ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Доплата за вислугу років бібліотекарям

Якими докумен­тами регулюється порядок виплати доплат за вислугу років працівникам бібліотек?

Відповідно до Порядку виплати доплати за ви­слугу років працівникам державних і комуналь­них бібліотек, затвердже­ного Постановою Кабіне­ту Міністрів України від 22.01.2005 № 84 (зі змінами та доповненнями) допла­та за вислугу років уста­новлюється працівникам державних і комуналь­них бібліотек (публічних, спеціальних і спеціалізо­ваних) залежно від стажу роботи в такому розмірі: понад 3 роки – 10%; понад 10 років – 20%; понад 20 років – 30%.

Доплата за вислугу років виплачується щомісяця працівникам державних і комунальних бібліотек, які провадять культур­ну, освітню, інформацій­ну, науково-дослідну, ме­тодичну діяльність, згід­но з Переліком, окрім тих, що мають право на виплату надбавки (до­плати) за стаж роботи (вислугу років) на інших підставах.

До Переліку посад пра­цівників державних і ко­мунальних бібліотек, які провадять культурну, освітню, інформаційну, науково-дослідну, мето­дичну діяльність, нале­жать:

– генеральний директор, директор (завідувач) бібліотеки (філії), централі­зованої бібліотечної сис­теми, їхні заступники;

– учений секретар;

– начальник (завідую­чий) відділу (сектором) з основних видів діяльнос­ті, їхні заступники;

– головний науковий співробітник;

– провідний науковий співробітник;

– старший науковий спів­робітник;

– науковий співробітник;

– молодший науковий співробітник;

– головні: бібліотекар, бі­бліограф, методист;

– провідні: бібліотекар, бібліограф, методист, ре­дактор, художник, соціо­лог, психолог;

– бібліотекар, бібліограф, методист, редактор, ху­дожник, соціолог, психо­лог усіх категорій;

– бібліотекар, бібліограф, методист, редактор, ху­дожник, соціолог, психо­лог;

– реставратор архівних та бібліотечних матеріа­лів.

До стажу роботи, що дає право на встановлення доплати за вислугу ро­ків, зараховується:

– час роботи в бібліоте­ках України, колишнього Союзу РСР на зазначених у переліку посадах;

– відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а у разі, коли дитина потре­бує домашнього догляду, – додаткова відпустка без збереження заробіт­ної плати тривалістю, ви­значеною медичним ви­сновком, але не більше ніж до досягнення дити­ною шестирічного віку;

– час, відведений на під­вищення кваліфікації з відривом від роботи, якщо працівник до і піс­ля періоду підвищення кваліфікації працював у бібліотеці;

– строкова військова служба, якщо працівник до призову на військову службу працював у біблі­отеці та протягом трьох місяців після звільнення з військової служби (без урахування часу проїзду на постійне місце прожи­вання) був прийнятий на роботу в бібліотеку;

– час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із зако­нодавством зберігалося місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (у тому чис­лі час оплачуваного ви­мушеного прогулу, спри­чиненого незаконним звільненням або переве­денням на іншу роботу).

Документом для визна­чення стажу роботи, який дає право на одер­жання доплати за вислу­гу років, є трудова книж­ка та інший документ, що відповідно до законо­давства підтверджують наявність стажу роботи.

Доплата за вислугу років обчислюється з посадо­вого окладу без ураху­вання інших надбавок і доплат.

Доплата виплачується працівникам бібліотек із дня прийняття на роботу у разі наявності стажу, який дає право на її отри­мання.

Нарахування та виплата доплати проводиться що­місяця за фактично від­працьований час у межах коштів, передбачених на оплату праці за основним місцем роботи. Особам, які працюють за сумісни­цтвом, зазначена доплата не виплачується.

У разі коли працівник тимчасово заміщує від­сутнього працівника, до­плата за вислугу років обчислюється з посадо­вого окладу за основною посадою (місцем роботи).

Працівникам, у яких пра­во на одержання або під­вищення розміру допла­ти за вислугу років вини­кло протягом календар­ного місяця, доплата встановлюється з почат­ку наступного місяця.

Чи входить час перебування на біржі праці до страхового стажу?

Чи враховується період перебуван­ня на обліку в цен­трі зайнятості із виплатою допомоги під час розрахунку стажу для оформлення пенсії?

Так, враховується. Відпо­відно до статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державно­му пенсійному страху­ванню та за який щоміся­ця сплачені страхові вне­ски в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов’язковому державному соціально­му страхуванню на випа­док безробіття, отриму­вала допомогу по безро­біттю (крім одноразової її виплати для організа­ції безробітним підпри­ємницької діяльності) та матеріальну допомогу в період професійної під­готовки, перепідготовки або підвищення кваліфі­кації, включається до страхового стажу.

Якщо ви доглядали за інвалідом

Чи зараховується до страхового стажу для призначення пенсії пе­ріод догляду за інвалідом І групи?

Як повідомляє Пенсійний фонд України, час догляду за інвалідом I групи у період до 01.01.2005 року зараховується до стра­хового стажу при призначенні пенсії на підставі акту обстеження фактичних об­ставин здійснення догляду, що його скла­дають місцеві органи ПФ на підставі відо­мостей, одержаних від органів управлін­ня житловим фондом, сільських, селищ­них Рад народних депутатів, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їх­ніх сусідів, інших даних. Це передбачено Порядком підтвердження наявного тру­дового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відпо­відних записів у ній, затвердженим по­становою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Час такого догляду після 01.01.2005 року зараховується до страхово­го стажу за умови отримання допомоги (компенсації) по догляду за інвалідом I групи – за даними, що містяться в систе­мі персоніфікованого обліку.

Строки зберігання пенсійних справ

Скільки років зберігається пен­сійна справа після смерті пенсіо­нера?

Відповідно до п. 680 Переліку типових до­кументів, що створюються під час діяль­ності державних органів та органів місце­вого самоврядування, інших установ, під­приємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердже­ного наказом Міністерства юстиції Украї­ни 12.04.2012 № 578/5, зареєстрованого в Мінюсті 17.04.2012 р. за № 571/20884, строк зберігання пенсійних справ (заяви, довід­ки, висновки лікарів, медико-соціальної експертної комісії; протоколи про призна­чення пенсій; довідки про зарплату, тру­довий стаж тощо) становить 25 років після припинення виплати пенсії.

Поновлення соціальних виплат

Я пенсіонерка, хочу переїхати до сина в Одесу. Як я зможу там отримувати пенсію?

У разі переїзду на постійне або тимчасо­ве проживання в іншу місцевість пенсіо­нер за новим місцем проживання (реє­страції) подає до органу, що призначає пенсію, заяву на запит пенсійної справи. До заяви неодмінно додаються докумен­ти, що підтверджують проживання за адресою, яку зазначено у заяві.

Орган Пенсійного фонду за новим міс­цем проживання протягом п’яти днів із дня отримання заяви надсилає запит про витребування пенсійної справи до орга­ну ПФ попереднього місця проживання пенсіонера.

Особа, яка звертається за пенсією (неза­лежно від виду пенсії), має пред’явити паспорт (або інший документ, що засвід­чує особу, місце її проживання (реєстра­ції) та вік).

16.03.2014

Коментарі

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини