ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Матеріальна допомога утриманцю безробітного

Який порядок нарахуван­ня одноразової матері­альної допомоги по без­робіттю непрацездатній осо­бі, що перебуває на утриманні безробітного? Хто приймає рішення про її призначення?

Валентина ШЕЛЕСТ, м. Феодосія, АРК

Згідно з Порядком надання матері­альної допомоги по безробіттю, од­норазової матері­альної допомоги безробіт­ному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні, допо­моги на поховання в разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, затвер­дженим наказом Мініс­терства праці та соціаль­ної політики України від 20 листопада 2000 р. № 309 (зі змінами та доповненнями), безробітним, у яких закінчився строк ви­плати матеріальної допо­моги по безробіттю, або непрацездатним особам, які перебувають на їх утриманні, може надава­тися одноразова матері­альна допомога за умови, що середньомісячний су­купний дохід на члена сім’ї не перевищує вста­новлений законодавством рівень забезпечення про­житкового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу мало­забезпеченим сім’ям».

До непрацездатних осіб, які перебувають на утриманні безробітного, належать:

– діти, які не досягли 18 років, учні та студенти (курсанти, слухачі, ста­жисти) денної форми на­вчання – до закінчення на­вчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;

– непрацюючий член сім’ї, який доглядає дити­ну до досягнення нею три­річного або шестирічного віку (за медичним висновком);

– непрацюючі матері (батьки, опікуни), які ма­ють трьох і більше дітей віком до 16 років та догля­дають їх;

– непрацюючі працездатні особи, які догляда­ють інваліда I групи або дитину-інваліда віком до 16 років, пенсіонера, який за експертним медичним висновком потребує постій­ного стороннього догляду, а також престарілого, який досяг 80-річного віку;

– неповнолітні діти, на утримання яких безробіт­ний виплачує або зобов’язаний виплачувати алі­менти.

Одноразова матеріаль­на допомога надається у розмірі, визначеному за­конодавством, і виплачу­ється на кожну особу один раз на півроку. За одер­жанням цієї допомоги не­працездатна особа може звернутися протягом усьо­го періоду перебування безробітного на обліку в центрі зайнятості, а безро­бітний – після закінчення періоду одержання мате­ріальної допомоги по без­робіттю.

Для отримання однора­зової матеріальної допо­моги особа повинна пода­ти до центру зайнятості за­яву та довідки про склад сім’ї і доходи кожного чле­на сім’ї за 6 місяців, що пе­редують місяцю подання заяви про надання однора­зової матеріальної допо­моги, а також довідку, що засвідчує перебування її на утриманні безробітно­го. За заявою безробітного від імені неповнолітніх та заявами повнолітніх чле­нів сім’ї одноразову мате­ріальну допомогу одержує безробітний.

Для отримання однора­зової матеріальної допо­моги на неповнолітніх ді­тей, на утримання яких безробітний виплачує або зобов’язаний виплачува­ти аліменти, подаються документи щодо сім’ї, членами якої вони є. Від імені дітей подає заяву й отримує зазначену допо­могу мати (батько), з якою вони проживають.

Середньомісячний су­купний дохід на члена сім’ї обчислюється цен­трами зайнятості. Рішен­ня про призначення одно­разової матеріальної до­помоги оформлюється на­казом центру зайнятості, номер і дата якого вно­сяться до картки персо­нального обліку безробіт­ного. З цим наказом безро­бітний ознайомлюється під особистий підпис у картці обліку прийнятих рішень керівництва цен­тру зайнятості.

 Реєстрація трудового договору

 Чи вважається дійсним запис до трудової книжки, внесений робо­тодавцем – приватним підприєм­цем, якщо не був укладений трудо­вий договір?

Максим ТОЛОЧКІН, м. Алчевськ, Луганська обл.

 Відповідно до пп. 2, 8, 9 та 14 Порядку реєстрації тру­дового договору між пра­цівником і фізичною осо­бою, затвердженого нака­зом Мінпраці та соцполіти­ки від 8 червня 2001 р. № 260, укладений у пись­мовій формі трудовий до­говір між працівником і фі­зичною особою остання повинна подати на реє­страцію до державної служби зайнятості за міс­цем свого проживання у тижневий строк із момен­ту фактичного допущення працівника до роботи.

У разі коли інтереси фізич­ної особи представляє за нотаріальним дорученням уповноважена нею особа, вона повинна подати на реєстрацію укладений між працівником і фізичною особою трудовий договір до ДСЗ за місцем прожи­вання останньої.

Посадова особа центру за­йнятості підтверджує осо­бистим підписом записи, внесені до трудової книж­ки працівника, і засвідчує їх печаткою.

Записи про реєстрацію та зняття з реєстрації трудо­вого договору дають право фізичній особі внести запи­си до трудової книжки пра­цівника про прийняття та звільнення його з роботи.

Крім того, ст. 24 Кодексу за­конів про працю передба­чає, що в разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою остання повинна в тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи за­реєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у ДСЗ за місцем свого проживання в поряд­ку, визначеному Мінпраці та соцполітики України.

 Громадські роботи за рахунок держави

 Яким законодавчим актом визначе­но поняття «загальнодержавні оплачувані громадські роботи»? Чи поширюються соціальні гарантії на громадян, зайнятих на них?

Ганна ГРЕБЕЛЬЧУК, м. Ставище, Київська обл.

 Відповідно до ст. 23-1 Зако­ну України «Про зайнятість населення» загальнодер­жавні оплачувані громад­ські роботи – це роботи, які мають суспільно корисну спрямованість, відповіда­ють потребам держави, ви­ходячи з її соціально-економічних пріоритетів, та вико­нуються на об’єктах, визна­чених Кабінетом Міністрів України, в сфері будівни­цтва та реконструкції (мо­дернізації) спортивної, транспортної, медичної, ту­ристичної і телекомуніка­ційної інфраструктури, в тому числі на об’єктах, пов’язаних із підготовкою та проведенням в Україні фі­нальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

Оплата праці громадян, за­йнятих на загальнодержав­них оплачуваних громадських роботах, здійснюється відповідно до законодавства.

На громадян, які беруть участь у загальнодержав­них оплачуваних громад­ських роботах, поширюють­ся державні соціальні га­рантії, передбачені законо­давством про працю, зайня­тість населення та загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Безробітні, які дали згоду на участь у загальнодержав­них оплачуваних громад­ських роботах, знімаються з обліку як безробітні з дня працевлаштування.

Порядок організації (в тому числі забезпечення переве­зення та тимчасового про­живання) загальнодержав­них оплачуваних громад­ських робіт визначається Кабінетом Міністрів України.

Закінчення строку роботи на загальнодержавних оплачуваних громадських роботах уважається втра­тою роботи з незалежних від застрахованої особи об­ставин. Допомога по безро­біттю таким особам призна­чається відповідно до Зако­ну України «Про загальнообов’язкове державне соці­альне страхування на випа­док безробіття».

  Гарантії та компенсації звільненому працівнику

 Які існують види держав­них компен­сацій і гаран­тій при втраті пра­цівником роботи під час ліквідації підпри­ємства?

Сергій БОЙКО, м. Кременчук, Полтавська обл.

 Згідно зі ст. 25 Закону Украї­ни «Про зайнятість населен­ня» держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їхньої трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:

– надання особливих гаран­тій працівникам, вивільню­ваним із підприємств, уста­нов, організацій;

– виплата матеріальної до­помоги в період професій­ної підготовки, перепідго­товки або підвищення ква­ліфікації;

– виплата в установленому порядку допомоги по без­робіттю.

Розміри й умови надання матеріального забезпечен­ня на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціаль­не страхування на випадок безробіття».

29.08.2012

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини