СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

Щорічна відпустка. Зміни у термінах дії.

 Якими нормативними актами передбачено порядок перене­сення щорічної відпустки для працівників?

Володимир ДАНИЛЮК, м. Білгород-Дністровський, Одеська обл.

Згідно зі статтею 80 Кодексу законів про працю Украї­ни щорічна від­пустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший пері­од у разі:

1) порушення власни­ком або уповноваженим ним органом терміну пись­мового повідомлення пра­цівника про час надання відпустки (частина 5 стат­ті 79 КЗпП);

2) несвоєчасної виплати власником або уповнова­женим ним органом заро­бітної плати працівникові за час щорічної відпустки (частина 3 статті 115 КЗпП).

Щорічна відпустка по­винна бути перенесена на інший період або продо­вжена у разі:

1) тимчасової непрацез­датності працівника, за­свідченої у встановленому порядку;

2) виконання працівни­ком державних або гро­мадських обов’язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної ро­боти зі збереженням зар-плати;

3) настання строку від­пустки у зв’язку з вагітніс­тю та пологами;

4) збігу щорічної від­пустки з відпусткою у зв’язку з навчанням.

Щорічна відпустка за ініціативою власника або уповноваженого ним ор­гану, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмо­вою згодою працівника та за погодженням з вибор­ним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представ­ником) у разі, коли надан­ня щорічної відпустки в раніше обумовлений пері­од може несприятливо по­значитися на нормально­му ході роботи підприєм­ства, установи, організа­ції та за умови, що части­на відпустки тривалістю не менш як 24 календар­них дні буде використана в поточному робочому році.

У разі перенесення що­річної відпустки новий термін її надання встанов­люється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший пері­од, настали під час її вико­ристання, то невикориста­на частина щорічної від­пустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на ін­ший період із дотриман­ням вимог статті 12 ЗУ «Про відпустки».

Забороняється ненадан­ня щорічних відпусток повної тривалості протя­гом двох років підряд, а також ненадання їх протя­гом робочого року особам віком до вісімнадцяти ро­ків і працівникам, які ма­ють право на щорічні до­даткові відпустки за робо­ту зі шкідливими та важ­кими умовами чи з особли­вим характером праці.

 При п’ятиденці –  два вихідних

 Скільки вихідних днів належить працівникові, який працює у режимі п’ятиденного робочого тижня?

Лариса ГРАЧ, м. Марганець, Дніпропетровська обл.

 Згідно зі статтею 67 Кодексу законів про працю України при п’ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному – один вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя.

Другий вихідний день при п’ятиденному робочому тиж­ні, якщо він не визначений за­конодавством, визначається графіком роботи підприємс­тва, установи, організації, який погоджений із виборним органом первинної проф-організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації і, як пра­вило, має надаватися підряд із загальним вихідним днем. У разі коли святковий або неро­бочий день (стаття 73 КЗпП) збігається з вихідним днем, то вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Згідно із трудовим законо­давством забороняється ро­бота у вихідні дні, крім таких виняткових обставин:

– для відвернення громадсь­кого або стихійного лиха, ви­робничої аварії та негайного усунення їх наслідків;

– для відвернення нещасних випадків, загибелі або псу­вання державного чи громад­ського майна;

– термінові непередбачувані роботи, необхідні для нор­мального функціонування підприємства.

Робота у вихідні та святкові дні оплачується у подвійному розмірі або компенсується вільним часом за згодою пра­цівника.

 Скорочена тривалість робочого часу

 Що таке скорочена тривалість робочого часу і як вона впливає на оплату праці?

Валерій МАЗУР, м. Баранівка,  Житомирська обл.

 Скорочена тривалість робо­чого часу означає, що час, протягом якого працівник по­винен виконувати трудові обов’язки, скорочується, але працівник має право на опла­ту праці в розмірі повної та­рифної ставки або повного окладу. Скорочена тривалість робочого часу встановлюєть­ся, як правило, законодав-ством.

Згідно зі статтею 51 КЗпП ско­рочена тривалість робочого часу встановлюється для пра­цівників:

– віком від 16 до 18 років – 36 годин на тижень;

– віком від 15 до 16 років (уч­нів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) – 24 години на тиждень.

Скорочена тривалість робо­чого часу встановлюється для працівників, зайнятих на ро­ботах зі шкідливими умовами праці – не більш як 36 годин на тиждень.

Скорочений робочий час тривалістю 6 годин на добу (36 годин на тиждень) вста­новлено для інвалідів І і ІІ груп, які працюють на підпри­ємствах.

Крім вищевказаних категорій працівників, законодавство встановлює також скорочену тривалість робочого часу для окремих категорій працівни­ків (лікарів, учителів та ін.).

 Праця у нічну зміну

 Що таке режим роботи в нічний час? Яку категорію працівників не можна залучати до таких робіт?

Сергій МОВЧАН, м. Алчевськ, Луганська обл.

 Відповідно до трудового зако­нодавства нічним вважається час із 10-ї години вечора до 6-ї години ранку.

Згідно зі статтею 54 Кодексу законів про працю України у разі роботи в нічний час вста­новлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Тривалість нічної ро­боти дорівнює денній тоді, коли цього вимагають умови виробництва, зокрема у разі безперервного виробництва, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем.

Залучати до роботи жінок у нічний час заборонено, за ви­нятком, згідно зі статтею 175 КЗпП, коли ці заходи є вкрай необхідними та тимчасовими.

Але навіть у таких випадках, згідно зі статтею 55 КЗпП, де­які категорії працівників не дозволяється залучати до ро­боти вночі, а саме:

– вагітних жінок і жінок, які ви­ховують дітей віком до трьох років;

– осіб, які не досягли 18-річно­го віку;

– інші категорії працівників відповідно до закону.

Робота інвалідів у нічний час допускається лише за їхньою згодою і за умови, що це не су­перечить медичним висновкам.

Сторінку підготувала Тетяна РУБАН, «ПВ»

08.10.2012

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини