ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Аграрна розписка. Оформлення, видача, обіг, виконання

 Що таке аграрна розписка? Яким нормативно-правовим доку­ментом регулюється порядок її оформлен­ня, видачі та виконан­ня? Хто видає розписку та виконує зобов’язання за договором?

 Закон України «Про аграрні розписки» регу­лює відносини, що вини­кають під час оформлен­ня, видачі, обігу, вико­нання аграрних розпи­сок, визначає порядок їх реєстрації та спрямова­ний на створення право­вих, економічних, органі­заційних умов функціо­нування цих документів.

Так, аграрна розписка – товаророзпорядчий доку­мент, що фіксує безумов­не зобов’язання боржни­ка, яке забезпечується за­ставою, здійснити по­ставку сільськогосподар­ської продукції або спла­тити грошові кошти кре­дитору, на визначених у ньому умовах.

Боржник за аграрною розпискою – особа, яка видає аграрну розписку для оформлення свого зобов’язання здійснити поставку сільськогоспо­дарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених в аграрній розписці умовах.

Кредитор за аграрною розпискою – фізична чи юридична особа, яка на­дає грошові кошти, по­слуги, поставляє товари, виконує роботи як зу­стрічне зобов’язання за договором, за яким борж­ник видає їй аграрну роз­писку, наділяючи пра­вом вимагати від нього належного виконання зобов’язань, а також фі­зична чи юридична осо­ба, яка отримала права кредитора за аграрною розпискою від іншого кредитора за аграрною розпискою у спосіб, не за­боронений законом.

Реєстр аграрних розпи­сок – єдина інформацій­на система, що містить відомості про обов’язкові реквізити виданих та по­гашених аграрних розписок.

Експертна установа – фі­зична чи юридична осо­ба, діяльність якої поля­гає у проведенні за плату товарознавчих дослі­джень у галузі сільсько­го господарства, яка са­мостійно або фахівці якої підтвердили свою кваліфікацію у порядку, встановленому законом для судових експертів.

Моніторинг предмета за­стави за аграрними роз­писками – діяльність кредиторів за аграрними розписками та залуче­них кредиторами за аграрними розписками інших зацікавлених осіб із здійснення спостере­ження за майбутнім вро­жаєм, що є предметом за­стави за аграрними роз­писками, збору інформа­ції про предмет застави та боржників за аграрни­ми розписками, її систе­матизації в бази даних та користування такими ба­зами даних у порядку, передбаченому законом.

Сільськогосподарська продукція – продукція, перелік якої визначений у групах 01-14 розділів I та II Української класи­фікації товарів зовніш­ньоекономічної діяль­ності згідно із Законом України «Про Митний та­риф України».

 Права сторін договірного процесу

У яких операціях викорис­товуються аграрні розпис­ки? Які права та обов’язки мають сторони, користую­чись земельною ділянкою с/г призначення? Хто несе відпові­дальність за невиконання своїх обов’язків?

Відповідно до статті 2 ЗУ «Про аграрні розписки», аграрні розпис­ки використовуються в операціях із сільськогосподарською продукцією.

Аграрні розписки можуть видава­тися особами, які мають право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призна­чення або право користування та­кою земельною ділянкою на за­конних підставах для здійснення виробництва сільськогосподар­ської продукції. Якщо право влас­ності на земельну ділянку нале­жить двом і більше співвласни­кам або право користування нале­жить двом і більше користувачам, аграрні розписки видаються ними спільно. Особи, які спільно вида­ли аграрну розписку, несуть солі­дарну відповідальність за невико­нання своїх зобов’язань.

Перехід права власності чи права користування земельною ділян­кою не зупиняє дію вказаної в аграрній розписці застави майбут­нього врожаю та не припиняє прав боржника і кредитора за аграрною розпискою на користування зе­мельною ділянкою до збору відпо­відного врожаю, але не довше ніж до закінчення поточного марке­тингового року. Боржник за аграр­ною розпискою зобов’язаний пові­домити осіб, яким він передає пра­во власності або право користу­вання земельною ділянкою, сіль­ськогосподарська продукція з якої є предметом застави за аграрною розпискою, про існуючі обмежен­ня згідно з виданими аграрними розписками.

Аграрні розписки складаються у двох примірниках, один з яких зберігається у справах особи, яка вчиняє нотаріальні дії з їх посвід­чення та реєстрації, а другий при­мірник передається кредитору за аграрною розпискою. За бажан­ням боржника за аграрною роз­пискою йому може бути надана посвідчена копія виданої ним аграрної розписки.

Відповідно до виду зобов’язання аграрні розписки поділяються на то­варні та фінансові аграрні розписки.

 Землі рекреаційного призначення

Які земельні ділянки належать до категорії земель рекреаційного призначення?

Відповідно до статей 50–52 Земельного кодексу України до земель рекреаційно­го призначення належать землі, які ви­користовуються для організації відпо­чинку населення, туризму та проведен­ня спортивних заходів.

До земель рекреаційного призначення на­лежать земельні ділянки зелених зон і зе­лених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та еколо­гічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об’єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кем­пінгів, яхт-клубів, стаціонарних і намето­вих туристично-оздоровчих таборів, бу­динків рибалок і мисливців, дитячих ту­ристичних станцій, дитячих та спортив­них таборів, інших аналогічних об’єктів, а також земельні ділянки, виділені для дач­ного будівництва і спорудження інших об’єктів стаціонарної рекреації.

Землі рекреаційного призначення мо­жуть перебувати у державній, комуналь­ній та приватній власності.

Землі загального користування дачного кооперативу безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищо­го органу управління кооперативу до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі технічної документації із зем­леустрою щодо складання документів, що посвідчує право на земельну ділян­ку. До земель загального користування дачного кооперативу належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, до­рогами, проїздами, будівлями і споруда­ми загального користування.

На землях рекреаційного призначення за­бороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природ­ний стан цих земель, зміни природного ландшафту та проведення інших дій, що суперечить використанню цих зон за ці­льовим призначенням (частина 2 статті 63 ЗУ «Про охорону навколишнього при­родного середовища»). Окремі положен­ня, що стосуються правового режиму зе­мель рекреаційного призначення, перед­бачені санітарними нормами Державних санітарних правил планування та забудо­ви населених пунктів, затверджених нор­мативними документами у галузі будів­ництва. Порядок використання земель рекреаційного призначення визначаєть­ся законодавством.

01.09.2014

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини