ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Як визначається підсумований облік робочого часу?

Які законодавчі документи регу­люють підсумова­ний облік робочо­го часу і як правильно його розрахувати?

Порядок застосуван­ня підсумованого обліку робочого часу міститься у Методичних рекомен­даціях щодо застосуван­ня підсумованого обліку робочого часу, затвер­джених наказом Мініс­терства праці та соціаль­ної політики України від 19.04.2006 № 318 (Реко­мендації).

Підсумований облік робочого часу кожного працівника здійснюєть­ся за табелем виходу на роботу та затвердженим графіком роботи (змін­ності) за обліковий пері­од. Норма робочого часу за обліковий період ви­значається за календа­рем із розрахунку шести­денного робочого тижня, семигодинного робочого дня (чи відповідного ско­роченого робочого дня) з урахуванням скорочено­го робочого часу напере­додні вихідних днів до 5 годин і напередодні святкових і неробочих днів – на 1 годину.

У порядку, встановле­ному в колективному до­говорі, норма робочого часу за обліковий період може визначатися за гра­фіком п’ятиденного робо­чого тижня. Враховуючи те, що при п’ятиденному робочому тижні Кодекс законів про працю Укра­їни не передбачає вста­новлення конкретної тривалості щоденної ро­боти, норма робочого часу за обліковий період визначається шляхом множення часу тривалос­ті робочого дня на кіль­кість робочих днів за ка­лендарем п’ятиденного робочого тижня, що при­падають на цей період, з рівною тривалістю кож­ного робочого дня, з ура­хуванням її скорочення напередодні святкових і неробочих днів.

При підсумованому обліку робочого часу час, відпрацьований по­над норму тривалості ро­бочого часу за обліковий період, вважають наду­рочним і оплачують згідно зі ст. 106 КЗпП. Оплата за всі години надурочної роботи про­вадиться в кінці обліко­вого періоду.

Обліковий період встановлюється в колдо­говорі підприємства і може вимірюватися мі­сяцем, кварталом, пів­річчям або роком. Він охоплює робочий час і години роботи у вихідні і святкові дні, години відпочинку. Щоденна або щотижнева трива­лість робочого часу, встановлена графіком, може коливатися протя­гом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий пе­ріод має дорівнювати нормі робочого часу в об­ліковому періоді.

Загальна кількість надурочних годин за об­ліковий період визнача­ється як різниця між фактично відпрацьова­ним часом і нормою го­дин за цей період. Під час підрахунку нормаль­ної кількості робочих го­дин облікового періоду включаються дані, які за графіком або розпоряд­ком роботи припадають на час, упродовж якого працівник відповідно до законодавства був звіль­нений від виконання трудових обов’язків у зв’язку з відпусткою, ви­конанням державних або громадських обов’язків, тимчасовою непра­цездатністю тощо.

У разі підсумованого обліку робочого часу ро­бота у святкові та неробо­чі дні (ст. 73 КЗпП) за гра­фіком включається в нор­му робочого часу за облі­ковий період, установле­ну на підприємстві. Го­дини роботи, що переви­щують цю норму, вважа­ються надурочними і оплачуються в подвійно­му розмірі. Тому під час підрахунку надурочних годин робота у святкові та неробочі дні, проведе­на понад установлену на підприємстві норму ро­бочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже опла­чена у подвійному розмі­рі (п. 11 Рекомендацій).

Тому якщо працівник відпрацював якусь кіль­кість годин у святкові та неробочі дні, встанов­лені ст. 73 КЗпП, понад норму робочого часу за обліковий період, то ці години не будуть вважа­тися надурочними, оскільки робота у свят­кові та неробочі дні вже була врахована при підрахунку норми робо­чого часу за обліковий період і відповідно оплачена.

Згідно зі ст. 108 КЗпП робота у нічний час оплачується у підвище­ному розмірі, що вста­новлюється в колдогово­рі, з дотриманням норм генеральною, галузевою (регіональними) угода­ми, але не нижче 20% та­рифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час. Нічним ча­сом вважається час з 10 години вечора до 6 годи­ни ранку (ст. 54 КЗпП).

 Як розробляють графік змінності під час обліку робочого часу?

 При підсумованому обліку робочого часу графіки ро­боти (змінність) розробля­ють так, аби тривалість пе­рерви в роботі між змінами (вклю­чаючи перерву на обід) була не меншою за подвійну тривалість часу роботи в попередній зміні (ч. 1 ст. 59 КЗпП), тривалість що­тижневого безперервного відпо­чинку має бути не менше 42 годин (ст. 70 КЗпП). Призначати праців­ника на роботу протягом двох змін підряд забороняється (ч. 2 ст. 59 КЗпП).

В окремих випадках тривалість щоденного (міжзмінного) відпо­чинку може бути скорочена, але не менше як на 12 годин на добу. На умовах, визначених колдоговором, невикористані години щоденного (міжзмінного) відпочинку підсу­мовуються і можуть бути надані як додаткові вільні від роботи дні протягом облікового періоду.

З огляду на те, що згідно зі ст. 7 ЗУ «Про колективні договори і уго­ди» у колдоговорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудо­вих і соціально-економічних відно­син, то режим роботи, тривалість робочого часу і часу відпочинку ро­ботодавець встановлює самостійно у правилах внутрішнього трудово­го розпорядку або у колдоговорі з дотриманням норм і гарантій, вста­новлених чинним законодавством і галузевою угодою.

Медичний огляд водіїв

Який порядок проведення ме­дичного огляду водіїв транспорт­них засобів?

Порядок проходження кандидатами та водіями транспортних засобів (т. з.) виписаний у Поло­женні про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я Украї­ни, Міністерства внутрішніх справ України від 31.01.2013 року.

Медичний огляд кандидатів у водії та водіїв про­водять для визначення придатності особи до безпечного керування транспортними засобами.

Медогляди кандидатів у водії та водіїв поділя­ються на попередні, періодичні, щозмінні передрейсові та післярейсові огляди, а також позачергові огляди.

Попередньому медогляду підлягають кандида­ти у водії для отримання права на керування транспортним засобом.

Періодичний медогляд проходять водії для під­твердження права на керування транспортним засобом: віком до 55 років (включно) – один раз на 10 років; віком від 56 до 75 років (включ­но) – один раз на 3 роки; віком від 76 років і більше – один раз на рік.

Водії, які виконують роботи з перевезення па­сажирів і вантажів, підлягають періодичному медичному огляду один раз на рік.

Щозмінному передрейсовому та післярейсово­му медоглядам підлягають водії транспортних засобів підприємств, установ та організацій не­залежно від форми власності, фізичних осіб-підприємців, що здійснюють перевезення паса­жирів і вантажів (перевізник).

Позачерговому медичному огляду підлягають во­дії транспортних засобів перевізника за направ­ленням власника або посадової особи, що відпо­відає за експлуатацію транспортних засобів пере­візника, за інформацією медпрацівника про стале погіршення стану здоров’я водія, що перешко­джає безпечному керуванню т. з., а також на ви­могу та/або за рішенням уповноваженої посадо­вої особи Державтоінспекції за наявності підстав.

Водій власного транспортного засобу у разі по­гіршення стану здоров’я, якщо це перешкоджає безпечному керуванню транспортним засобом, також повинен вжити відповідних заходів для безпечного керування транспортним засобом.

Попередній, періодичний і позачерговий медогляди проводить медична комісія у закладі охорони здоров’я. До складу медкомісії входять терапевт (голова комісії), невропатолог, отола­ринголог, офтальмолог, хірург.

Перелік закладів охорони здоров’я, яким нада­ється право створювати вищезазначені медко­місії та проводити попередній, періодичний і позачерговий медогляди, щороку затверджу­ється відповідно наказами МОЗ Автономної Республіки Крим, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій за заявницьким принципом.

За результатом проведення попереднього, пе­ріодичного та позачергового медичних оглядів видається медична довідка щодо придатності до керування транспортним засобом. Щозмінні передрейсові та післярейсові медогляди водіїв транспортних засобів здійснюють лікарі ліку­вального профілю та/або молодші медичні пра­цівники з медичною освітою за спеціальністю «сестринська справа», «лікувальна справа».

Медогляди інвалідів для визначення медичних показань для отримання транспортного засобу з ручним керуванням, а також для визначення медичних протипоказань до керування т. з. здійснюють медико-соціальні експертні комісії

16.06.2013

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини