ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Надбавки, доплати, премії

 За якими критеріями нара­ховується заробітна плата працівникові телестудії (ко­респонденту новин)?

Ірина КАЛЮЖНА, м. Котовськ, Одеська обл.

 Порядок нараху­вання заробітної плати працівни­кам засобів ма­сової інформації (журналістам) визначе­ний у статті 14 Закону України «Про державну підтримку засобів масо­вої інформації та соціаль­ний захист журналістів».

Заробітна плата жур­налістів регулюється за­конодавством України з урахуванням специфіки та умов журналістської діяльності, визначених статтею 12 цього Закону.

Заробітна плата жур­наліста включає посадо­вий оклад, встановлені нормативними актами надбавки, доплати, автор­ський гонорар, премії.

Розмір зарплати визна­чається галузевими й ре­гіональними угодами з профспілками, колектив­ними договорами з ураху­ванням джерел фінансу­вання на підставі законів, інших нормативно-правових актів України.

Журналісти держав­них і комунальних засобів масової інформації отри­мують надбавки, користу­ються пільгами, передба­ченими для державних службовців відповідних категорій посад.

Заробітна плата керів­ника редакції друковано­го засобу масової інфор­мації, керівника телерадіоорганізації не може бути нижчою від заробіт­ної плати заступника ке­рівника органу державної влади, який є засновни­ком (співзасновником) цього засобу масової ін­формації. У випадках, коли засновником (спів­засновником) засобу ма­сової інформації є орган виконавчої влади чи ор­ган місцевого самовряду­вання, заробітна плата ке­рівника редакції друкова­ного засобу масової інфор­мації, керівника телерадіоорганізації не може бути нижчою від заробіт­ної плати заступника ке­рівника секретаріату (апа­рату) відповідного органу виконавчої влади чи орга­ну місцевого самовряду­вання. У разі відсутності посади заступника керів­ника секретаріату (апара­ту) відповідного органу виконавчої влади чи орга­ну місцевого самовряду­вання заробітна плата ке­рівника редакції друкова­ного засобу масової інфор­мації, керівника телерадіоорганізації не може бути нижчою від заробіт­ної плати керівника се­кретаріату (апарату) орга­ну державної влади, який є засновником (співзас­новником) засобу масової інформації.

Прирівнювання розмі­ру заробітної плати жур­наліста державного або комунального засобу ма­сової інформації до серед­ньої заробітної плати пра­цівника відповідної квалі­фікації та посадового рів­ня органу державної вла­ди чи органу місцевого са­моврядування, який є за­сновником (співзасновни­ком) засобу масової інфор­мації, здійснюється за ме­тодикою та в порядку, які визначаються Кабінетом Міністрів України.

 Безпека праці, відпустки та оздоровлення

 Згідно з якими нормативними актами здійснюється охорона праці творчих працівників редак­ції (кореспондентів, репортерів)? Якою може бути тривалість що­річної відпустки журналіста?

Надія ХОТЕНКО, м. Київ

Охорона праці журналістів здійснюється за визначе­ними законодавством України правовими, соціально-економічними, організаційно-технічними, санітарно-гігієнічними та лікувально-профілактичними нормами.

Згідно зі ст. 13 ЗУ «Про дер­жавну підтримку засобів масової інформації та соці­альний захист журналіс­тів» журналістам гаранту­ються права на охорону праці, пільги та компенса­ції за роботу у важких та шкідливих умовах праці, на медичні огляди, соці­альне страхування, всебіч­не розслідування нещас­них випадків, смерті й шкоди, завданої здоров’ю при виконанні службових обов’язків, та права на від­повідні відшкодування на підставі та за нормами ЗУ «Про охорону праці» при обов’язковому врахуванні в колективних договорах особливостей і специфіки журналістської діяльності та визначення відповідних заходів.

Журналісти мають право на щорічну відпустку три­валістю 36 календарних днів і санаторно-курортне лікування за рахунок влас­ників (засновників, спів­засновників) засобів масо­вої інформації.

Відшкодування, заохочен­ня та пільги журналістам, які виконують (виконува­ли) службові обов’язки в небезпечних для життя та здоров’я умовах, забезпе­чуються власниками (за­сновниками, співзаснов­никами) засобів масової інформації.

 Пільги сільському журналісту

 Які пільги мають жур­налісти ра­йонної газе­ти, котрі прожива­ють у селі?

Олександр ГРИГОР’ЄВ, м. Ніжин, Чернігівська обл.

 Згідно зі статтею 18 Закону України «Про державну під­тримку засобів масової ін­формації та соціальний за­хист журналістів» (зі зміна­ми та доповненнями) жур­налісти, які живуть і працю­ють у сільській місцевості, селищах міського типу, без­платно користуються жит­лом, опаленням і освітлен­ням відповідно до законо­давства – через систему державних субсидій на утримання житла та оплату комунальних послуг.

У разі смерті журналіста власник (засновник, співзас­новник) засобу масової ін­формації надає його сім’ї ма­теріальну допомогу та допо­могу для організації похоро­ну. Витрати на похорон жур­наліста, який загинув при виконанні службових обов’язків, ритуальні послу­ги, спорудження надгробка повністю здійснюються за рахунок власника (засновника, співзасновників) засо­бу масової інформації.

 Робота у надзвичайних  умовах

 Який поря­док відря­дження журналіс­тів у місця надзвичайних по­дій та які умови їх­ньої діяльності в цих відрядженнях?

Сергій КЛИМОВ, м. Суми

 Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист жур­налістів» редакції (юридич­ні особи) ЗМІ можуть відря­джати журналістів для ви­конання професійних за­вдань у місця надзвичай­них подій за умов гаранту­вання відшкодувань, обов’язкових виплат і пільг, пе­редбачених ст. 13 цього За­кону, інших відшкодувань і виплат відповідно до зако­нодавства про охорону праці та соціальний захист громадян.

До журналістів за умовами і нормами цієї статті, ст. 12 і 13 цього Закону прирівню­ються кіно-та телеопе­ратори, режисери й інші працівники ЗМІ, якщо вони у разі потре­би входять до складу відря­джених творчих груп.

У разі неможливості забез­печити такі гарантії ЗМІ не мають права відряджати працівників у місця надзви­чайних подій без їхньої згоди.

Засоби масової інформації зобов’язані забезпечувати відряджених журналістів та інших працівників належни­ми документами, знакови­ми, сигнальними та іншими засобами позначення осо­би представника преси.

Працюючи в місцях зброй­них конфліктів, вчинення те­рористичних актів, при лік­відації небезпечних злочин­них груп, журналіст (учасник творчої групи) зобов’язаний дотримуватися вимог щодо нерозголошення планів спецпідрозділів, відомостей, що є таємницею слідства, не допускати фактичної пропа­ганди дій терористів та ін­ших злочинних груп, їхніх вчинків і заяв, спеціально ін­спірованих для ЗМІ, не ви­ступати арбітром, не втруча­тися в інцидент, не створю­вати штучної психологічної напруги в суспільстві.

За порушення цих вимог журналіст (учасник творчої групи) несе відповідаль­ність згідно із законодав­ством України.

 Сторінку підготувала Тетяна РУБАН, «ПВ»

16.09.2012

Коментарі

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини