Конкурентоспроможність на ринку праці
Що включає в себе поняття
«професійне навчання»? Яку категорію громадян воно охоплює?
Згідно із ст. 34 Закону України «Про зайнятість населення» професійне
навчання – це набуття та вдосконалення професійних знань, умінь та навичок особою
відповідно до її покликання і здібностей, що забезпечує відповідний рівень професійної
кваліфікації для професійної діяльності та конкурентоспроможності на ринку праці.
Система професійного навчання охоплює:
– осіб, які проходять первинну профпідготовку в навчальних закладах
та інших установах, що здійснюють або забезпечують підготовку кваліфікованих робітників
і фахівців;
– працівників, які проходять первинну профпідготовку, перепідготовку
і підвищення кваліфікації впродовж трудової діяльності;
– безробітних, які шукають роботу і потребують первинної профпідготовки,
перепідготовки або підвищення кваліфікації.
Підвищення конкурентоспроможності працівників на ринку праці
відповідно до вимог сучасного виробництва та сфери послуг здійснюється шляхом забезпечення
ефективного функціонування та розвитку системи професійного навчання працівників,
сприяння в проведенні їх профпідготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації
на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду
діяльності та господарювання.
Із цією метою роботодавець у порядку, передбаченому законодавством,
колективним договором і угодами, періодично організовує для працівників професійне
навчання, перепідготовку та підвищення кваліфікації.
Роботодавець має право укладати з працівниками або іншими особами,
які не перебувають з ним у трудових відносинах, за їх згодою договори про направлення
їх до навчальних закладів для професійної підготовки, перепідготовки та підвищення
кваліфікації.
Зазначеним договором на працівника або іншу особу, яка направляється
на навчання, може бути покладено обов’язок відпрацювати на посаді відповідно до
отриманої кваліфікації в такого роботодавця після закінчення навчання протягом
погодженого сторонами строку, який повинен бути порівнянний з обов’язками, що
взяв на себе роботодавець щодо оплати та строку навчання, але не більше, ніж три
роки.
У разі відмови працівника або іншої особи відпрацювати в роботодавця
протягом погодженого з ним строку, звільнення з роботи до закінчення такого строку
працівник або інша особа зобов’язані відшкодувати роботодавцю витрати, пов’язані
з оплатою навчання, або їх частину пропорційно відпрацьованому строку на умовах,
що визначаються договором. Працівник або інша особа не зобов’язані відшкодовувати
роботодавцю витрати, пов’язані з навчанням, якщо вони не стали до роботи або були
звільнені з роботи з таких підстав:
– установлення інвалідності;
– звільнення за ініціативою роботодавця, що не пов’язане з учиненням
працівником протиправних дій;
– призов на військову службу чи направлення на альтернативну
(невійськову) службу;
– за власною ініціативою в зв’язку з порушенням роботодавцем
трудового законодавства, колективних угод, колективного або трудового договору;
– догляд за дитиною-інвалідом та(або) інвалідом I групи (незалежно
від причини інвалідності).
Порядок підтвердження результатів неформального професійного
навчання осіб за робітничими професіями визначається Кабінетом Міністрів України.
СТАТУС – БЕЗРОБІТНИЙ
Чи може особа, яка через
відсутність роботи не має заробітку, отримати статус безробітного?
Відповідно до ст. 43 ЗУ
«Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути:
– особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на
пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку
або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;
– інвалід, який не досяг встановленого ст. 26 ЗУ «Про загальнообов’язкове
державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності
або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну
допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» та «Про державну соціальну допомогу
особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам»;
– особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена
в зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або
перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності
(штату) працівників.
Статус безробітного надається зазначеним у ч. 1 цієї статті
особам за їх особистою заявою в разі відсутності підходящої роботи з першого дня
реєстрації у Службі зайнятості незалежно від зареєстрованого місця проживання
чи місця перебування.
Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян,
які шукають роботу, і безробітних у Держслужбі зайнятості визначається Кабінетом
Міністрів України.
СКІЛЬКИ РАЗІВ МОЖУТЬ ЗАПРОПОНУВАТИ
ПРОФНАВЧАННЯ?
Якщо в Центрі зайнятості
мені вже пропонували навчання і я відмовилася, чи має право ЦЗ запропонувати його
ще раз? Який нормативний документ це регламентує?
Для осіб, які звернулися
до служби зайнятості (СЗ) за сприянням у працевлаштуванні, підбирається підходяща
робота. Для тих, хто бажає відновити трудову діяльність після перерви тривалістю
понад 6 місяців, підходящою вважається робота за професією останнього місця роботи
або робота з проходженням попередньої перепідготовки за новою професією (спеціальністю)
за направленням СЗ.
У разі коли неможливо надати безробітному роботу за професією
протягом 6 місяців з дня перебування на обліку в СЗ, йому пропонується підходяща
робота з урахуванням здібностей, стану здоров’я і професійного досвіду, доступних
для нього видів навчання та потреби ринку праці.
Відповідно до ч. І ст. 31 Закону України «Про загальнообов’язкове
державне соціальне страхування на випадок безробіття», в разі відмови безробітного
від двох пропозицій підходящої роботи або від двох пропозицій проходження професійної
підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації за направленням СЗ йому припиняється
виплата допомоги по безробіттю. Періодичність пропонування навчання нормативними
документами не визначена.
ВІДМОВИЛИСЯ ВІД РОБОТИ
– ЗНІМУТЬ З ОБЛІКУ
Чи має право служба зайнятості
скоротити виплату по безробіттю, якщо мій син відмовився отримати ще одну професію?
Відповідно до ст. 24 ЗУ
«Про зайнятість населення» професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка
осіб, зареєстрованих у службі зайнятості як безробітні, провадиться у разі неможливості
підібрати підходящу роботу через відсутність необхідної професійної кваліфікації
у безробітного; необхідності змінити кваліфікацію у зв’язку з відсутністю роботи,
що відповідає професійним навичкам особи; втрати здатності виконання роботи за
попередньою професією; пошуку роботи вперше і відсутності професії (спеціальності).
Держслужба зайнятості проводить профпідготовку, перепідготовку
і підвищення кваліфікації безробітних з урахуванням вимог ринку праці, перспектив
розвитку регіону та під конкретне замовлення роботодавця і спрямована на підвищення
конкурентоспроможності громадян на ринку праці.
Відповідно до п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення
обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 14.02.2007 № 219, у разі відмови безробітного від другої
пропозиції підходящої роботи або від другої пропозиції проходження професійної
підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації за направленням державної служби
зайнятості він знімається з обліку.
12.05.2014
|