ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Приватна, колективна, комунальна, державна власність

Які існують види та організаційні форми підпри­ємств? За яким принципом вони утво­рюються?

Відповідно до статті 63 Господарського кодек­су України, залежно від форм власності, перед­бачених законодав­ством, у країні можуть діяти підприємства та­ких видів:

– приватне підприєм­ство, що діє на основі приватної власності гро­мадян чи суб’єкта госпо­дарювання (юридичної особи);

– підприємство, що діє на основі колектив­ної власності (підприєм­ство колективної влас­ності);

– комунальне підпри­ємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

– державне підприєм­ство, що діє на основі державної власності;

– підприємство, засно­ване на змішаній формі власності (на базі об’єднання майна різних форм власності).

В Україні можуть ді­яти також інші види під­приємств, передбачені законом – підприємства з іноземними інвестиці­ями та іноземні підпри­ємства.

Залежно від способу утворення (заснування) та формування статут­ного капіталу в Україні діють підприємства уні­тарні та корпоративні.

Унітарне підприєм­ство створює один засно­вник, він виділяє необ­хідне для цього майно, формує відповідно до за­кону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, без­посередньо або через ке­рівника, якого призна­чає, керує підприєм­ством і формує його тру­довий колектив на заса­дах трудового найму, ви­рішує питання реоргані­зації та ліквідації під­приємства. До унітарних належать державні, ко­мунальні підприємства, підприємства, засновані на власності об’єднання громадян, релігійної ор­ганізації або на приват­ній власності засновника.

Корпоративне підпри­ємство утворює, як пра­вило, два або більше за­сновники за спільним рі­шенням (договором), діє на основі об’єднання майна та/або підприєм­ницької чи трудової ді­яльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, які вони створю­ють, участі засновників (учасників) у розподілі доходів і ризиків підпри­ємства. Корпоративни­ми є кооперативні під­приємства, підприєм­ства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, у тому числі засновані на при­ватній власності двох або більше осіб.

Особливості правово­го статусу унітарних і корпоративних підпри­ємств встановлює Госпо­дарський кодекс та інші законодавчі акти.

У разі залежності від іншого підприємства, що передбачено статтею 126 Господарського ко­дексу, підприємство вва­жається дочірнім.

 Підприємство з іноземними інвестиціями

Які законодавчі акти ви­значають правовий статус і порядок діяльності під­приємства з іноземними інвестиціями?

Про підприємство з іноземни­ми інвестиціями йдеться у статті 116 Господарського кодексу Укра­їни. Підприємство, у статутному капіталі якого не менш як десять відсотків становить іноземна ін­вестиція, визнається підприєм­ством з іноземними інвестиція­ми й набуває цього статусу з дня зарахування іноземної інвести­ції на свій баланс.

Іноземною інвестицією є цін­ності, що вкладають іноземні ін­вестори в об’єкти інвестиційної ді­яльності відповідно до законодав­ства України для отримання при­бутку або досягнення соціального ефекту. Іноземні інвестиції можна вкладати в об’єкти, якщо це не за­бороняють закони України.

Підприємства з іноземними ін­вестиціями мають право бути за­сновниками дочірніх підприємств, створювати філії і представництва на території України та за її меж­ами, з неодмінним дотриманням вимог законів України та законо­давства відповідних держав.

Закон може визначати галузі господарювання та/або терито­рії, у яких встановлюється за­гальний розмір участі іноземно­го інвестора, а також території, на яких діяльність підприємств з іноземними інвестиціями об­межується або забороняється від­повідно до вимог забезпечення національної безпеки.

Правовий статус і порядок ді­яльності підприємств з інозем­ними інвестиціями визначають Господарський кодекс, Закон України «Про режим іноземного інвестування», інші законодавчі акти.

 Соціальна діяльність виробництва

Як вирішуються питання щодо поліпшення умов соціального за­хисту працівників на підприєм­стві та які пільги належать пев­ним категоріям працівників?

Відповідно до статті 69 Господар­ського Кодексу України питання щодо поліпшення умов праці, життя і здоров’я, гарантії обов’язкового медич­ного страхування працівників підпри­ємства та їхніх родин, а також інші пи­тання соціального розвитку вирішують­ся трудовим колективом за участі влас­ника або уповноваженого ним органу відповідно до законодавства, установ­чих документів підприємства, колек­тивного договору. Підприємство забез­печує підготовку кваліфікованих робіт­ників і спеціалістів, їх економічне і про­фесійне навчання у власних навчаль­них закладах та інших навчальних за­кладах за відповідними угодами. Відпо­відно до закону підприємство надає пільги працівникам, які навчаються без відриву від виробництва.

Пенсіонери та інваліди, які працюва­ли до виходу на пенсію на підприємстві, користуються нарівні з його працівни­ками наявними можливостями медич­ного обслуговування, забезпечення житлом, путівками в оздоровчі та про­філактичні заклади, іншими соцпослу­гами та пільгами, що передбачені ста­тутом підприємства.

Власник, органи управління підпри­ємства зобов’язані забезпечити для всіх працівників підприємства належні й без­печні умови праці. Підприємство несе відповідальність в установленому зако­ном порядку за шкоду, завдану здоров’ю та працездатності працівників.

Підприємство зобов’язане забезпечи­ти сприятливі умови праці жінок і непо­внолітніх, забезпечувати їх роботою пе­реважно в денний час; жінок, які мають малолітніх дітей, вагітних жінок пере­водити на легшу роботу з нешкідливими умовами праці, надавати їм інші пільги, передбачені законом. Виробництво із шкідливими умовами праці створює окремі цехи, дільниці для забезпечення жінок, неповнолітніх та окремих катего­рій працюючих легшою роботою.

Підприємство самостійно встанов­лює для своїх працівників додаткові відпустки, скорочений робочий день і надає інші пільги, а також має право за­охочувати працівників інших підпри­ємств, установ, організацій, які його об­слуговують.

Незалежно від розмірів державної пенсії підприємство має право забезпе­чувати додатковою пенсією працівни­ка, який став інвалідом на цьому під­приємстві внаслідок нещасного випад­ку або профзахворювання. У разі смерті працівника під час виконання службо­вих обов’язків власник, підприємство добровільно чи за рішенням суду забез­печують сім’ю працівника допомогою відповідно до законодавства.

08.08.2013

Коментарі

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини