ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Трудовий і цивільно-правовий договір: у чому відмінності?

У чому полягають відмінності між трудовим і цивільно-правовим договорами? Чи запи­сується робота за цивільно-правовим до­говором у трудову книжку?

Згідно з частиною пер­шою статті 21 Кодексу законів про працю Украї­ни трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства (установи, організації) або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою праців­ник зобов’язується вико­нувати роботу, яка зазна­чена у цій угоді, з підля­ганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства (установи, організації) або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачу­вати працівникові заро­бітну плату і забезпечу­вати умови праці, потріб­ні для виконання роботи, передбачені законодав­ством про працю, колек­тивним договором та уго­дою сторін.

Укладення трудового до­говору, згідно з части­ною третьою статті 24 КЗпП, оформляється на­казом чи розпоряджен­ням власника або уповноваженого ним органу про зарахування праців­ника на роботу. Прийнят­тя на роботу провадиться відповідно до штатного розпису підприємства, установи чи організації.

У разі виконання робіт (надання послуг) не на підставі трудового дого­вору, а відповідно до до­говору підряду (цивільно-правового договору), трудові відносини не ви­никають.

Цивільно-правовий дого­вір – це будь-який вид до­говору, що укладається відповідно до вимог не трудового, а цивільного законодавства. Порядок укладання договорів під­ряду (на виконання пев­них робіт) регулюється главою 61 Цивільного ко­дексу України.

Відповідно до статті 837 цього Кодексу за догово­ром підряду одна сторо­на (підрядник) зобов’язується на свій ризик вико­нати певну роботу за за­вданням другої сторони (замовник), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану ро­боту. Договір підряду може укладатися на ви­готовлення, обробку, пе­реробку, ремонт речі або на виконання іншої робо­ти з передаванням її ре­зультату замовникові.

Крім того, відповідно до пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудо­вих книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці Укра­їни, Міністерства юсти­ції України, Міністер­ства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстро­ваним у Міністерстві юс­тиції України 17.08.1993 за № 110, трудова книжка – основний документ про трудову діяльність пра­цівника. Тому запис про роботу за цивільно-правовим договором до тру­дової книжки не вчиня­ється.

Робота в іншій місцевості

Які права мають працівники, яких переводять на підприємство, що розташоване в іншій місцевості?

Відповідно до трудового законодавства процеду­ра переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, а також пере­ведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість ра­зом із підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згоди працівника, за ви­нятком випадків, перед­бачених статтею 33 КЗпП, та в інших випад­ках, передбачених зако­нодавством.

Однією з підстав припи­нення трудового догово­ру є відмова працівника від переведення на робо­ту в іншу місцевість ра­зом із підприємством, установою, організацією, а також відмова продовжувати роботу у зв’язку з істотною зміною умов праці.

Працівники мають право на відшкодування ви­трат та отримання інших компенсацій у зв’язку з переведенням, прийнят­тям або направленням на роботу в іншу місцевість згідно зі статтею 120 КЗпП.

У разі переведення на іншу роботу, якщо це пов’язано з переїздом в іншу місцевість, праців­никам виплачуються: вартість проїзду праців­ника і членів його сім’ї; витрати на перевезення майна; добові за час пере­бування в дорозі; однора­зова допомога працівни­кові і кожному членові сім’ї, який переїжджає; зарплата за дні збирання в дорогу і влаштування на новому місці прожи­вання, але не більш як за 6 днів, а також за час пе­ребування в дорозі.

Особам, які переїжджа­ють у зв’язку з прийман­ням їх (за попередньою домовленістю) на роботу в іншу місцевість, випла­чуються компенсації і надаються гарантії, окрім виплати одноразо­вої допомоги, яка цим працівникам може бути виплачена за погоджен­ням сторін.

Розміри компенсацій, по­рядок їх виплати та на­дання гарантій цим осо­бам, а також гарантій та компенсацій особам під час переїзду їх в іншу місцевість у зв’язку з на­правленням на роботу в порядку розподілу після закінчення навчального закладу, аспірантури, клінічної ординатури або в порядку організова­ного набору встановлю­ються законодавством.

Якщо роботодавець порушив угоду про працю

Чи відповідатиме посадова осо­ба за порушення трудової угоди з найманим працівником? Куди звертатися за захистом своїх прав?

Статтею 173 Кримінального кодексу Укра­їни передбачена кримінальна відпові­дальність за грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, незалежно від форми власності, а також окремими громадянами шляхом обману, зловживання довірою або ж примусом до виконання роботи, не передбаченої трудо­вою угодою. Також передбачено кримі­нальну відповідальність за ті самі дії, вчи­нені щодо громадян, з якими укладено трудову угоду за межами України.

Зазначене у статті 173 цього Кодексу ви­значення трудової угоди має на увазі тру­довий договір, контракт, колективний до­говір або колективну угоду між власни­ком, з одного боку, та працівниками або їх представниками, з іншого боку.

Заяву про порушення трудових прав слід надсилати до прокуратури того району, в якому зареєстрований роботодавець і здійснює діяльність підприємство, уста­нова, організація чи суб’єкт підприєм­ницької діяльності, тому в заяві слід вказувати адресу місця роботи.

При повідомленні про вчинення злочину слід звернути увагу на те, що відповідно до статті 112 Кримінально-процесуального кодексу України за злочинами у сфе­рі порушення трудових прав досудове слідство провадять слідчі прокуратури.

Заяву про подібний злочин можна пода­вати усно або складати письмово. Усні заяви заносяться до протоколу, який складає службова особа і підписує заяв­ник. Перед тим заявника попереджають про кримінальну відповідальність за не­правдивий донос, про що робиться відпо­відний запис у протоколі.

Письмова заява має бути підписана осо­бою, від імені якої вона подається. Також слід вказати свої особисті дані, місце фак­тичного проживання і обов’язково адресу підприємства, на якому відбулося пору­шення трудової угоди. В заяві також слід вказати зміст злочинних дій, а саме: міс­це, час, обставини й наслідки злочину. Не варто забувати і про факти, що підтвер­джують вчинення злочину, та інші обста­вини, на які хоче звернути увагу заявник.

Якщо заява відповідає усім вимогам, її можна вважати приводом для перевірки підстав для порушення кримінальної справи в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством. Прокурор зобов’язаний прийняти заяву про злочин навіть у випадку, коли спра­ва не підлягає його підвідомчості. Та­кож протягом трьох днів із моменту над­ходження такої заяви прокурор зобов’язаний прийняти рішення про пору­шення кримінальної справи, або про від­мову від порушення (у разі відсутності складу злочину), або ж направити заяву за належністю.

12.01.2014

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини