ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Організація медичних оглядів працівників

 Хто саме на під­приємстві має займатися організацією прове­дення медоглядів працівників?

На жаль, нормативни­ми актами з організації та проведення попере­дніх при працевлашту­ванні та періодичних медоглядів працівників підприємств (постанови Кабінету Міністрів Укра­їни № 1238 від 06.11.1997; № 1465 від 27.09.2000; № 559 від 23.05.2001; накази Мі­ністерства охорони здоров’я України (МОЗ) № 263/121 від 23.09.1994; № 339 від 24.11.1997; № 124/345 від 05.06.2000; № 280 від 23.07.2002; № 246 від 21.05.2007) чітко не ви­значені посадові особи підприємства, установи або організації (далі – під­приємства), які мають за­йматися організацією проведення періодичних медоглядів працівників.

Оскільки правильна організація проведення періодичних медоглядів працівників має надзви­чайно важливе значення для збереження їхнього здоров’я та забезпечення високої працездатності, а також раннього вияв­лення і запобігання ви­никненню профзахворю­вань, це питання має бути врегульоване від­повідним нормативним актом роботодавця (ке­рівника суб’єкта підпри­ємництва), який склада­ється відповідно до ви­мог НПАОП 0.00-6.03-93 «Порядок опрацювання та затвердження власни­ком нормативних актів про охорону праці, що ді­ють на підприємстві».

Контроль за прохо­дженням попередніх медоглядів працівниками при працевлаштуванні доцільно покласти на працівників відділу (служби) кадрів підпри­ємства, установи або ор­ганізації, які розгляда­ють та аналізують дані необхідних документів майбутнього працівника. Саме відділу кадрів і до­цільно контролювати та­кож проходження періо­дичного медогляду пра­цівниками відповідно до зазначених наказів МОЗ.

Щодо працівників, які працюють у важких і шкідливих умовах пра­ці, осіб до 21 року та ін­ших працівників певних категорій, які повинні проходити попередній і періодичний медогляди відповідно до вимог на­казу МОЗ № 246, слід за­значити таке:

а) згідно з п. 2.2 цього наказу перед проведен­ням періодичного медогляду у грудні за заяв­кою роботодавця склада­ється акт визначення ка­тегорії працівників, які підлягають попередньо­му (періодичному) медогляду (додаток 1 до за­значеного наказу). Скла­дання цього акту, як пра­вило, покладається на ке­рівника відділу (служби) охорони праці підприєм­ства, який використовує при цьому матеріали штатного розпису під­приємства та результати проведених на підприєм­стві атестацій робочих місць за умовами праці;

б) згідно з п. 2.3 зазна­ченого наказу роботода­вець повинен протягом місяця після складання акту скласти список пра­цівників, які підлягають періодичним медогля­дам (далі – Список) – до­даток 2 до наказу.

Як правило, цей Спи­сок (графи 1–8) склада­ють працівники відділу (служби) кадрів, оскіль­ки вони мають доступ до відповідної інформації, що міститься в обліко­вих документах праців­ників.

Дев’яту та десяту гра­фи Списку заповнюють працівники відділу (служби) охорони праці підприємства на підста­ві матеріалів (карт умов праці) проведених на підприємстві атестацій робочих місць за умова­ми праці.

Графи 11 і 12 Списку заповнюють працівники лікувально-профілактичного закладу, з яким укладено договір на про­ведення такого медогля­ду та які проводитимуть періодичний медогляд, згідно з даними дев’ятої та десятої граф Списку, а також вимог додатків 4 і 5 до п. 2.6. наказу МОЗ № 246. Заповнення цих граф має надзвичайно важливе значення, оскільки вони дають змо­гу роботодавцеві про­контролювати виконан­ня програми періодично­го медогляду, включаю­чи медогляд лікарями-спеціалістами, необхідні інструментальні та лабо­раторні дослідження.

Особливості участі представників різних відділів (служб) підпри­ємства в організації про­ведення періодичних медоглядів зазначають­ся у розпорядчому доку­менті роботодавця.

 Довідка за місцем лікування

Який лікувально-профілактичний заклад (ЛПЗ) встановлює зв’язок погір­шення стану здоров’я пра­цівника з впливом на нього не­безпечних, шкідливих виробни­чих факторів, психоемоційних причин або протипоказань за станом здоров’я виконувати ро­боту? Який порядок встанов­лення протипоказань потерпі­лому, якщо він не проходив обов’язкового медогляду та не має результатів дослідження умов праці й виробничого се­редовища, які передували на­станню нещасного випадку?

Відповідно до п. 64 Порядку розслідування нещасних випад­ків на виробництві віднесення за­хворювання до професійного здій­снюється відповідно до процеду­ри встановлення зв’язку захворю­вання з умовами праці (далі – Процедура) згідно з додатком 14 та переліком профзахворювань, затвердженим постановою Кабмі­ну № 1662 від 08.11.2000.

Відповідно до п. 3 Процедури медвисновок щодо встановлення цього зв’язку або протипоказань за станом здоров’я виконувати ро­боту видає ЛПЗ за місцем ліку­вання або обстеження потерпіло­го у вигляді рішення лікарсько-експертної комісії на запит робо­тодавця та/або голови комісії.

Такий запит та додані до нього матеріали мають містити необ­хідні відомості про обставини не­щасного випадку, результати до­слідження умов праці й виробни­чого середовища, зокрема кіль­кісні та якісні характеристики небезпечних, шкідливих вироб­ничих факторів та/або факторів важкості чи напруженості трудо­вого процесу, які передували на­станню нещасного випадку.

Департамент охорони праці ФПУ

 Кваліфіковане розслідування

Які кваліфікаційні вимоги висува­ються до членів комісій із розслі­дування нещасного випадку? Чи повинен член комісії проходити навчання з питань охорони праці?

Відповідно до вимог пункту 11 По­рядку проведення розслідування та ве­дення обліку нещасних випадків, про­фесійних захворювань та аварій на ви­робництві до складу комісії з розсліду­вання нещасного випадку входять такі особи: керівник (спеціаліст) служби охо­рони праці або посадова особа, на яку покладено виконання функцій з охоро­ни праці (голова комісії), представник Фонду соціального страхування від не­щасних випадків на виробництві та про­фесійних захворювань за місцезнахо­дженням підприємства, представник первинної профорганізації (у разі наяв­ності на підприємстві кількох профспі­лок – представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки – уповноважена наймани­ми працівниками особа з питань охоро­ни праці), представник підприємства та інші особи.

Згідно з вимогами Закону України «Про охорону праці» посадові особи, ді­яльність яких пов’язана з організацією безпечного ведення робіт, уповноваже­ні найманими працівниками особи з пи­тань охорони праці під час прийняття на роботу й періодично один раз на три роки проходять за рахунок роботодавця навчання та перевірку знань із питань охорони праці, порядок яких регламен­товано Типовим положенням про поря­док проведення навчання і перевірки знань із питань охорони праці, затвер­дженим наказом Держнаглядохоронпраці № 15 від 26.01.2005 і зареєстрова­ним у Міністерстві юстиції України за № 231/10511 від 15.02.2005 (далі – Типове положення).

До програм навчання з охорони пра­ці обов’язково включаються питання щодо вивчення основних вимог Поряд­ку розслідування та ведення обліку не­щасних випадків, професійних захво­рювань та аварій на виробництві.

У пункті 1.3 Типового положення за­значено, що його вимоги є обов’язковими для виконання усіма централь­ними, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самовряду­вання, бюджетними установами та суб’єктами господарської діяльності (підприємства) незалежно від форми власності та видів діяльності.

16.02.2013

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини