ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Почесні звання та державні премії

Відповідно до статті 10 Закону України «Про державні нагороди Укра­їни» почесні звання України присвоюють осо­бам, які працюють у від­повідній галузі еконо­мічної та соціально-культурної сфери, як правило, не менше деся­ти років, мають високі трудові досягнення і про­фесійну майстерність, якщо інше не встановле­но положенням про по­чесне звання України.

Встановлюються такі по­чесні звання України: «Народний артист Украї­ни»; «Народний архітек­тор України»; «Народний вчитель України»; «На­родний художник Украї­ни»; «Заслужений артист України»; «Заслужений архітектор України»; «За­служений будівельник України»; «Заслужений винахідник України»; «Заслужений вчитель України»; «Заслужений гірник України»; «Заслу­жений діяч мистецтв України»; «Заслужений діяч науки і техніки України»; «Заслужений донор України»; «Заслу­жений економіст Украї­ни»; «Заслужений енерге­тик України»; «Заслуже­ний журналіст України»; «Заслужений лікар Укра­їни»; «Заслужений лісів­ник України»; «Заслуже­ний майстер народної творчості України»; «За­служений машинобудів­ник України»; «Заслуже­ний металург України»; «Заслужений метролог України»; «Заслужений працівник ветеринарної медицини України»; «За­служений працівник культури України»; «За­служений працівник освіти України»; «Заслу­жений працівник охоро­ни здоров’я України»; «Заслужений працівник промисловості України»; «Заслужений працівник транспорту України»; «Заслужений працівник туризму України»; «За­служений працівник сільського господарства України»; «Заслужений працівник соціальної сфери України»; «Заслу­жений працівник сфери послуг України»; «Заслу­жений працівник фарма­ції України»; «Заслуже­ний працівник фізичної культури і спорту Украї­ни»; «Заслужений пра­цівник цивільного захис­ту України»; «Заслуже­ний природоохоронець України»; «Заслужений раціоналізатор України»; «Заслужений художник України»; «Заслужений шахтар України»; «Заслу­жений юрист України»; «Мати-героїня».

Почесне звання «Народ­ний артист України», «Народний архітектор України», «Народний вчитель України», «На­родний художник Украї­ни» може присвоювати­ся, як правило, не раніше ніж через десять років після присвоєння відпо­відного почесного зван­ня «Заслужений артист України», «Заслужений архітектор України, «За­служений вчитель Украї­ни», «Заслужений худож­ник України».

Відповідно до статті 11 ЗУ «Про державні наго­роди» встановлюються такі державні премії України:

1) Національна премія України імені Тараса Шевченка – за найвидат­ніші твори літератури і мистецтва, публіцисти­ки і журналістики;

2) Державна премія Укра­їни в галузі науки і техніки:

– за видатні наукові до­слідження;

– за розроблення та впро­вадження нової техніки, матеріалів і технологій, нових способів і методів лікування та профілак­тики захворювань;

– за роботи, які станов­лять значний внесок у ви­рішення проблем охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки;

– за створення підручни­ків для середніх загально­освітніх, професійних навчально-виховних, ви­щих навчальних закладів;

3) Державна премія Укра­їни в галузі архітектури – за створення видатних житлово-цивільних і про­мислових архітектурних комплексів, будівель і споруд, роботи в галузі містобудування, ланд­шафтної архітектури, упорядження міст і се­лищ, реставрації пам’яток архітектури і місто­будування, наукові праці з теорії та історії архітек­тури, що мають важливе значення для дальшого розвитку вітчизняної ар­хітектури і містобуду­вання та здобули широке громадське визнання;

4) Державна премія Укра­їни імені Олександра До­вженка – за видатний внесок у розвиток укра­їнського кіномистецтва;

5) Державна премія Укра­їни в галузі освіти – за видатні досягнення в га­лузі освіти за номінація­ми:

– дошкільна і позашкіль­на освіта;

– загальна середня осві­та;

– професійно-технічна освіта;

– вища освіта;

- наукові досягнення в галузі освіти.

 Страхові внески з допомоги з безробіття

  Мій племінник перебуває на обліку в центрі зайня­тості. Чи вираховують із допомоги з безробіття страхові та пенсійні внески?

Відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до страхового стажу належить пе­ріод (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страху­ванню та за який щомісяця спла­чені страхові внески в сумі не мен­шій, ніж мінімальний страховий внесок.

Період, протягом якого особа, ко­тра підлягала загальнообов’язковому державно­му соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу з безробіття (крім одно­разової її виплати для організації безробітним підприємницької ді­яльності) та матеріальну допомо­гу в період професійної підготов­ки, перепідготовки або підвищен­ня кваліфікації, включається до страхового стажу, отже, з отриму­ваної допомоги з безробіття ма­ють відраховуватися страхові суми.

 Випадки повної матеріальної відповідальності

 У яких випадках працівники не­суть повну матеріальну відпові­дальність? Який порядок покриття шкоди?

Відповідно до статті 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відпові­дальність у повному розмірі шкоди, за­подіяної з їхньої вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли:

1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено пись­мовий договір про взяття на себе праців­ником повної матеріальної відповідаль­ності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;

2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреніс­тю або за іншими разовими документами;

3) шкоди завдано внаслідок дій праців­ника, які мають ознаки діянь, пересліду­ваних у кримінальному порядку;

4) шкоди завдано працівником, який пе­ребував у нетверезому стані;

5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям ма­теріалів, напівфабрикатів, виробів (про­дукції), у тому числі при їх виготовлен­ні, а також інструментів, вимірюваль­них приладів, спеціального одягу та ін­ших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові у користування;

6) відповідно до законодавства на пра­цівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків;

7) шкоди завдано не при виконанні тру­дових обов’язків;

8) службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;

9) керівник підприємства, установи, ор­ганізації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті зарплати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її ви­плати, і за умови, що Держбюджет Укра­їни та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають за­боргованості перед цим підприємством.

Відповідно до статті 136 КЗпП покриття шкоди працівниками в розмірі, що не пе­ревищує середнього місячного заробіт­ку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним орга­ну, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками – за роз­порядженням вищого в порядку підле­глості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.

Розпорядження власника або уповнова­женого ним органу, або вищого в поряд­ку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів із дня виявлення заподіяної працівником шкоди і зверне­но до виконання не раніше семи днів із дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуван­ням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, пе­редбаченому законодавством.

У решті випадків покриття шкоди прова­диться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Стягнення з керівників підприємств, уста­нов, організацій та їхніх заступників ма­теріальної шкоди в судовому порядку про­вадиться за позовом вищого в порядку під­леглості органу або за заявою прокурора.

01.06.2014

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини