« на головну 27.12.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1264)
05
Грудень
 
Інтерв’ю
 
ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ


РУБРИКИ


Передплата





Статті Юридична сторінка

Порядок ліквідації юридичної особи

Порядок ліквідації юридичної особи

Як ліквідувати юридич­ну особу, і хто задоволь­няє вимоги та позови про стягнення заборго­ваності?

Відповідно до ст. 111 Ци­вільного кодексу України (ЦКУ) з моменту внесен­ня до Єдиного державно­го реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповнова­женого ними органу щодо ліквідації юрособи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов’язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгова­ності юрособи, що лікві­дується, та письмово по­відомити кожного з боржників у встановлені ЦКУ строки.

Ліквідаційна комісія зобов’язана повідомити учасників юридичної осо­би, суд або орган, що при­йняв рішення про припи­нення юридичної особи, про її участь в інших юрособах та/або надати ві­домості про створені нею господарські товариства, дочірні підприємства.

Під час проведення захо­дів щодо ліквідації юри­дичної особи до завер­шення строку пред’явлення вимог кре­диторів ліквідаційна ко­місія закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, що використовується для розрахунків із кредито­рами під час ліквідації юрособи.

Ліквідатор вживає захо­дів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а та­кож майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господар­ських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в ін­ших юрособах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. У випадках, установлених законом, ліквідатор за­безпечує проведення не­залежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.

Ліквідаційна комісія вживає заходів щодо за­криття відокремлених підрозділів юридичної особи (філій, представ­ництв) та відповідно до законодавства про працю здійснює звільнення пра­цівників юрособи, що припиняється.

Ліцензії, документи до­звільного характеру та інші документи, а також печатки та штампи, які підлягають поверненню органам державної вла­ди, органам місцевого са­моврядування, поверта­ються їм ліквідатором.

Для проведення переві­рок та визначення наяв­ності або відсутності за­боргованості із сплати податків, зборів, єдино- го внеску на загальнообов’язкове державне со­ціальне страхування, страхових коштів до Пен­сійного фонду України (ПФУ), фондів соціально­го страхування ліквіда­ційна комісія (ліквіда­тор) забезпечує своєчас­не надання органам дохо­дів і зборів та ПФУ, фон­дів соцстраху документів юрособи (її філій, пред­ставництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерсько­го та податкового обліку. До моменту затверджен­ня ліквідаційного балан­су ліквідаційна комісія складає та подає органам доходів і зборів, ПФУ та фондів соцстраху звіт­ність за останній звітний період.

Ліквідаційна комісія піс­ля закінчення строку для пред’явлення вимог кре­диторами складає про­міжний ліквідаційний баланс, що включає відо­мості про склад майна юрособи, що ліквідуєть­ся, перелік пред’явлених кредиторами вимог та ре­зультат їх розгляду. Про­міжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юрособи, су­дом або органом, що при­йняв рішення про лікві­дацію юрособи.

Виплата грошових сум кредиторам юрособи, що ліквідується, в тому чис­лі за податками, збора­ми, єдиним внеском на загальнообов’язкове дер­жавне соцстрахування та іншими коштами, що на­лежить сплатити до дер­жавного або місцевого бюджету, ПФУ, фондів соцстраху, провадиться у порядку черговості, вста­новленому ст. 112 ЦКУ. У разі недостатності в юри­дичної особи, що ліквіду­ється, коштів для задово­лення вимог кредиторів ліквідаційна комісія ор­ганізовує реалізацію майна юридичної особи.

До затвердження ліквіда­ційного балансу ліквіда­ційна комісія складає та подає органам доходів і зборів, ПФУ та фондів соцстраху звітність за останній звітний період.

Після завершення розра­хунків з кредиторами ліквідатор складає лікві­даційний баланс, забез­печує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або орга­ном, що прийняв рішен­ня про припинення юри­дичної особи, та забезпе­чує подання органам до­ходів і зборів.

Майно юридичної особи, що залишилося після за­доволення вимог креди­торів, передається учас­никам юридичної особи, якщо інше не встановле­но установчими доку­ментами юрособи або за­коном.

Документи, що підляга­ють обов’язковому збері­ганню, передаються в установленому законо­давством порядку відпо­відним архівним устано­вам.

Ліквідатор забезпечує подання державному реє­страторові документів, передбачених законом для проведення держреє­страції припинення юри­дичної особи, в установ­лений законом строк.

 

ВІДМОВА У РЕЄСТРАЦІЇ

Чи можуть засновни­ку відмовити у реє­страції юридичної особи?

Відповідно до ст. 89 ЦКУ юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані держреє­страції включаються до єдиного держреєстру, відкритого для загально­го ознайомлення.

Підстави для відмови в проведенні держреєстра­ції юрособи встановлю­ються законом. Відмова в проведенні держреєстра­ції юрособи з інших під­став, ніж встановлені за­коном, не допускається.

Відмова в держреєстра­ції, а також зволікання з її проведенням можуть бути оскаржені до суду.

До єдиного держреєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Зміни до установчих до­кументів юридичної осо­би, які стосуються відо­мостей, включених до єдиного держреєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх дер­жавної реєстрації. Юри­дичні особи та їх учасни­ки не мають права поси­латися на відсутність держреєстрації таких змін у відносинах із тре­тіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

 

ДОГОВІР ПОРУКИ

Що таке порука, і яку правову відповідаль­ність несе поручитель у разі невиконання боржником своїх зобов’язань?

Порука – це односторонній, консенсуаль­ний договір, за яким третя особа бере на себе повну або часткову відповідальність за невиконання чи неналежне виконання боржником його зобов’язання перед креди­тором. Відповідно до цивільного законодав­ства, порука як особистий вид забезпечення виконання зобов’язання означає, що в разі порушення боржником зобов’язання, нею забезпеченого, майнові інтереси кредитора задовольняються поручителем. Порука встановлюється виключно у договірному порядку. Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки пору­читель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

У разі невиконання основного зобов’язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо інше не передбачено договором поруки. По­ручитель відповідає у тому ж самому обся­зі, що й боржник, зокрема щодо сплати основного боргу, відсотків, неустойки, від­шкодування збитків, якщо інше не встанов­лено договором поруки.

На поручителя покладається обов’язок до задоволення вимоги кредитора попередити про це боржника, а якщо проти поручителя вчинено позов – залучити боржника до участі у справі. В іншому разі боржник має право висунути проти вимоги поручителя, який виконав зобов’язання боржника, усі заперечення, які він мав проти кредитора.

Поручитель має право висунути проти ви­моги кредитора заперечення, які міг би ви­сунути сам боржник, за умов, що ці запере­чення не пов’язані з особою боржника. По­ручитель не втрачає права на ці заперечен­ня навіть у тому разі, якщо боржник від них відмовився або визнав свій борг. До поручи­теля, який виконав зобов’язання, перехо­дять усі права кредитора з цього зобов’язання, в тому числі ті, що забезпечу­вали виконання основного зобов’язання. Після виконання поручителем зобов’язання кредитор повинен вручити поручителю до­кументи, які посвідчують вимоги до борж­ника та права, що забезпечують ці вимоги.

Законодавство передбачає виключно пись­мову форму договору поруки, оскільки по­рушення письмової форми спричиняє безу­мовну недійсність договору. Порука най­частіше має місце у відносинах з участю громадян, коли йдеться про забезпечення виконання грошових зобов’язань.

04.07.2014



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

26.12.2024 18:21

17.12.2024 21:58

17.12.2024 21:57

25.11.2024 20:08

25.11.2024 20:07

25.11.2024 20:06

25.11.2024 19:49

11.11.2024 21:24

11.11.2024 21:23

25.10.2024 21:44

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання