ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Перешкоджання діяльності суб’єкта господарювання

Відповідно до ст. 34 Гос­подарського кодексу України перешкодами в процесі конкуренції вва­жаються: дискредитація суб’єкта господарювання, нав’язування спожива­чам примусового асорти­менту товарів (робіт, по­слуг), схиляння до бойко­ту суб’єкта господарю­вання або дискримінації покупця (замовника), або до розірвання договору з конкурентом, підкуп пра­цівника постачальника або покупця (замовника).

Дискредитацією суб’єкта господарювання є поши­рення в будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов’язаних з особою чи ді­яльністю суб’єкта госпо­дарювання, що завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб’єкта господарювання.

Купівлею-продажем това­рів, виконанням робіт, на­данням послуг з примусо­вим асортиментом є купівля-продаж одних товарів, виконання робіт, надання послуг за умови купівлі-продажу інших товарів, виконання робіт, надання послуг, не потрібних спо­живачу або контрагенту.

Схилянням до бойкоту суб’єкта господарювання вважається спонукання конкурентом іншої особи, безпосередньо або через посередника, до відмови від встановлення договір­них відносин із цим суб’єктом господарювання.

Схилянням постачальни­ка до дискримінації по­купця є спонукання, без­посередньо або через по­середника, до надання постачальником конку­ренту покупця певних переваг без достатніх на це підстав.

Схилянням суб’єкта гос­подарювання до розірван­ня договору з конкурен­том іншого суб’єкта гос­подарювання є вчинене з корисливих мотивів або в інтересах третіх осіб спо­нукання суб’єкта госпо­дарювання – учасника до­говору до невиконання або виконання неналеж­ним чином договірних зобов’язань перед цим конкурентом шляхом на­дання або пропонування суб’єкту господарювання – учаснику договору, без­посередньо або через по­середника, матеріальної винагороди, компенсації чи інших переваг.

Підкуп працівника поста­чальника – це надання або пропонування йому конкурентом покупця (за­мовника), безпосередньо або через посередника, матеріальних цінностей, майнових або немайно­вих благ за неналежне ви­конання або невиконання працівником постачаль­ника службових обов’язків, що випливають з укладеного чи пов’язані з укладенням між поста­чальником і покупцем договору поставки това­рів, виконання робіт, на­дання послуг, що призве­ло або могло призвести до отримання конкурен­том покупця (замовника) певних переваг перед по­купцем (замовником). До працівника постачальни­ка прирівнюється й інша особа, яка згідно із своїми повноваженнями при­ймає рішення від імені постачальника про по­ставку товару, виконання робіт, надання послуг, впливає на прийняття та­кого рішення або якимось чином пов’язана з ним.

Підкуп працівника покуп­ця (замовника) – це надан­ня або пропонування йому конкурентом поста­чальника, безпосередньо або через посередника, матеріальних цінностей, майнових чи немайнових благ за неналежне вико­нання або невиконання працівником покупця (за­мовника) службових обов’язків, що виплива­ють з укладеного або пов’язані з укладенням між постачальником і по­купцем договору постав­ки товарів, виконання ро­біт, надання послуг, що призвело або могло при­звести до отримання кон­курентом постачальника певних переваг перед по­стачальником. До праців­ника покупця (замовника) прирівнюється й інша осо­ба, яка згідно із своїми по­вноваженнями приймає рішення від імені покуп­ця (замовника) про при­дбання товару, виконання робіт, надання послуг, впливає на прийняття та­кого рішення або якимось чином пов’язана з ним.

 Захист інтересів підприємців і споживачів

  Які установи здійснюють контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства?

Відповідно до ст. 40 Господарського кодексу держконтроль за дотриман­ням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтере­сів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Анти­монопольним комітетом України (АМКУ) відповідно до його повнова­жень, визначених законом.

З метою запобігання монопольному становищу окремих суб’єктів госпо­дарювання на ринку створення, ре­організація та ліквідація суб’єктів господарювання, придбання їх акти­вів, часток (акцій, паїв) господар­ських товариств, а також утворення об’єднань підприємств або перетво­рення органів влади в зазначені об’єднання у випадках, передбаче­них законодавством, здійснюються за умови одержання згоди на це АМКУ. Підстави для надання згоди на концентрацію суб’єктів господа­рювання визначаються законом.

У разі якщо суб’єкти господарюван­ня зловживають монопольним ста­новищем на ринку, АМКУ має право прийняти рішення про примусовий поділ монопольних утворень. Строк виконання такого рішення не може бути менше 6 місяців.

Примусовий поділ не застосовуєть­ся в разі:

– неможливості організаційного або територіального відокремлення підприємств чи структурних підрозділів;

– наявності тісного технологічного зв’язку підприємств, структурних підрозділів, якщо частка внутріш­нього обороту в загальному обсязі ва­лової продукції підприємства (об’єднання тощо) становить менше 30%.

Реорганізація монопольного утво­рення, що підлягає примусовому по­ділу, здійснюється на розсуд суб’єкта господарювання за умови усунення монопольного становища цього утворення на ринку.

Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросо­вісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, пе­редбачені законом. Рішення АМКУ та його тервідділень можуть бути оскаржені до суду. Збитки, завдані незаконними рішеннями АМКУ або його тервідділень, відшкодовують­ся з держбюджету України за позо­вом заінтересованих осіб у порядку, визначеному законом.

 Стажування держслужбовців

  Як проводиться стажування для працівника, який працює в дер­жавній установі, у разі переведен­ня його на вищу посаду?

  Порядок стажування держслужбовців затверджено постановою Кабінету Міні­стрів України від 19.12.1994. Так, з метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей працівників, які претендують на посаду державного службовця, може проводи­тися їх стажування у відповідному дер­жавному органі терміном до 2 місяців.

Відбір кандидата на стажування прово­диться з ініціативи органу, де має відбу­ватись стажування. При цьому необхідні письмова заява самого стажиста, а та­кож згода відповідних керівників за міс­цями його стажування й основної робо­ти. Зарахування на стажування, терміни та зміни порядку його проходження оформлюються наказом керівника держоргану, де проводиться стажування.

Під час проходження стажування праців­ник повинен додержуватись правил вну­трішнього трудового розпорядку держоргану, де він проходить стажування.

Стажування працівника проводиться з відривом від основної роботи. За праців­ником, направленим на стажування, збе­рігається його посада та зарплата за осно­вним місцем роботи з подальшим ураху­ванням змін розміру мінімальної зарпла­ти відповідно до чинного законодавства. Стажисту за основним місцем роботи від­шкодовуються також витрати на проїзд до місця стажування і назад, добові за час перебування в дорозі та найм житла.

Витрати, пов’язані із стажуванням спеціа­ліста, відшкодовуються підприємствам, установам і організаціям держорганом, який запросив спеціаліста на стажування, за рахунок коштів, передбачених на утри­мання цього органу. Державний орган провадить витрати на зазначені цілі за ра­хунок коштів, призначених на інші видат­ки. На період стажування в держоргані за стажистом закріплюється держслужбо­вець, відповідальний за стажування.

Зміст стажування визначається індиві­дуальним планом, що затверджується керівником структурного підрозділу ор­гану, де проводиться стажування. За час проходження стажування стажист пови­нен виконати індивідуальний план. Піс­ля закінчення стажування стажист по­дає керівництву державного органу до­повідну записку про стажування з висно­вками керівника структурного підрозді­лу щодо можливості використання ста­жиста на держслужбі, а за основним міс­цем роботи – стислий письмовий звіт. За результатами стажування у державному органі стажисту видається довідка для подання за основним місцем роботи.

Особа (не держслужбовець), яка після успішного закінчення стажування вия­вила бажання працювати в даному держоргані, проходить конкурс відповідно до Положення про порядок проведення кон­курсу при прийнятті осіб на роботу до органів державної виконавчої влади. При цьому їй надається перевага над особами, які беруть участь у даному кон­курсі, але не проходили стажування.

Держслужбовець після успішного закін­чення стажування за рішенням керівни­ка відповідного держоргану може бути переведений на посаду без конкурсного відбору, а також зарахований до кадро­вого резерву державного органу.

20.07.2014

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини