Забезпечення путівками за кошти соціального страхування
На звернення членських організацій Федерації профспілок
України стосовно порядку надання за рахунок коштів соціального страхування
путівок на санаторно-курортне лікування застрахованих осіб та членів їхніх
сімей, лікування в реабілітаційному відділенні санаторно-курортного закладу
та санаторно-курортного лікування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи та віднесені до I категорії, Виконавча дирекція Фонду соціального
страхування з тимчасової втрати працездатності надала відповідне роз’яснення.
Так, у листі зазначається таке.
«Відповідно до статті 47 Закону України «Про
загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою
втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.10.2001 №
2240-ІІІ (далі – Закон № 2240) для забезпечення відновлення здоров’я
застрахована особа та члени її сім’ї мають право на отримання
санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих
закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом
Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі –
Фонд) на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням
Фонду.
Умови отримання застрахованими особами і членами їхніх
сімей санаторно-курортного лікування, сплаченого за рахунок коштів Фонду,
визначені Порядком отримання застрахованими особами і членами їхніх сімей
санаторно-курортного лікування, що сплачуються за рахунок коштів Фонду соціального
страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженим постановою
правління Фонду від 25.02.2009 № 12, зареєстрованою в Міністерстві юстиції
України 14.04.2009 за № 339/16355 (далі – Порядок № 12).
Пунктом 4.2 Порядку № 12 передбачено, що відповідно до
рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємство
(установа, організація), яке є основним місцем роботи застрахованої особи,
видає путівку до санаторію в період відпустки.
Відповідно до частини десятої статті 35 Закону № 2240
допомога по тимчасовій втраті працездатності в разі здійснення санаторно-курортного
лікування надається застрахованій особі, якщо тривалість щорічної (основної
та додаткової) відпустки недостатня для лікування та проїзду до санаторно-курортного
закладу та назад.
Застрахованій особі, яка направляється на лікування в
реабілітаційне відділення санаторно-курортного закладу після перенесених
захворювань і травм безпосередньо із стаціонару лікувального закладу, допомога
по тимчасовій непрацездатності надається за весь час перебування у
санаторно-курортному закладі (з урахуванням часу на проїзд до санаторно-курортного
закладу і у зворотному напрямку) у порядку і розмірах, встановлених цим
Законом.
Згідно з пунктом 16 статті 20 Закону України «Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
від 28.02.1991 № 796-ХІІ особи, віднесені до категорії 1, мають право на
одержання лікарняного листка на весь період лікування в санаторіях і
спеціалізованих лікувальних закладах з урахуванням часу проїзду туди й назад,
з виплатою допомоги по державному соціальному страхуванню незалежно від того,
ким і за чий рахунок видано путівку, але зазначені обставини не виключають
обов’язок страхувальників щодо виконання вимог Закону № 2240 та Порядку № 12.
Враховуючи викладене, застраховані особи, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесені до категорії 1, мають право
на отримання санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів
Фонду, в період відпустки та відновлювального лікування в реабілітаційних
відділеннях санаторно-курортних закладів після перенесених захворювань і
травм з одержанням листка непрацездатності на весь період зазначеного лікування
(з урахуванням часу проїзду в обох напрямках) з виплатою допомоги по
державному соціальному страхуванню.
Пропозиції щодо правового врегулювання порушеного питання
будуть винесені на розгляд постійної комісії правління Фонду з питань страхових
виплат та соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду відповідно до Положення
про постійні комісії правління Фонду соціального страхування з тимчасової
втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 30.10.2008
№ 58».
Управління з питань соціального страхування та пенсійного забезпечення апарату ФПУ
ЯКЩО РОБОТА НЕ ВІДПОВІДАЄ КВАЛІФІКАЦІЇ
Я подаю всі необхідні документи до центру зайнятості у
зв’язку зі звільненням за власним бажанням із попереднього місця роботи. Від
яких посад, що пропонуватимуть мені, я можу відмови-тися?
Ви можете відмовитися від запропонованої роботи, яка не
відповідає вашій освіті та кваліфікації. В іншому разі після відмови вас
знімуть із обліку та припинять виплачувати допомогу із безробіття.
Аби вас не зняли з обліку, ви маєте неодмінно звернутися на
підприємство, яке пропонує вакансію, та поставити на направленні відмітку
про відмову у працевлаштуванні (причини для відмови можуть бути різні й
пояснювати їх центру зайнятості роботодавець не зобов’язаний. Приміром, що ви
дуже часто хворієте і більшу частину часу не працюватимете, а перебуватимете
на лікарняному тощо).
Департамент правового захисту апарату ФПУ
РЕЄСТРАЦІЯ БЕЗРОБІТНОГО У ЦЕНТРІ ЗАЙНЯТОСТІ
Я закінчив будівельний університет у 2011 році й досі ніде
офіційно не працював і не був зареєстрований у центрі зайнятості. Чи можу я
стати на «біржу», аби дістати статус безробітного?
Як повідомляє Державна служба зайнятості (ДСЗ), реєстрація
громадян урегульована Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та
ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженим постановою Кабінету
Міністрів України від 20.03.2013 № 198 (далі – Порядок).
Відповідно до пунктів 3, 5, 6, 9 Порядку реєстрація
безробітних, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні (реєстрація),
проводиться територіальним органом ДСЗ (територіальний орган) незалежно від
зареєстрованого місця проживання чи перебування. Реєстрація здійснюється за
умови пред’явлення паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення
громадянина України, облікової картки платника податків, трудової книжки
(цивільно-правового договору чи документа, який підтверджує період
зайнятості), а в разі потреби також військового квитка, диплома або іншого
документа про освіту.
Статус безробітного надається особам, які зазначені у
частині 1 статті 43 ЗУ «Про зайнятість населення», з першого дня реєстрації у
територіальному органі на підставі заяви, що подається за формою, затвердженою
Мінсоцполітики, у разі відсутності підходящої роботи, підбір якої здійснюється
відповідно до статті 46 вказаного Закону. У разі наявності пропозиції
підходящої роботи у день подання заяви про надання статусу безробітного особі
за попереднім узгодженням з роботодавцем видається направлення на працевлаштування
за формою, затвердженою Мінсоцполітики. Особа зобов’язана подати протягом семи
календарних днів із дня отримання такого направлення територіальному органові
письмову відповідь роботодавця про працевлаштування або відмову у
працевлаштуванні.
Якщо в зазначений строк особа подає територіальному
органові письмову відповідь роботодавця про відмову у працевлаштуванні або
відстрочення вирішення питання щодо працевлаштування у зв’язку з необхідністю
проходження медичного та наркологічного огляду, призначення дати конкурсного
відбору, такій особі надається статус безробітного з дня подання відповідної
заяви.
Рішення про надання статусу безробітного чи про відмову у
наданні такого статусу приймається територіальним органом не пізніше ніж
протягом семи календарних днів із дня подання заяви про надання статусу
безробітного.
У разі прийняття територіальним органом рішення про відмову
у наданні статусу безробітного особа може повторно подати заяву про надання
зазначеного статусу не раніше ніж через сім календарних днів із дня прийняття
такого рішення.
Права та обов’язки зареєстрованих безробітних визначені у
статті 44 Закону України «Про зайнятість населення».
06.04.2014
|