ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Професійна підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації безробітних

Як здійснюється процедура про­фесійного навчан­ня, підвищення кваліфікації зареєстро­ваних безробітних?

Відповідно до ст. 35 Зако­ну України «Про зайня­тість населення» профе­сійне навчання зареє­строваних безробітних – професійна підготовка, перепідготовка та підви­щення кваліфікації, спря­мовані на здобуття та вдосконалення професій­них знань, умінь та нави­чок, підвищення конку­рентоспроможності на ринку праці, здійснюєть­ся за рахунок коштів Фон­ду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Порядок професійної під­готовки, перепідготовки та підвищення кваліфіка­ції зареєстрованих безро­бітних затверджується центральним органом ви­конавчої влади, що реалі­зує державну політику в сфері зайнятості населен­ня та трудової міграції, разом із центральним ор­ганом виконавчої влади в сфері освіти і науки, мо­лоді та спорту і за пого­дженням з репрезента­тивними всеукраїнськи­ми об’єднаннями органі­зацій роботодавців відпо­відно до законодавства про соціальний діалог.

Професійне навчання за­реєстрованих безробіт­них організовується те­риторіальними органа­ми центрального органу виконавчої влади, що ре­алізує державну політи­ку в сфері зайнятості на­селення та трудової мі­грації, на замовлення ро­ботодавця або для само­зайнятості, провадження підприємницької діяль­ності з урахуванням по­бажань безробітних і здійснюється у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, на підприємствах, в устано­вах та організаціях неза­лежно від форми влас­ності, виду діяльності та господарювання.

Для підвищення конку­рентоспроможності без­робітних на ринку праці, сприяння їх самозайня­тості територіальні орга­ни центрального органу виконавчої влади, що ре­алізує державну політи­ку в сфері зайнятості на­селення та трудової мі­грації, організовують професійне навчання за укрупненими (інтегрова­ними) робітничими про­фесіями й іншими профе­сіями, що користуються попитом на ринку праці.

Порядок відбору на­вчальних закладів для організації професійного навчання зареєстрова­них безробітних та їхньо­го проживання в період навчання за рахунок ко­штів Фонду загальнообов’язкового державно­го соціального страху­вання України на випа­док безробіття затвер­джується центральним органом виконавчої вла­ди, що реалізує дер­жавну політику в сфе­рі зайнятості насе­лення та трудової мі­грації.

Організація професій­ного навчання безро­бітних здійснюється територіальними ор­ганами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері зайнятості насе­лення та трудової мі­грації, на договірних за­садах із безробітними, ро­ботодавцями, навчальни­ми закладами в порядку, затвердженому централь­ним органом виконавчої влади, що реалізує дер­жавну політику в сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Роботодавці – замовники кадрів беруть участь у визначенні змісту на­вчання, кваліфікаційній атестації безробітних, надають робочі місця для їх виробничого на­вчання, виробничої прак­тики або стажування.

За безробітним, який проходить професійне навчання за направлен­ням територіальних ор­ганів центрального орга­ну виконавчої влади, що реалізує державну полі­тику в сфері зайнятості населення та трудової міграції, зберігається ви­плата допомоги по безро­біттю в розмірах і в стро­ки, що встановлені відпо­відно до законодавства.

Безробітні можуть під­твердити результати не­формального професій­ного навчання за робіт­ничими професіями за направленням територі­альних органів цен­трального органу вико­навчої влади, що реалі­зує державну політику в сфері зайнятості насе­лення та трудової мігра­ції, у порядку, визначе­ному Кабінетом Міні­стрів України.

Прокурорський захист малозабезпечених

Чи має право прокуратура захищати інтереси мало­забезпечених осіб похило­го віку в суді?

Відповідно до ст. 36-1 ЗУ «Про про­куратуру» представництво проку­ратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спря­мованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випад­ках, передбачених законом.

Підставою представництва в суді інтересів громадянина є його не­спроможність через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність самостій­но захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження. На­явність таких підстав має бути підтверджена прокурором шля­хом надання суду відповідних до­казів. Підставою представництва в суді інтересів держави є наяв­ність порушень або загрози пору­шень інтересів держави.

Представництво інтересів грома­дянина або держави здійснюється прокурором також на підставі за­подіяння громадянину або держа­ві шкоди внаслідок вчинення кри­мінального правопорушення чи іншого суспільно небезпечного ді­яння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність.

Відпустка через півроку

Пропрацював 6 місяців після від­пустки, й от тепер мене знову відправляють у відпустку. Чи правомірно це?

Згідно із ст. 10 ЗУ «Про відпустки» щорічні відпустки за другий та наступні роки ро­боти можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.

Черговість надання відпусток визнача­ється графіками, затвердженими власни­ком або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом пер­винної профспілкової організації (проф­спілковим представником) чи іншим упо­вноваженим на представництво трудо­вим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробни­цтва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графі­ком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним ор­ганом, який зобов’язаний письмово пові­домити працівника про дату початку відпустки не пізніше, ніж за два тижні до встановленого графіком терміну.

Надбавка за вислугу років

Чи має право керівник структур­ного підрозділу районної ради, пропрацювавши 5 років, на над­бавку за вислугу років? Який нормативно-правовий акт це передбачає?

Порядок упорядкування структури й умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, прокуратури, судів та інших органів викладено в По­станові Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268.

Так, умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначають­ся органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встанов­лених для державних службовців відпо­відних категорій і схем посадових окла­дів згідно з додатками 48–54 і 57.

Відповідно до ч. 3 постанови виплати працівникам органів, зазначених у пунк­ті 1 цієї постанови, здійснюються за:

1) надбавку за знання та використання в роботі іноземної мови: однієї європей­ської – в розмірі 10, однієї східної, угро-фінської або африканської – 15, двох і більше мов – 25% посадового окладу;

2) доплату за науковий ступінь кандида­та або доктора наук з відповідної спеці­альності – в розмірі відповідно 5 і 10% посадового окладу;

3) надбавку за почесне звання «заслуже­ний» – у розмірі 5% посадового окладу. Доплата за науковий ступінь та надбав­ка за почесне звання виплачуються пра­цівникам, якщо їхня діяльність збігаєть­ся за профілем з науковим ступенем або почесним званням;

4) надбавку за вислугу років державним службовцям та посадовим особам місце­вого самоврядування у відсотках до по­садового окладу з урахуванням надбав­ки за ранг і залежно від стажу державної служби, служби в органах місцевого са­моврядування в таких розмірах: понад 3 роки – 10, понад 5 років – 15, понад 10 ро­ків – 20, понад 15 років – 25, понад 20 років – 30, понад 25 років – 40%.

21.03.2014

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини