ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Чи є користь від високих штрафів?

Понад два роки минуло відтоді, як авто­шляхи отримали оновлений закон «Про дорожній рух». Українцям цей час запам’ятався введенням жорстких штрафних санкцій до порушників ПДР, епопеєю із приладом «Візир», звітами про небачене збагачення держказни за рахунок автоматичного розсилання «листів щастя» та багато ін. Керівниц­тво Державтоінспекції заявляє: пози­тивна динаміка статистики ДТП ос­танніх років підтверджує правильність обраної стратегії і вагомий вплив саме такого чинника, як високі штрафи.

Коли почнуть штрафувати авто з «непростими» номерами?

Відо­мий своєю участю в резонанс­них судових справах ки­ївський ад­вокат Ігор Годецький стверджує, що штрафування ефективне лише як комплексний за­хід, оскільки на аварійність впливає низка чинників. Порядок на шляхах зале­жить і від того, наскільки якісне дорожнє покриття, а великих успіхів тут не спо­стерігається. ДАІ в даному разі може і повинне вплива­ти, готуючи відповідні по­дання в шляхово-будівельні організації й органи міс­цевої влади. Але виконує це частково, бо практика штрафування посадовців за погані дороги не набу­ла показово-вирішального поширення. Якщо дороги не витримують критики, в тому вбачається і міліцей­ський «внесок». Проте по­гані шляхи лишаються «ті­ньовим» фактором ризику, на який влада традиційно неохоче зважає попри мож­ливість звернення постраж­далих до суду.

То чи є користь від ви­соких штрафів? Адвокат упевнений: користь є хоча б у тім, що водії зменшу­ють швидкість там, де вартують працівники ДАІ. Спрацьовує баналь­не бажання зекономити і не сплачувати за при­низливим рахунком. Але як зробити, щоб у водіїв виникало бажання «еко­номити» на всій автотра­сі, а не тільки в пунктах «спокути»? Штрафи по­трібні однозначно – зо­крема у виховному сенсі. Але варто згадати і про показники «зборів». На­певно, їх треба формувати з урахуванням місцевих особливостей заповнення транспортної мережі, її сезонного завантаження. Найкраща формула така: про виконання плану штрафів можна спитати і в того, хто, виходячи з кількості транспорту і якості доріг, допустив під­вищення аварійності. Тут повинен також відпові­сти той, хто має стежити за дорожнім покриттям та справністю вуличного освітлення. Тільки тоді, коли тягар відповідаль­ності відчують усі при­четні до таких трагедій, можна говорити про соці­альну справедливість.

Згадав Годецький і про «Візир», коли він та громадські організації доводили його недоскона­лість. Після тривалої екс­плуатації приладів МВС, як і прокуратура, визнали цей прикрий факт. Питан­ня навіть не в технічних кондиціях, а в схемі, за якою їх придбали. І чому в Україні повсюдно не встановили автоматичні відеофіксатори порушень ПДР? Відповідь на поверх­ні – доведеться штрафува­ти авто із блакитними й іншими «непростими» но­мерами. Тобто, доведеть­ся штрафувати всіх! Але ніхто не хоче нариватися на неприємності з боку високопосадовця, олігар­ха чи колеги. Уявіть, на­скільки толерантніша атмосфера запанує на наших автомагістралях, якщо інформація про тих, хто потрапив у поле зору автоматичного фіксатора порушень дорожньої гра­моти, стане публічною – приміром, доступною в Інтернет-ресурсах!

Справжня демократія починається з порядку

– В ЄС через вели­кі штрафи водії відпо­відальніше ставляться до поведін­ки на доро­гах, – констатує правоза­хисник Едуард Багіров. – Колись у Німеччині наше авто оштрафували на 300 євро лише за те, що глушник виділяв забага­то екологічно небезпечно­го диму. Зізнаюся, років 10 тому я публічно ви­ступав проти застосуван­ня значних фінансових стягнень до порушників дорожньої грамоти. Але я змінив цю думку і тепер агітую за штрафи, які за­стосовують однаково до всіх.

Ми повинні дума­ти про те, в якій країні житимуть наші діти й онуки, адже одні пере­буватимуть за кермом, а інші стоятимуть із жез­лом. Повірте, справжня демократія починається з порядку на дорогах. Усе наше життя пов’язане з дорогами – починаючи з народження і закінчую­чи відходом у вічність. Тобто ми є учасниками дорожнього руху навіть після... смерті! Зрозумі­ло, що найбільш затято критикують ДАІ саме невиправні лихачі. Вони першими і хабара дають.

Нині в Україні явний «перебір» із критикою Державтоінспекції, хоча окремі претензії мають підстави. Якось спосте­рігав картину на столич­ній Європейській площі, коли із ланцюга машин, що очікували на зелений сигнал світлофора, ви­скочив позашляховик і попри присутність даіш­ника, який лише повів бровою, поїхав на черво­не світло. Я тоді спитав в офіцера: «А чому ви не відреагували, тут же з півсотні свідків було!» Навзаєм зауваження я почув цілком очікуване: «А ви що, не бачили, це ж машина з гаражу Вер­ховної Ради!» Марно тоді запитувати, чому водій­ський загал з неповагою ставиться до міліціоне­ра, який не може забез­печити невідворотність покарання і рівність усіх перед законом, бо перебу­ває в «системі координат» подвійних стандартів.

Треба поважати закон

– Багато водіїв не зна­ють правил дорожнього руху, а якщо і знають, то не дотриму­ються їх, – зауважує автор книги «100 аргументів проти штрафів ДАІ» Володимир Карава­єв. – Є й такі, які навмисне порушують ПДР і навіть для того списуються в Ін­тернеті чи влаштовують нічні перегони та дріфт-шоу. А потім ведуть статис­тику зароблених балів – у залік ідуть не задокумен­товані даішниками «подви­ги». З іншого боку вражає те, як «правильно» україн­ці спроможні їздити за кор­доном. Чому не можна так поводитися на батьківщи­ні? Власне, високі штрафи не навчать дорожньої куль­тури. Почасти інциденти провокує обстановка на до­рогах. Приміром, на одній із вулиць Одеси повісили знак, що забороняє пово­рот ліворуч, але «забули» встановити інформаційну табличку для звикання до нових умов руху. Як на­слідок, водії повертають «за звичкою», і їх одразу карають. Погодьтесь, у по­дібних ситуаціях водій ви­нен не на сто відсотків, і його не назвеш злісним по­рушником.

10.02.2011

Геннадій КАРПЮК, для «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини