ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Умови та порядок здійснення пенсійного страхування

 За якими принци­пами в Україні здійснюється загально -обов’язкове державне пенсійне страху­вання?

Валентин НОЛЬ, м. Миколаїв

 Відповідно до статті 7 ЗУ «Про загально-обов’язкове дер­жавне пенсійне страхування» за-гально -обов’язкове держав­не пенсійне страхування здійснюється за принципами:

– законодавчого визна­чення умов і порядку здій­снення загально -обов’язкового державного пенсій­ного страхування;

– обов’язковості страху­вання осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших під­ставах, передбачених зако­нодавством, а також осіб, які забезпечують себе робо­тою самостійно, фізичних осіб – суб’єктів підприєм­ницької діяльності;

– права на добровільну участь у системі пенсійного страхування осіб, які відповідно до цього Закону не підлягають загально-обов’язковому державному пенсійному страхуванню;

– зацікавленості кожної працездатної особи у влас­ному матеріальному забез­печенні після виходу на пенсію;

– рівноправності застра­хованих осіб щодо отриман­ня пенсійних виплат і вико­нання обов’язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов’язкове дер­жавне пенсійне страхування;

– диференціації розмірів пенсій залежно від трива­лості страхового стажу та розміру зарплати (доходу);

– солідарності та субсидування в солідарній сис­темі;

– фінансування видатків на виплату пенсій, надання соцпослуг за рахунок стра­хових внесків, бюджетних коштів і коштів цільових фондів;

– спрямування частини страхових внесків до нако­пичувальної системи пен­сійного страхування для здійснення оплати догово­рів страхування довічної пенсії, одноразової виплати залежно від розмірів нако­пичень застрахованої особи з урахуванням інвестицій­ного доходу;

– держгарантій реаліза­ції застрахованими особа­ми своїх прав, передбаче­них цим Законом;

– організації управління Пенсійним фондом (ПФ) на основі паритетності пред­ставників від застрахова­них осіб, роботодавців та держави і на засадах глас­ності, прозорості та доступ­ності його діяльності;

– обов’язковості фінансу­вання за рахунок коштів ПФ витрат, пов’язаних із випла­тою пенсій та наданням соцпослуг, в обсягах, передба­чених цим Законом;

– цільового та ефектив­ного використання коштів загальнообов’язкового пен­сійного держстрахування;

відповідальності суб’єктів системи загально-обов’язкового державного пенсійного страхування за порушення норм цього За­кону, а також за невиконан­ня або неналежне виконан­ня покладених на них обов’язків.

 Тимчасова непрацездатність: право на допомогу

 Який законодавчий акт визначає перелік осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, зумовле­ними похованням?

Ганна ГРІНЧЕНКО, м. Бердянськ, Запорізька обл.

 Відповідно до статті 6 Закону України «Про загально -обов’язкове державне соціальне стра­хування у зв’язку з тимчасо­вою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхуванню під­лягають:

1) особи, які працюють на умо­вах трудового договору (конт­ракту) на підприємствах, в ус­тановах, організаціях незалеж­но від форм власності та гос­подарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних і консульських установах, інших представниц­твах нерезидентів, а також об­рані на виборні посади в орга­нах державної влади, місцево­го самоврядування та інших;

2) члени колективних підпри­ємств, сільськогосподарських та інших виробничих коопера­тивів.

Громадяни України, які працю­ють за межами країни й не за­страховані в системі соціаль­ного страхування країни, в якій вони перебувають, мають право на матеріальне забезпе­чення та соціальні послуги від­повідно до цього Закону за умови сплати страхових вне­сків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, якщо інше не передбачено міжна­родними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою.

Особи, які забезпечують себе роботою самостійно (займа­ються підприємницькою, адво­катською, нотаріальною, твор­чою та іншою діяльністю, пов’язаною з отриманням до­ходів безпосередньо від цієї діяльності, у тому числі члени творчих спілок, творчі праців­ники, які не є членами таких спілок), мають право на ма­теріальне забезпечення та со­ціальні послуги відповідно до цього Закону за умови сплати страхових внесків до Фонду.

Особам, які підлягають загальнообов’язковому де­ржавному соціальному страху­ванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похо­ванням, видається свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яке є єдиним для всіх видів страхування. Порядок видачі та зразок свідоцтва про загальнообов’язкове держав­не соціальне страхування за­тверджені Кабінетом Міністрів України.

 Клієнт завжди правий…

 Придбала сукню в одному з тор­говельних центрів Києва. Вдома виявила недоліки, як-от плями. На сьомий день звернулася до магазину з проханням поверну­ти гроші. Представила чек і товар з ети­кеткою. Наступного дня мені зателефо­нували з магазину й повідомили, що внаслідок проведення експертизи вста­новлено, що сукня вже використовува­лась. Що мені робити?

Наталія ГОНЧАРУК, м. Київ

 Консультує куратор «гарячої лінії» «Ти і право» ФПУ Анатолій БАШЛОВК

 Відповідно до статті 4 ЗУ «Про захист прав споживачів» (далі – Закон) споживачі під час придбання продукції, яка ре­алізується на території Украї­ни, для задоволення особис­тих потреб мають право на належну якість цієї продукції та обслуговування.

У статті 14 Закону встановле­но обов’язок продавця (ви­робника) прийняти у спожи­вача товар неналежної якості й задовольнити його вимоги. Для цього споживачеві слід подати відповідну заяву у двох примірниках, один із яких залишиться у продавця, на якій адміністрація магази­ну має поставити дату, а та­кож ПІБ і підпис уповноваже­ної особи.

Відтак продавець має 14 днів, аби усунути недоліки, а якщо вимога стосується товару, який є у наявності, то спожи­вачеві мають його негайно замінити. Якщо адміністрації магазину не вдається виріши­ти питання, слід звертатися до районного відділу захисту прав споживачів. Цей відділ наділений правом розгляда­ти скарги, заяви й пропозиції громадян із питань захисту прав споживачів i вживати необхідних заходів для їх розв’язання; консультувати з питань законодавства про за­хист прав споживачів та по­давати до суду позови про за­хист прав споживачів.

У разі коли під час дії гаран­тійного строку виникає пи­тання визначити причини втрати якості продукції, з ініціативи споживача або ж з ініціативи продавця може бути проведено експертизу товару. Так, згідно зі статтею 17 Закону продавець (вико­навець, виробник) зобов’язаний у триденний строк із дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення екс­пертизи продукції. Перед проведенням цієї процедури має бути складено акт прий­мання товару на експертизу.

Якщо ж споживач не погод­жується з висновками екс­пертизи, то він має право оскаржити їх у судовому по­рядку.

Для вирішення подібних си­туацій радимо звертатися до суду з позовом про розірван­ня договору купівлі-продажу та стягнення сплаченої за то­вар суми. Відповідно до статті 22 Закону, пункту 7 частини 1 статті 5 ЗУ «Про судовий збір» споживачі звільняються від сплати судового збору за по­зовами, що пов’язані з пору­шенням їхніх прав. Позовна заява подається до суду за за­реєстрованим місцем прожи­вання чи перебування спожи­вача або за місцем завдання шкоди.

 Сторінку підготувала Тетяна РУБАН, «ПВ»

Якщо вам потрібна юридична допомога, то телефо­нуйте безкоштовно на «гарячу лінію» за номером:

0 800 21-22-23

Працює цілодобово

10.10.2012

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини