Право на залишення на роботі
Чи підлягає скороченню
колишній військовослужбовець строкової служби ЗС у разі реорганізації
підприємства, котрий повернувся на попереднє місце роботи та пропрацював на
виробництві протягом шести місяців?
Валерій ДУБЧАК, м. Первомайськ, Луганська обл.
Згідно зі статтею 42
Кодексу законів про працю України у разі скорочення чисельності чи штату
працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці переважне
право на залишення на роботі надається працівникам із більш високою кваліфікацією
та продуктивністю праці.
У разі рівних умов продуктивності праці й кваліфікації
перевага в залишенні на роботі надається:
1) сімейним – за наявності двох і більше утриманців;
2) особам, у родині яких немає інших працівників із
самостійним заробітком;
3) працівникам із тривалим безперервним стажем роботи на
конкретному підприємстві, в установі, організації;
4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх
спеціальних навчальних закладах без відриву від виробництва;
5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких
поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх
соціального захисту»;
6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків
і раціоналізаторських пропозицій;
7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в
установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
8) особам із числа депортованих з України – протягом п’яти
років із часу повернення на постійне місце проживання до України;
9) працівникам із числа колишніх військовослужбовців
строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, –
протягом двох років із дня звільнення зі служби.
Перевага у залишенні на роботі може надаватися й іншим
категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.
Компенсація за
невикористану відпустку
На нашому
підприємстві відбувається скорочення штату технічних працівників. Чи можу я
взяти грошову компенсацію за невикористану та додаткову відпустки?
Ольга КУТНЯ, м. Іллічівськ, Одеська обл.
Згідно зі статтею 83 Кодексу законів про працю України у
разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі
невикористані дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки
працівникам, які мають дітей.
У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових,
науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до
звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується
за невикористані дні щорічних відпусток із розрахунку повної їх тривалості.
У разі переведення працівника на роботу на інше
підприємство, в установу, організацію грошова компенсація за невикористані дні
щорічних відпусток за його бажанням має бути перерахована на рахунок
підприємства, установи, організації, куди перейшов працівник.
За бажанням працівника частина щорічної відпустки
замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові
щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менш ніж 24 календарних дні.
Особам віком до вісімнадцяти років замінювати всі види
відпусток грошовою компенсацією заборонено.
У разі смерті працівника грошова компенсація за
невикористані дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам,
які мають дітей, виплачується спадкоємцям.
Майновий комплекс
підприємства
Що таке «майно підприємства»,
який нормативний акт визначає джерела його наповнення та яка процедура його
використання?
Володимир ХРИСТЮК, м. Одеса
Поняття «майно підприємства» та процедура його реалізації
виписані у статті 66 Господарського кодексу України.
Так, майно підприємства становлять виробничі й невиробничі
фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному
балансі підприємства.
Джерелами формування майна підприємства є:
– грошові та матеріальні внески засновників;
– доходи, що їх одержано від реалізації продукції, послуг,
інших видів господарської діяльності;
– доходи від цінних паперів;
– кредити банків та інших кредиторів;
– капітальні вкладення і дотації з бюджетів;
– майно, придбане в інших суб’єктів господарювання,
організацій і громадян у встановленому законодавством порядку;
– інші джерела, не заборонені законодавством України.
Цілісний майновий комплекс підприємства визнається
нерухомістю і може бути об’єктом купівлі-продажу та інших угод на умовах і в порядку,
що визначені ГК України і законами, прийнятими відповідно до нього.
Реалізація майнових прав підприємства здійснюється в
порядку, встановленому цим кодексом, та іншими законодавчими актами України.
Володіння і користування природними ресурсами підприємство
здійснює в установленому законодавством порядку за плату, а у випадках,
передбачених законом, на пільгових умовах.
Підприємство випускає, реалізує та придбаває цінні папери
відповідно до законодавства України.
Держава гарантує захист майнових прав підприємства.
Вилучення державою у підприємства майна, що ним використовується, здійснюється
лише у випадках і порядку, передбачених законом.
Права
та відносини
У чому полягає відмінність
понять «корпоративні права» та «корпоративні відносини»?
Руслан БОГДАНОВ,
м. Джанкой,
АР Крим
У Господарському кодексі
України, зокрема статті 167, виписано зміст корпоративних прав і корпоративних
відносин.
Корпоративні права – це права особи, частка якої визначається
у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності
на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної
частки прибутку (дивідендів) конкретної організації та активів у разі ліквідації
останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом
і статутними документами.
Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом.
Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними
правами та/або їх здійснення.
Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що
виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Сторінку підготувала
Тетяна
РУБАН, «ПВ
26.07.2012
|