ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Заробітна плата, охорона праці, соціальний захист

 Які повноваження надаються проф­спілкам щодо за­хисту прав грома­дян на працю та здій­снення громадського контролю за дотриман­ням законодавства про працю?

Відповідно до статті 21 ЗУ «Про професійні спіл­ки, їх права та гарантії ді­яльності» профспілки, їх об’єднання захищають право громадян на пра­цю, беруть участь у розро­бленні та здійсненні дер­жавної політики у галузі трудових відносин, опла­ти праці, охорони праці, соціального захисту.

Проекти законів із пи­тань формування та реа­лізації державної соці­альної та економічної по­літики, регулювання тру­дових, соціальних, еко­номічних відносин пода­ють відповідні органи виконавчої влади з ура­хуванням пропозицій всеукраїнських профспі­лок, їх об’єднань.

Проекти нормативно-правових актів, які стосу­ються регулювання тру­дових, соціальних, еко­номічних відносин, орга­ни виконавчої влади та органи місцевого само­врядування розглядають з урахуванням позиції відповідних профспілок та їх об’єднань.

Профспілки та їх об’єднання мають право вносити пропозиції суб’єктам права законо­давчої ініціативи і відпо­відним органам держав­ної влади про прийняття або внесення змін до за­конів та інших нормативно-правових ак­тів із питань формуван­ня та реалізації держав­ної соціально-економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин.

Профспілки та їх об’єднання мають право брати участь у розгляді органами виконавчої влади та органами місце­вого самоврядування, а також роботодавцями, їх об’єднаннями, іншими об’єднаннями громадян своїх пропозицій.

Форми й системи оплати праці, норми праці, роз­цінки, тарифні сітки, схе­ми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, до­плат, премій, винагород та інших заохочуваль­них, компенсаційних і гарантійних виплат вста­новлюються в колектив­ному договорі з дотри­манням норм і гарантій, передбачених законодав­ством, Генеральною, га­лузевими (міжгалузеви­ми) або територіальними угодами. Якщо колектив­ний договір не укладено, то роботодавець зобов’язаний погодити зазначені питання з профспілкою.

Профспілки також здій­снюють громадський контроль за виплатою за­робітної плати, дотри­манням законодавства про працю та охорону праці, створенням без­печних і нешкідливих умов праці, належних ви­робничих та санітарно-побутових умов, забезпе­ченням працівників спецодягом, спецвзуттям, ін­шими засобами індивіду­ального та колективного захисту. У разі загрози життю або здоров’ю пра­цівників профспілки ма­ють право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на ро­бочих місцях, виробни­чих дільницях, у цехах та інших структурних під­розділах або на підпри­ємстві в цілому на час, необхідний для усунення загрози життю або здоров’ю працівників.

Профспілки мають право на проведення незалеж­ної експертизи умов пра­ці, а також об’єктів ви­робничого призначення, що проектуються, буду­ються чи експлуатують­ся, на їх відповідність нормативно-правовим актам з питань охорони праці, брати участь у роз­слідуванні причин не­щасних випадків і проф­захворювань на виробни­цтві й подавати свої ви­сновки щодо них.

Для здійснення цих функцій профспілки та їх об’єднання можуть створювати служби пра­вової допомоги та відпо­відні інспекції, комісії, затверджувати положен­ня про них. Уповноваже­ні представники проф­спілок мають право вно­сити роботодавцям, орга­нам виконавчої влади та органам місцевого само­врядування подання про усунення порушень зако­нодавства про працю, які є обов’язковими для роз­гляду, та в місячний тер­мін одержати аргументо­вану відповідь.

У разі ненадання аргу­ментованої відповіді у зазначений термін дії чи бездіяльність посадових осіб можуть бути оскар­жені у місцевому суді.

 Поважну причину підтвердить довідка

 Згідно з пунктом 13 По­рядку реєстрації, перере­єстрації та ведення облі­ку громадян, які шука­ють роботу, і безробіт­них, затвердженого по­становою Кабінету Міні­стрів України від 14.02.2007 № 219, передба­чено, що безробітні зобов’язані відповідно до письмових рекомен­дацій працівників дер­жавної служби зайнятос­ті (ДСЗ) відвідувати службу зайнятості у ви­значений і погоджений з ними час. Громадяни, які з поважної причини, підтвердженої відповід­ним документом (довід­кою, висновком), не змо­гли своєчасно звернути­ся до служби зайнятості у строк, встановлений для відвідування, зокре­ма для надання статусу безробітного, повинні звернутися до ДСЗ у день, що настає після ви­дужання чи закінчення дії обставин, зумовле­них поважною причи­ною.

До поважних причин на­лежать такі:

– хвороба;

– смерть близьких роди­чів (чоловіка, дружини, батьків, дітей, братів, сестер, онуків, діда та баби);

– догляд за хворою дити­ною віком до 14 років від­повідно до медичного висновку;

– переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;

переїзд на інше місце проживання тощо.

 Робота за строковим договором

 На час відпустки основного праців­ника по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку мені запропонували укласти стро­ковий трудовий договір. Які я маю пра­ва при укладанні цього договору і як оформлюються трудові відносини на визначений термін?

 Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України (КЗпП) трудовий дого­вір є угодою між працівником і власни­ком підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фі­зичною особою, відповідно до якої праців­ник зобов’язується виконувати роботу, ви­значену цією угодою, дотримуватися пра­вил внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, орга­нізації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачува­ти працівникові заробітну плату й забез­печувати умови праці, необхідні для ви­конання роботи, передбачені законодав­ством про працю, колективним догово­ром і угодою сторін.

Стаття 23 КЗпП визначає, що трудовий до­говір може бути безстроковим, тобто укладатися на невизначений строк, укла­датися на визначений строк, установле­ний за погодженням сторін, а також укла­датися на час виконання певної роботи.

При цьому строковий трудовий договір укладається у разі, коли трудові відноси­ни не можуть бути встановлені на неви­значений строк з урахуванням характеру подальшої роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших ви­падках, передбачених законом.

Таким чином, строковий трудовий дого­вір є різновидом трудового договору, що укладається на підставі та в порядку, ви­значеному законодавством України про працю. Тож на працівників, з якими укла­дено такі договори, поширюються всі пра­ва та гарантії, передбачені трудовим за­конодавством.

Працівник, що стає до роботи, оформля­ється за звичайною процедурою прийнят­тя (переведення) на іншу роботу: подає відповідну заяву із зазначенням конкрет­ної дати або події, після настання якої дія трудового договору припиняється.

У наказі про прийом на роботу обов’язково мають бути зазначені строки дії трудового договору. В іншому випадку трудовий договір вважатиметься укладе­ним на невизначений строк.

При цьому запис про характер трудового договору (строковий, тимчасова або се­зонна робота) до трудової книжки не вноситься.

Департамент правового захисту апарату ФПУ

20.04.2013

Коментарі

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини