ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Якщо вам затримують зарплату

У нас на заводі раніше затри­мували виплату заробітної пла­ти на місяць. Тепер уже на три. Куди звер­татися і як дія­ти?

Ольга ЛОЗОВЕНКО, м. Ірпінь

Відповідно до ст. 259 Кодексу за­конів про працю України (КЗпП), нагляд і контроль за дотриманням законо­давства про працю здій­снюють спеціально упо­вноважені органи та ін­спекції, які не залежать у своїй діяльності від влас­ника або уповноваженого ним органу.

Громадський контроль за дотриманням законо­давства про працю здій­снюють професійні спіл­ки та їх об’єднання.

Відповідно до ст. 35 За­кону України «Про оплату праці», контроль за дотри­манням законодавства про оплату праці на під­приємствах здійснюють: Міністерство соціальної політики України та його органи; фінансові органи; органи Державної подат­кової інспекції; профспіл­ки й інші органи (органі­зації), що представляють інтереси найманих пра­цівників.

Вищий нагляд за до­триманням законодавства про оплату праці здій­снює Генеральний проку­рор України та підпоряд­ковані йому прокурори.

Таким чином, зазначе­ні державні органи мають право отримувати від суб’єктів господарювання та найманих ними осіб ін­формацію, документи і матеріали, а також відвідувати місця здійснення господарської діяльності під час виконання трудо­вої функції такими найма­ними особами.

Податковий орган має право на проведення поза­чергової перевірки без за­вчасного попередження платника у випадках, пе­редбачених законодав­ством.

Отже, якщо власником підприємства (керівником) здійснюється порушення вимог чинного законодав­ства України, працівник має право звернутися за за­хистом своїх прав із заявою до:

– первинної профспіл­кової організації (ст. 246 КЗпП України);

– у разі виникнення тру­дового спору – до комісії із трудових спорів, якщо вона є на підприємстві (ст. 221 КЗпП України);

– територіальної ін­спекції праці;

– органів виконавчої влади (державні адміні­страції) чи органів місце­вого самоврядування (се­лищні, міські ради);

– прокуратури району за місцем реєстрації про­живання працівника або місцем реєстрації підпри­ємства.

У Федерації профспілок України працює безкоштов­на телефонна «гаряча лі­нія» з питань порушення трудових прав. За тел.: (044) 279-47-55 можна отри­мати консультацію із пи­тань, що вас цікавлять.

Розрахунок у день звільнення

Мене звільнено з робо­ти за власним бажан­ням у липні. Тільки в жовтні мені було ви­плачено заробітну плату та компенса­цію за невикористану відпустку. Чи несе ро­ботодавець відпові­дальність за таку затримку?

Дмитро ОВСІЄНКО, м. Донецьк

Відповідно до ст. 116 КЗпП, при звільненні працівника виплата всіх належних сум підприємством, установою чи організацією прова­диться в день звільнення.

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівни­кові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП, за відсутності спору про їх розмір підприємство, уста­нова чи організація повинні ви­платити працівникові його се­редній заробіток за весь період затримки включно до дня фак­тичного розрахунку.

Враховуючи, що роботодавець фактично розрахувався з вами у жовтні, ви вправі вимагати від нього виплати середнього заро­бітку за весь період затримки ви­плати суми остаточного розра­хунку до вказаного дня включно. Зазначене питання вирішується в судовому порядку.

Згідно з частиною другою ст. 233 КЗпП, у разі порушення законо­давства про оплату праці праців­ник має право звернутися до суду з позовом про стягнення на­лежної йому заробітної плати без обмеження строку.

Порядок виплати вихідної допомоги

Я працюю в банку. У зв’язку з еконо­мічною кризою роботодавець під тиском пропонує звільнитися за уго­дою сторін. При цьому обіцяє випла­тити вихідну допомогу в розмірі трьох окладів. Поясніть, будь ласка, коли, в якому порядку та розмірі працівникам виплачується вихідна допомога?

Вікторія ЛУПАШКО, м. Луцьк

1. Відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством, установою, організацією, а також від­мова від продовження ро­боти у зв’язку зі зміною іс­тотних умов праці (п. 6 ст. 36 КЗпП).

2. Зміни в організації ви­робництва і праці, в тому числі ліквідація, реоргані­зація, банкрутство або пе­репрофілювання підприєм­ства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП).

3. Виявлення невідповід­ності працівника займаній посаді або виконуваній ро­боті через недостатню ква­ліфікацію або стан здоров’я, що перешкоджа­ють продовженню даної роботи, а також у разі ска­сування допуску до дер­жавної таємниці, якщо ви­конання покладених на нього обов’язків вимагає такого доступу (п. 2 ст. 40 КЗпП).

4. Поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП).

5. У разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтерна­тивну (невійськову) службу (п. 3 ст. 36 КЗпП).

6. Унаслідок порушення власником або уповнова­женим ним органом зако­нодавства про працю, ко­лективного чи трудового договору (ст. 38 і 39 КЗпП).

Розмір вихідної допомоги залежить від підстави для звільнення

При припиненні трудового договору з підстав, зазначе­них у п. 6 ст. 36 та п. 1, 2, 6 ст. 40 КЗпП, працівникові ви­плачується вихідна допомога в розмірі не менше серед­нього місячного заробітку; в разі призову або вступу на вій­ськову службу, направлення на альтернативну (невійсько­ву) службу (п. 3 ст. 36) – в роз­мірі двох мінімальних заробіт­них плат; унаслідок порушен­ня власником або уповнова­женим ним органом законо­давства про працю, умов ко­лективного чи трудового дого­вору (ст. 38, 39) – в розмірі, пе­редбаченому колективним до­говором, але не менше тримі­сячного середнього заробітку.

24.02.2011

Коментарі

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини