра­цю і добробут людини» 7 жовтня 2014 року.

27.10.2014

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини