СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

Пільги за особливі трудові заслуги

 Чи існують якісь пільги для осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною?

Соціальний статус осіб, які мають особливі тру­дові заслуги перед Бать­ківщиною, регулюється Законом України «Про основні засади соціаль­ного захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».

Відповідно до статті 8 цього Закону особами, які мають особливі тру­дові заслуги перед Бать­ківщиною, вважаються Герої Соціалістичної Праці, Герої України та повні кавалери ордена Трудової Слави.

Стаття 9 Закону визна­чає низку пільг, які ма­ють перелічені вище осо­би. Серед них, зокрема:

– надбавки до пенсій у розмірі 200% мінімаль­ної пенсії за віком, фінансування яких здійснюється за рахунок Державного бюджету України;

– пільги зі сплати подат­ків, зборів, мита та ін­ших платежів;

– першочергове безплат­не особисте й членів їх­ніх родин (дружини (чоловіка) і дітей віком до 18 років) обслугову­вання в амбулаторно-поліклінічних закладах усіх типів і видів, поза­чергова безплатна осо­биста й членів їхніх ро­дин госпіталізація та лі­кування у стаціонарах, госпіталях, лікарнях, а також безплатне обслу­говування у полікліні­ках та інших медичних закладах, до яких вони були прикріплені під час роботи перед виходом на пенсію;

– першочергове безплат­не забезпечення ліками;

– безплатне виготовлен­ня і ремонт зубних проте­зів;

– безплатне першочерго­ве забезпечення санаторно-курортним ліку­ванням із компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного за­кладу і назад;

– звільнення вказаної ка­тегорії осіб і членів їхніх сімей, що спільно прожи­вають із ними, від квартплати, незалежно від форм власності житлово­го фонду, оплати кому­нальних послуг, плати за користування домашнім телефоном і позавідомчою охоронною сигналі­зацією житла;

– першочергове поліп­шення житлових умов у разі виділення житла у будинках державного, у тому числі відомчого, і громадського житлового фонду з наданням при цьому додаткової жилої площі до 20 квадратних метрів;

– звільнення від оплати послуг за оформлення документів на право власності на квартиру під час її приватизації;

– безплатний капіталь­ний ремонт жилих бу­динків (квартир), що пе­ребувають у їхній влас­ності, або компенсація витрат на його проведен­ня у разі виконання влас­ними силами;

– першочергове забезпе­чення місцевими буді­вельними матеріалами на будівництво індивіду­альних жилих будинків і капітальний ремонт житла;

– позачергове користу­вання всіма видами по­слуг зв’язку, позачергове і безплатне встановлен­ня домашніх телефонів, обладнання житла засо­бами позавідомчої охо­ронної сигналізації;

– першочергове придбан­ня акцій за їх номіналь­ною вартістю на суму і за рахунок виданих Герою Соціалістичної Праці, Герою України, повному кавалеру ордена Трудо­вої Слави, членам їхніх сімей, що спільно прожи­вають з ними, приватиза­ційних майнових серти­фікатів;

– першочергове придбан­ня за рахунок власних коштів акцій за їх номі­нальною вартістю на по­ловину суми виданих приватизаційних майно­вих сертифікатів;

– безплатний проїзд один раз на рік (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжмісь­ким автомобільним транспортом;

– безплатне користуван­ня міським транспортом і поїздами приміського сполучення, а в сільській місцевості – автобусами міжобласних ліній;

– позачергове придбання квитків на всі види заліз­ничного, водного, пові­тряного, автомобільного транспорту;

– щомісячна виплата грошової компенсації витрат на автомобільне паливо (за наявності особистого автотран­спорту);

– позачергове користу­вання усіма видами по­слуг підприємств торговельно-побутового обслуговування, при від­відуванні культурно-видовищних і спортивно-оздоровчих закладів;

– переважне право на за­лишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників;

– безплатне навчання і перенавчання нових про­фесій за місцем роботи в навчальних закладах системи держпідготовки і перепідготовки кадрів, а також у платних на­вчальних закладах і на курсах;

– надання щорічної опла­чуваної відпустки, а та­кож додаткової відпуст­ки без збереження зарплати терміном до трьох тижнів на рік;

– безплатне поховання померлого (загиблого) Героя Соцпраці, Героя України, повного кавалера ордена Трудової Слави;

– спорудження на могилі померлого (загиблого) надгробка за встановле­ним Урядом зразком;

у разі смерті (загибелі) особи виплата одноразо­вої допомоги дружині (чоловікові) і дітям ві­ком до 18 років.

  Тривалість робочого часу

Як встановлюється тривалість робочо­го часу для праців­ників похилого віку на підприємстві?

Відповідно до статті 13 ЗУ «Про основні засади соціального захисту ве­теранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» для працівників похилого віку застосову­ється загальновстановле­на тривалість робочого часу.

Так, на прохання таких працівників власник або уповноважений ним орган може встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Залучення громадян по­хилого віку до роботи в нічний час, а також до надурочної роботи та до роботи у вихідні дні до­пускається тільки за їх­ньою згодою і за умови, коли це не протипоказа­но їм за станом здоров’я.

 Стаж роботи та щорічна відпустка

Як правильно обчислюється стаж роботи, що дає право на щорічну відпустку?

Відповідно до статті 9 Закону України «Про відпустки» (далі – Закон) до стажу ро­боти, що дає право на щорічну основну від­пустку (стаття 6), зараховуються:

1) час фактичної роботи (у тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка;

2) час, коли працівник фактично не працю­вав, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заро­бітна плата повністю або частково (у тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу);

3) час, коли працівник фактично не працю­вав, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога щодо державного соціального страхуван­ня, за винятком частково оплачуваної від­пустки для догляду за дитиною до досяг­нення нею трирічного віку;

4) час, коли працівник фактично не працю­вав, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробіт­на плата у порядку, визначеному статтями 25 і 26 Закону, за винятком відпустки без збереження зарплати для догляду за дити­ною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий ді­абет І типу (інсулінозалежний), – до досяг­нення дитиною шістнадцятирічного віку;

5) час навчання з відривом від виробни­цтва тривалістю менше 10 місяців на ден­них відділеннях професійно-технічних навчальних закладів;

6) час навчання нових професій (спеціаль­ностей) осіб, звільнених у зв’язку із зміна­ми в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату пра­цівників;

7) інші періоди роботи, передбачені законо­давством.

До стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки (статті 7 та 8 Закону), зараховуються:

1) час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим харак­тером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівни­ків даного виробництва, цеху, професії або посади;

2) час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важки­ми умовами і за особливий характер праці;

3) час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.

04.08.2013

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини