СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

Як відпрацювати дні, що були оголошені вихідними?

Під час травневих свят я перебував у щорічній відпуст­ці. Після виходу на роботу керівник пові­домив, що найближча субота на підприємстві буде робочою у зв’язку з необхідністю відпра­цювати робочі дні, які виявилися вихідними під час травневих свят. Чи зобов’язаний я від­працьовувати ці дні, адже я тоді перебував у відпустці?

Відповідно до части­ни четвертої статті 67 Кодексу законів про пра­цю України з метою ство­рення сприятливих умов для використання свят­кових і неробочих днів, а також раціонального ви­користання робочого часу Кабінет Міністрів України не пізніше, ніж за три місяці до таких днів може рекомендува­ти керівникам підпри­ємств, установ та органі­зацій перенести вихідні та робочі дні у порядку і на умовах відповідно до законодавства для пра­цівників, яким встанов­лено п’ятиденний робо­чий тиждень із двома ви­хідними.

Так, згідно з розпоря­дженням Кабінету Міні­стрів України від 19.12.2012 № 1043-р «Про перенесення робочих днів у 2013 році» керівни­кам підприємств, уста­нов і організацій було ре­комендовано перенести робочі дні з п’ятниці 3 травня на суботу 18 трав­ня та з п’ятниці 10 травня на суботу 1 червня.

Слід звернути увагу, що це розпорядження Уряду мало рекоменда­ційний характер. Рішен­ня про перенесення робо­чих днів роботодавець приймав самостійно і ви­дав про це наказ чи інший розпорядчий документ.

Ухвалене рішення про перенесення робочих днів змінює графік робо­ти підприємства, устано­ви, організації та трива­лість робочого часу у мі­сяці, у якому перенесено робочі дні.

Проте це рішення не зменшує тривалість ро­бочого часу впродовж року, а відтак і не змі­нює розмір оплати пра­ці, тривалість відпустки тощо.

Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України «Про відпустки» тривалість відпусток ви­значається цим Законом та іншими нормативно-правовими актами Укра­їни і незалежно від режи­мів та графіків роботи розраховується в кален­дарних днях.

Тож якщо на підпри­ємстві встановлено ви­хідні дні, то ці дні вхо­дять до тривалості від­пустки працівника, оскільки при визначенні тривалості щорічних від­пусток не враховуються лише святкові та неробо­чі дні (а не вихідні).

З огляду на викладе­не, працівник, який пе­ребував у відпустці в пе­ріод, коли декілька робо­чих днів були оголошені вихідними та перенесені на інший період, після завершення відпустки має працювати за графі­ком роботи підприєм­ства з відповідною опла­тою робочих днів.

Департамент правового захисту апарату ФПУ

 Гранична тривалість відпустки педагога

 Працюю вчителем у школі. Маю право на 56 календар­них днів щорічної відпуст­ки. Крім того, маю двох ді­тей віком до 15 років. Тож маю право ще на 10 днів відпустки. Проте стаття 10 Закону України «Про відпустки» визначає, що загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпус­ток не може перевищувати 59 календарних днів, а для праців­ників, зайнятих на підземних гір­ничих роботах, – 69 календарних днів. Чи поширюється на мене обмеження щодо граничної три­валості відпустки?

Відповідно до статті 4 ЗУ «Про від­пустки» (далі – Закон) установлю­ються такі види відпусток:

1. Щорічні відпустки (основна; до­даткова відпустка за роботу із шкід­ливими та важкими умовами праці; додаткова відпустка за особливий характер праці; інші додаткові від­пустки, передбачені законодав­ством).

2. Додаткові відпустки у зв’язку з на­вчанням.

3. Творча відпустка (відпустка для підготовки та участі в змаганнях).

4. Соціальні відпустки (відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами; від­пустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; відпустка у зв’язку з усиновленням дитини; додаткова відпустка праців­никам, які мають дітей).

5. Відпустки без збереження заро­бітної плати.

При цьому законодавством, колдо­говором, угодою та трудовим дого­вором можуть установлюватись інші види відпусток.

Слід зазначити, що відпустка педа­гогічних працівників належить до категорії щорічних основних відпус­ток (стаття 6 Закону). А додаткова відпустка працівникам, які мають ді­тей, передбачена статтею 19 Закону і належить до категорії соцвідпус­ток. Згідно з частиною 7 статті 20 За­кону додаткові відпустки працівни­кам, які мають дітей, надаються по­над щорічні відпустки.

Відтак обмеження щодо граничної тривалості відпусток, передбачені частиною 3 статті 10 Закону, в цьому випадку не застосовуються.

Департамент правового захисту апарату ФПУ

 Як проводиться індексація зарплати?

Хто здійснює індексацію заробіт­ної плати і як вона нараховуєть­ся? Чи щомісяця її мають нарахо­вувати?

Індексація – це встановлений зако­ном механізм підвищення грошових до­ходів громадян, який дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і по­слуг. Індексацію грошових доходів зобов’язані проводити всі підприєм­ства, установи, організації незалежно від форми власності, а також фізичні особи – підприємці, які використовують працю найманих працівників. До речі, проведення індексації не залежить від своєчасності виплати зарплати.

Індексація грошових доходів прово­диться у разі, якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індек­сації, який встановлено у розмірі 101 відсотка. Індекс споживчих цін – показ­ник, що характеризує динаміку загаль­ного рівня цін на товари та послуги. Він обчислюється Держкомстатом та дру­кується в офіційних періодичних ви­даннях не пізніше 10 числа місяця, на­ступного за звітним. Дохід індексується у межах прожиткового мінімуму, уста­новленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексація зарплати здійснюється в межах прожиткового мінімуму на пра­цездатну особу.

Якщо зарплата менше прожиткового мінімуму на працездатну особу, то її суму індексують повністю, якщо дорів­нює чи перевищує – індексують суму, що дорівнює прожитковому мінімуму на працездатну особу.

При проведенні індексації викорис­товується поняття базового місяця. Він визначається для кожного працівника окремо. Базовим місяцем для розрахун­ку індексу споживчих цін наростаючим підсумком може бути: місяць прийнят­тя працівника на роботу; місяць підви­щення мінімальної зарплати, якщо вона супроводжується фактичним під­вищенням доходу працівника; місяць підвищення зарплати (не пов’язаної з підвищенням мінімальної зарплати); місяць підвищення посадового окладу.

Індексацію в базовому місяці не про­водять. Індекс споживчих цін нароста­ючим підсумком розраховують із міся­ця, наступного за базовим. Дохід індек­сується з урахуванням чергового пере­вищення порога індексації через місяць після такого перевищення.

Індексуються грошові доходи, отри­мані у гривнях на території України, що не мають разового характеру. Сума ін­дексації грошових доходів визначаєть­ся як результат добутку грошового до­ходу, що підлягає індексації, та величи­ни приросту індексу споживчих цін, по­ділений на 100.

02.06.2013

Коментарі

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини