Громадський контроль
Які повноваження має виборний
орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації?
Відповідно до ст. 247 Кодексу законів про працю України виборний
профспілковий орган на підприємстві, установі, організації:
1) укладає та контролює виконання колективного договору, звітує
про його виконання на загальних зборах трудового колективу, звертається з вимогою
до відповідних органів про притягнення до відповідальності посадових осіб за невиконання
умов колдоговору;
2) разом із власником або уповноваженим ним органом вирішує
питання запровадження перегляду та змін норм праці;
3) разом із власником та уповноваженим ним органом вирішує питання
заробітної плати працівників, форм і систем оплати праці, розцінок, тарифних сіток,
схем посадових окладів, умов запровадження розмірів, надбавок, доплат, премій,
винагород та інших заохочувальних, компенсаційних виплат;
4) разом із власником або уповноваженим ним органом вирішує
питання робочого часу і часу відпочинку, погоджує графіки змінності та надання
відпусток, запровадження підсумованого обліку робочого часу, дає дозвіл на проведення
надурочних робіт, робіт у вихідні дні тощо;
5) разом із власником або уповноваженим ним органом вирішує
питання соціального розвитку підприємства, поліпшення умов праці, матеріально-побутового,
медичного обслуговування працівників;
6) бере участь у вирішенні соціально-економічних питань, визначенні
та затвердженні переліку і порядку надання працівникам соціальних пільг;
7) бере участь у розробленні правил внутрішнього трудового
розпорядку підприємства установи або організації;
8) представляє інтереси працівників за їх дорученням під час
розгляду індивідуальних трудових спорів та в колективному трудовому спорі, сприяє
його вирішенню;
9) приймає рішення про вимогу до власника або уповноваженого
ним органу розірвати трудовий договір (контракт) із керівником підприємства, установи,
організації, якщо він порушує ЗУ «Про профспілки, їх права та гарантії діяльності»,
законодавство про працю, ухиляється від участі в переговорах щодо укладення або
зміни колективного договору, не виконує зобов’язань за колдоговором, допускає
інші порушення законодавства про колективні договори;
10) надає згоду або відмовляє в наданні згоди на розірвання
трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з працівником,
який є членом професійної спілки, що діє на підприємстві, в установі та організації,
у випадках, передбачених законом;
11) бере участь у розслідуванні нещасних випадків, професійних
захворювань і аварій, у роботі комісії з питань охорони праці;
12) здійснює громадський контроль за виконанням власником або
уповноваженим ним органом законодавства про працю та про охорону праці, забезпеченням
на підприємстві, в установі, організації безпечних та нешкідливих умов праці,
виробничої санітарії, належним застосуванням установлених умов оплати праці,
вимагає усунення виявлених недоліків;
13) здійснює контроль за підготовкою та поданням власником або
уповноваженим ним органом документів, необхідних для призначення пенсії працівникам
і членам їхніх сімей;
14) здійснює контроль за наданням пенсіонерам та інвалідам, які
до виходу на пенсію працювали на підприємстві, в установі, організації, права користування
нарівні з його працівниками наявними можливостями щодо медичного обслуговування,
забезпечення житлом, путівками до оздоровчих і профілактичних закладів та іншими
соціальними послугами і пільгами згідно із статутом підприємства, установи, організації
та колдоговором;
15) представляє інтереси застрахованих осіб у комісії із соцстрахування,
направляє працівників до санаторіїв, профілакторіїв і будинків відпочинку, туристичних
комплексів, баз та оздоровчих закладів на умовах, передбачених колдоговором або
угодою, перевіряє стан організації медичного обслуговування працівників та членів
їхніх сімей;
16) визначає разом із власником або уповноваженим ним органом
відповідно до колдоговору розмір коштів, що спрямовуються на будівництво, реконструкцію,
утримання житла, веде облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов,
розподіляє в установленому законодавством порядку жилу площу в будинках, споруджених
за кошти або за участю підприємства, установи, організації, а також жилу площу,
що надається власникові у розпорядження в інших будинках, здійснює контроль за
житлово-побутовим обслуговуванням працівників;
17) представляє інтереси працівників підприємства-боржника в
ході процедури банкрутства.
Зміна формулювання причин
звільнення
На якій посаді у разі
звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу повинен
бути поновлений на попередньому робочому місці працівник?
При винесенні рішення про поновлення на роботі, згідно із ст.
235 КЗпПУ, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату
працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або його різниці за
час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява
про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника,
орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку
за весь час вимушеного прогулу.
У разі визнання формулювання причини звільнення неправильним
або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне
поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов’язаний
змінити формулювання і вказати причину звільнення у точній відповідності з чинним
законодавством та посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне
формулювання причини в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника,
орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому
середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених
ч. 2 ст. 235 КЗпПУ.
У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого
ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного
прогулу.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного
на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає
негайному виконанню.
За справедливістю до суду
У яких судах мають розглядатися
позовні заяви працівників, яких було незаконно звільнено з роботи?
Відповідно до ст. 232
КЗпПУ безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах
розглядаються трудові спори за заявами:
1) працівників підприємств, установ, організацій, де комісії
по трудових спорах не обираються;
2) працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав
припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату
за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів
працівників, указаних у ч. 3 ст. 221 і 222 КЗпПУ;
3) керівника підприємcтва, установи, організації (філіалу, представництва,
відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера
підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб митних
органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службових
осіб державної контрольно-ревізійної служби й органів державного контролю за цінами,
керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади
державними органами, органами місцевого та регіонального самоврядування, а також
громадськими організаціями й іншими об’єднаннями громадян з питань звільнення,
зміни дати і формулювання причини звільнення, переведення на іншу роботу, оплати
за час вимушеного прогулу і накладання дисциплінарних стягнень, за винятком спорів
працівників, указаних у ч. 3 ст. 221 і 222 КЗпПУ;
4) власника або уповноваженого ним органу про відшкодування
працівниками матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації;
5) працівників у питанні застосування законів про працю, яке
відповідно до чинного законодавства попередньо було вирішено власником або уповноваженим
ним органом і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим
представником) підприємства, установи, організації (підрозділу) в межах наданих
їм прав.
Безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних
судах також розглядаються спори про відмову в прийнятті на роботу:
1) працівників у порядку переведення з іншого підприємства,
установи, організації;
2) молодих спеціалістів, які закінчили вищий навчальний заклад
і в установленому порядку направлені на роботу на дане підприємство, в установу,
організацію;
3) вагітних та жінок, які мають дітей віком до 3 років або дитину-інваліда,
а одиноких матерів – при наявності дитини віком до 14 років;
4) виборних працівників після закінчення строку повноважень;
5) працівників, яким надано право поворотного прийняття на роботу;
6) інших осіб, з якими власник або уповноважений ним орган відповідно
до чинного законодавства зобов’язаний укласти трудовий договір.
11.04.2013
Коментарі
#2 23.04.2013 22:19 добавил: Профспілчанин | додати коментарПрочитав доречне зауваження Адвоката, та й сам знайшов в статті помилку. Щодо підсудності справ незаконно звільнених працівників, автор посилається лише на статтю 232 КЗпП, що передбачає підсудність відповідних справ районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судам. Проте, автор, вочевидь забуває, чи то навмисно, чи то з недолугості, що спори з приводу звільнення громадян з публічної служби згідно зі статтею 17 Кодексу адміністративно го судочинства України, розглядаються адміністративни ми судами. Гадаю, що «фахівцям», які припускаються таких помилок, не місце в правозахисному виданні і в юридичній спільноті.
|
| #1 23.04.2013 22:04 добавил: Адвокат | додати коментарТакое ощущение, что люди не читают, что сами пишут. Смотрим подзаголовок второй статьи в данной публикации: "На якій посаді у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу повинен бути поновлений на попередньому робочому місці працівник?" При этом в статье идет речь исключительно об изменении формулировки причин увольнения и взыскании выплат за вынужденный прогул. Т. е. - на поставленный вопрос ответа нет!!! Смех да и только)))
|
|
|