ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Використання автоматичної системи контролю

Загальноприйняте поняття «звільнен­ня за власним бажанням» КЗпПУкраї­ни визначає як розірвання трудового договору, укладеного на невизначе­ний строк, з ініціативи працівника.

Відповідно до ст. 38 кодексу праців­ник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначе­ний строк, письмово попередивши про це власника або уповноваже­ний ним орган за два тижні.

Слід зазначити, що сталої форми та­кого повідомлення законодавство не містить. Зазвичай, бажання пра­цівника розірвати трудовий договір (звільнитися з роботи) виражається у власноруч підготовленій письмо­вій заяві, яка засвідчується особис­тим підписом. Таку заяву працівник може подати власноруч або наді­слати поштою, у т. ч. і в електронно­му вигляді з використанням елек­тронного підпису.

Згідно з положеннями ЗУ «Про елек­тронний цифровий підпис» електро­нний цифровий підпис – вид елек­тронного підпису, отриманого за ре­зультатом криптографічного пере­творення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змо­гу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача.

У разі відсутності особистого підпи­су на заяві, а також подання заяви в електронній формі без цифрового підпису, телеграмою, іншими засо­бами, що унеможливлюють засвід­чення волевиявлення працівника особистим підписом, роботодавець має всі підстави залишити таке звернення без розгляду.

Департамент правового захисту апарату ФПУ

 Відпочинок іншим разом

У якому випадку щорічна від­пустка на вимогу працівника може бути перенесена на інший період?

Кодекс законів про працю України визначає, що щорічна відпустка на ви­могу працівника має бути перенесена на інший період у разі:

1) порушення власником або уповно­важеним ним органом терміну письмово­го повідомлення працівника про час на­дання відпустки (частина 5 статті 79);

2) несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом заро­бітної плати працівнику за час щоріч­ної відпустки (частина 3 статті 115).

Щорічну відпустку мають перенести працівникові на інший період або про­довжити у разі:

1) тимчасової непрацездатності пра­цівника, засвідченої в установленому порядку;

2) виконанням працівником держав­них або громадських обов’язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної ро­боти зі збереженням заробітної плати;

3) настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;

4) збігу щорічної відпустки з відпуст­кою у зв’язку з навчанням.

Щорічна відпустка за ініціативою власника або уповноваженого ним орга­ну, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмовою зго­дою працівника та за погодженням з ви­борним органом первинної профспілко­вої організації (профспілковим пред­ставником) у разі, коли надання щоріч­ної відпустки в раніше обумовлений пе­ріод може несприятливо позначитися на нормальному ході роботи підприємства, установи, організації та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році.

У разі перенесення щорічної відпуст­ки новий термін її надання встановлю­ється за згодою між працівником і влас­ником або уповноваженим ним орга­ном. Якщо причини, що зумовили пере­несення відпустки на інший період, на­стали під час її використання, то неви­користана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з дотри­манням вимог статті 12 Закону України «Про відпустки».

Заборонено не надавати щорічні від­пустки повної тривалості впродовж двох років поспіль, а також не надавати їх протягом робочого часу особам віком до вісімнадцяти років і працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами чи з особливим ха­рактером праці.

03.04.2013

Коментарі

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини