« на головну 27.12.2024
Архів номерів  •  Актуальний номер » (1264)
05
Грудень
 
Інтерв’ю
 
ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ


РУБРИКИ


Передплата





Статті Юридична сторінка

Хто врегульовує трудовий конфлікт?

Хто врегульовує трудовий конфлікт?

Які органи розгля­дають індивідуаль­ні трудові спори між працівниками та роботодавцями?

Відповідно до ст. 221 Ко­дексу законів про працю України трудові спори роз­глядаються:

– комісіями з трудових спорів;

– районними (міськими) судами.

Такий порядок розгляду ін­дивідуальних трудових спорів застосовується неза­лежно від того, в якій фор­мі було складено трудовий договір із працівником.

Чинний порядок розгляду трудових спорів не поширю­ється на спори про достроко­ве звільнення з виборної оплачуваної посади членів громадських та інших об’єднань громадян за рішенням органів, що їх обрали.

Відповідно до ст. 222 КЗпПУ особливості розгля­ду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих пра­цівників, а також праців­ників навчальних, науко­вих та інших установ про­куратури, котрі мають класні чини, встановлю­ються законодавством.

Комісії з трудових спорів є обов’язковим первинним органом з розгляду трудо­вих спорів, що виникають на підприємствах, в уста­новах та організаціях між працівниками, з одного боку, і власником або упо­вноваженим ним органом – з іншого, за винятком спорів, що підлягають роз­гляду, відповідно до зако­ну, безпосередньо в район­них (міських) судах. Тру­довий спір підлягає роз­гляду в комісії з трудових спорів, якщо працівник са­мостійно чи за участю профспілкової організації або іншого органу, який представляє його інтере­си, не врегулював розбіж­ностей під час безпосеред­ніх переговорів з власни­ком або уповноваженим ним органом.

Комісії з трудових спорів розглядають такі питання:

– застосування встановле­них норм виробітку і відряд­них розцінок, а також умов праці, що забезпечують ви­конання норм виробітку;

– переведення на іншу ро­боту й оплата праці при переведенні;

– розірвання трудового до­говору;

– оплата праці в понаднор­мовий і нічний час, ком­пенсація за роботу у вихід­ні, святкові і неробочі дні;

– виплата компенсацій при відрядженнях, переве­денні, прийнятті або на­правленні на роботу в іншу місцевість;

– оплата праці при невико­нанні норм виробітку, про­стоях і виготовленні бра­кованої продукції;

– оплата праці при суміщен­ні професій і заміщенні;

– виплата вихідної допо­моги;

– виплата заробітної плати за час вимушеного прогу­лу (за винятком випадків, коли це питання вирішу­ється при розгляді спору про поновлення на роботі);

– надання щорічної від­пустки встановленої три­валості, оплата відпустки і виплата грошової ком­пенсації за невикористану відпустку при звільненні;

– повернення грошових сум, утриманих із заробіт­ної плати для покриття збитку, завданого праців­ником власнику;

– накладення дисциплі­нарного стягнення.

Комісія є обов’язковим ор­ганом з розгляду й інших трудових спорів, пов’язаних із застосуванням зако­нодавства про працю, ко­лективних трудових дого­ворів, правил, положень та інструкцій, що регулю­ють трудові відносини.

Комісія з трудових спорів на підприємствах, в уста­новах та організаціях із числом працюючих не менше 15 осіб обирається загальними зборами (кон­ференцією) трудового ко­лективу. Порядок обран­ня, чисельність, склад і термін повноважень комі­сії визначаються загаль­ними зборами трудового колективу. При цьому кількість робітників має становити не менше поло­вини складу комісії.

За рішенням загальних збо­рів трудового колективу ко­місії з трудових спорів мо­жуть створюватися в струк­турних підрозділах. Ці ко­місії обираються колекти­вами підрозділів і діють на тих самих підставах, що й комісії з трудових спорів підприємств, установ, орга­нізацій у рамках повнова­жень цих підрозділів.

 

 

 Змiна iстотних умов праці

За яких умов роботода­вець має право перевести працівника на іншу роботу на тому ж підприємстві?

Відповідно до ст. 32 КЗпПУ переве­дення на iншу роботу на тому ж пiдприємствi, в установi, органiзацiї, а також переведення на iнше пiдприємство, в установу, органiзацiю або в iншу мiсцевiсть, хоча б ра­зом з пiдприємством, установою, органiзацiєю, допускається тiльки за згодою працiвника, за винятком випадкiв, передбачених ст. 33 цього Кодексу, та в iнших випадках, пе­редбачених законодавством.

Не вважається переведенням на iншу роботу i не потребує згоди працiвника перемiщення його на тому ж пiдприємствi, в установi, органiзацiї на iнше робоче мiсце, в iнший структурний пiдроздiл у тiй же мiсцевостi, доручення роботи на iншому механiзмi або агрегатi у межах спецiальностi, квалiфiкацiї чи посади, обумовленої трудовим до­говором. Власник або уповноваже­ний ним орган не має права перемiщати працiвника на роботу, проти­показану йому за станом здоров’я.

У зв’язку iз змiнами в органiзацiї виробництва i працi допускається змiна iстотних умов працi при продовженнi роботи за тiєю ж спецiальнiстю, квалiфiкацiєю чи посадою. Про змiну iстотних умов працi – систем та розмiрiв оплати працi, пiльг, режиму роботи, вста­новлення або скасування неповно­го робочого часу, сумiщення професiй, змiну розрядiв i наймену­вання посад тощо, працiвнику має бути повiдомлено не пiзнiше, нiж за два мiсяцi.

Якщо колишнi iстотнi умови працi не можуть бути збережені, а працiвник не згоден на продо­вження роботи в нових умовах, трудовий договiр припиняється за п. 6 ст. 36 цього Кодексу.

 

 

 Стягнення за порушення трудової дисципліни

  Які є види стягнення за порушення трудової дисципліни, і в яких ви­падках вони застосовуються?

Відповідно до ст. 147 КЗпПУ за порушен­ня трудової дисципліни до працівника може бути застосований тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана; 2) звільнення.

Законодавством, статутами і положен­нями про дисципліну можуть бути пе­редбачені для окремих категорій праців­ників й інші дисциплінарні стягнення.

Одним із засобів боротьби з неправомір­ною поведінкою працівників, що поруши­ли трудову дисципліну, можуть бути за­ходи правового впливу у вигляді притяг­нення до дисциплінарної відповідальнос­ті. Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов’язків, що виявилось у по­рушенні правил внутрішнього трудового розпорядку, посадових інструкцій, поло­жень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер. До таких порушень, зокрема, належать:

а) відсутність працівника без поважних причин на роботі протягом трьох і біль­ше годин робочого дня, передоручення виконання особистої роботи іншій особі, перебування не на своєму робочому міс­ці без поважних причин;

б) відмова працівника без поважних при­чин від виконання змінених в установле­ному порядку нових норм праці. Відмова від продовження роботи у зв’язку із змі­нами суттєвих умов праці (ч. 3 ст. 32 КЗпПУ) не є порушенням трудової дисци­пліни, натомість є підставою для звіль­нення відповідно до п. 6 ст. 36 КЗпПУ;

в) відмова або ухилення без поважних причин від медичного огляду працівни­ка, для якого він є обов’язковим, а також ухилення від навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та про­типожежної охорони й в інших випад­ках, передбачених законодавством.

Дисциплінарне стягнення – передбаче­ний у нормативно-правовому акті захід примусового впливу, що застосовується органом, якому надано право прийняття на роботу даного працівника відповідно до його компетенції, за вчинений дисци­плінарний проступок. Власник підпри­ємства чи уповноважений ним орган не вправі змінювати на свій власний розсуд заходи дисциплінарного стягнення.

Крім заходів, передбачених ст. 147 КЗпПУ, законами, дисциплінарними ста­тутами, положеннями передбачаються й інші види дисциплінарних стягнень.

Так, згідно із ст. 14 Закону України «Про державну службу», до службовців мо­жуть застосовуватися такі заходи дисци­плінарного впливу:

– попередження про неповну службову відповідність;

– затримка до одного року в присвоєнні чергового рангу або призначенні на по­саду.

До прокурорсько-слідчих працівників за невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків можуть застосову­ватися такі заходи стягнення:

– догана;

– пониження в класному чині;

– пониження в посаді;

– позбавлення нагрудного знака «Почес­ний працівник прокуратури України»;

– звільнення;

– звільнення з позбавленням класного чину.

24.05.2014



ДОДАТИ КОМЕНТАР 2000
Ваше ім'я:
Коментар:
  введіть цифри на картинці
УВАГА!

З метою підвищення попиту на газету "Профспілкові вісті" редакція прийняла рішення припинити практику розміщення повного чергового номеру у pdf-форматі на власному сайті. Натомість обмежитися публікацією першої сторінки та анонсів найрезонансніших матеріалів. Пропонуємо читачам передплачувати видання. З умовами передплати можна ознайомитися у розділі ПЕРЕДПЛАТА.

НОВИНИ

26.12.2024 18:21

17.12.2024 21:58

17.12.2024 21:57

25.11.2024 20:08

25.11.2024 20:07

25.11.2024 20:06

25.11.2024 19:49

11.11.2024 21:24

11.11.2024 21:23

25.10.2024 21:44

Усі новини


Опитування

Якою б Ви хотіли бачити улюблену газету "Профспілкові вісті" надалі?

Традиційною паперовою, друкованою
- 0 %
Новітньою електронною (виключно в інтернеті за передплатою)
- 0 %
Змішаною (відкриття передплати на електронну версію при збереженні паперово-друкованого формату)
- 0 %
Усього: голосів






 

Профспілкові ВІСТІ, 1990-2023©

01042, Украіна, м. Київ
Майдан Незалежності, 2
Тел/факс: 528-70-49
Використання матеріалів сайту дозволяється за умови посилання