Набуття досвіду з виконання професійних завдань
Який порядок проходження
стажування за професією студентами вишів та учнями ПТУ на підприємствах, в
установах та організаціях? Хто має робити записи у трудовій книжці?
Відповідно до статті 29 Закону України «Про зайнятість
населення» студенти вищих та учні професійно-технічних навчальних закладів,
що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем
«кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» і
продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, мають
право проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається
освіта, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми
власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором
про стажування у вільний від навчання час.
Метою стажування є набуття досвіду з виконання професійних
завдань та обов’язків, удосконалення професійних знань, умінь і навичок,
вивчення та засвоєння нових технологій, техніки, набуття додаткових компетенцій.
Порядок укладення договору про стажування та типову форму
договору затверджує Кабінет Міністрів України.
Строк стажування за договором не може перевищувати шести
місяців.
Стажування проводиться за індивідуальною програмою під
керівництвом працівника підприємства, установи, організації, який має стаж
роботи за відповідною професією (спеціальністю) не менш як три роки.
У разі коли в період стажування особа, що здобула
професію, виконує професійні роботи, підприємство, організація, установа за
всі роботи, виконані відповідно до наданих завдань, здійснює виплату їй зарплати
згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками,
ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.
Робота керівників стажування, призначених з числа
працівників підприємства, організації, установи, може оплачуватися
підприємством, організацією, установою за рахунок коштів, передбачених на
підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів, додатково на
строк стажування щомісяця у розмірах не менше 5% суми основної зарплати, яку
вони отримують за основним місцем роботи.
Вищі та професійно-технічні навчальні заклади разом із
роботодавцями сприяють студентам і учням у доступі до інформації про можливість
стажування.
Запис про проходження стажування роботодавець вносить до
трудової книжки.
Відповідно до змін до Інструкції про порядок ведення
трудових книжок працівників, затверджених наказом Мінсоц- політики від
08.11.2013 № 748/2354/5, заповнення трудової книжки вперше проводиться
власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття
на стажування студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу,
які здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем
«кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» і
продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні.
Під час внесення запису у трудову книжку про стажування
зазначається посада; період та місце проходження (структурний підрозділ)
стажування; спеціальність (кваліфікація) або професія (кваліфікаційний рівень)
стажиста. Підставою для таких записів є наказ про проходження стажування.
АДРЕСНА ДОПОМОГА
МОЛОДОМУ ПРАЦІВНИКОВІ
Який порядок надання
разової адресної допомоги молодим спеціалістам, що залучені до роботи в селах
і селищах?
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження
Порядку надання одноразової адресної допомоги молодим працівникам, залученим
до роботи в селах і селищах, та переліку професій (спеціальностей, напрямів
підготовки), за якими надається така допомога» від 11 липня 2013 року № 587
визначено, що молоді спеціалісти, які уклали трудові договори на строк не менш
як три роки із закладами, підприємствами, установами та організаціями державної
та комунальної форми власності (організація), що розташовані в селах і
селищах, отримують за рахунок коштів державного бюджету одноразову адресну
допомогу в десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати – у готівковій
формі.
Для отримання допомоги молодий працівник має подати
керівникові організації відповідну заяву.
У разі якщо молодий працівник, який отримав допомогу,
відмовляється приступити до роботи за призначенням, або його буде звільнено за
ініціативою власника або уповноваженого ним органу з підстав, передбачених п.
3 ч. 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, чи за власним бажанням
протягом трьох років від початку роботи в організації, він зобов’язаний
повернути суму фактично отриманої допомоги організації, яка її надала, для
повернення до державного бюджету.
Молодий працівник має право не повертати отриману
матеріальну допомогу організації:
– у разі його невідповідності займаній посаді або
виконуваній роботі внаслідок хвороби або інвалідності, що перешкоджає її
виконанню;
– у разі повної ліквідації організації.
Також мають право не повертати отриману допомогу молоді
працівниці (працівники), які є дружинами (чоловіками) військовослужбовців
(окрім військовослужбовців строкової служби), у разі розірвання ними
трудового договору у зв’язку з переведенням чоловіка (дружини) на службу в іншу
місцевість.
ТЕРМІН ЗБЕРІГАННЯ
ПОСАДОВИХ ІНСТРУКЦІЙ
Скільки років мають
зберігатися посадові інструкції працівників (оригінали) в архіві підприємства?
Відповідно до статті
43 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних
органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та
організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом
Міністерства юстиції України 12.04.2012 № 578/5, посадові та робочі інструкції
працівників організації зберігаються протягом п’яти років (після заміни
новими).
Посадові інструкції наукових працівників, а також посадові
та робочі інструкції працівників, що працюють на важких роботах, на роботах із
шкідливими і небезпечними умовами праці, мають зберігатися протягом 75 років
після затвердження.
У ВІДПУСТКУ – ЛИШЕ ЗА
ЗГОДОЮ ПРАЦІВНИКА
Чи має право
роботодавець відправляти працівників у відпустку без збереження заробітної
плати?
Законом України «Про
відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР (Закон про відпустки) передбачено надання
двох видів відпусток без збереження заробітної плати: відпусток, що надаються
працівникам в силу суб’єктивного права, що належить їм за законом, тобто в
обов’язковому порядку, і відпусток, що надаються за погодженням сторін
(роботодавця і працівника).
У своєму листі «Про надання роз’яснення щодо відпусток без
збереження заробітної плати» від 19.09.2013 № 416/13/116-13 Міністерство
соцполітики України роз’яснило, що відпустка без збереження зарплати, яка надається
працівникові в обов’язковому порядку (стаття 25 Закону про відпустки), та відпустка
без збереження зарплати за згодою сторін (стаття 26 Закону про відпустки) надаються
лише за бажанням працівника, а не з ініціативи роботодавця. Тобто примусове
відправлення працівників у відпустки без збереження зарплати є грубим
порушенням законодавства про працю, за що роботодавець в установленому порядку
має бути притягнений до відповідальності.
ДОГЛЯД ЗА ІНВАЛІДОМ І
ПЕНСІЯ
Як зараховується до пенсійного
стажу час догляду за інвалідом І групи?
Час догляду за інвалідом
I групи у період до 01.01.2005 зараховується до страхового стажу при призначенні
пенсії на підставі акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду, що його
мають скласти місцеві органи Пенсійного фонду на підставі відомостей, одержаних
від органів управління житловим фондом, сільських, селищних рад народних депутатів,
опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їхніх сусідів, інших даних. Це
передбачено Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій
за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою
Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Натомість час такого догляду після 01.01.2005 зараховується до
страхового стажу за умови отримання допомоги (компенсації) по догляду за інвалідом
I групи, – за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
17.05.2014
|
