ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Право на здобуття профтехосвіти

 Які права на навчання у закладах професійно-технічної освіти ма­ють громадяни Украї­ни, іноземні громадя­ни і особи без грома­дянства, що прожива­ють в Україні на за­конних підставах?

Андрій ХРОМЧУК,

м. Бучач, Тернопільська обл.

 Закон України «Про професійно-технічну освіту» (далі – Закон), зокрема стаття 2, забезпе­чує громадянам України, а також іноземцям та осо­бам без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, пра­во на здобуття професійно-технічної освіти відповід­но до їх покликань, інтересів і здібностей, пере­підготовку та підвищення кваліфікації; задоволення потреб економіки країни у кваліфікованих і конку­рентоспроможних на рин­ку праці робітниках; спри­яння в реалізації держав­ної політики зайнятості населення; забезпечення необхідних умов функціо­нування і розвитку уста­нов професійно-технічної освіти та професійно-технічних навчальних закла­дів різних форм власності та підпорядкування.

Згідно зі ст. 5 Закону громадяни України ма­ють рівні права на здобут­тя професійно-технічної освіти відповідно до своїх здібностей і нахилів. Об­меження можливі за ме­дичними та віковими по­казниками, а також показ­никами професійної при­датності, що визначають­ся Кабінетом Міністрів України.

Професійно-технічну освіту громадяни України здобувають у державних і комунальних професійно-технічних навчальних за­кладах безплатно, за ра­хунок держави, а у дер­жавних і комунальних акредитованих вищих професійно-технічних навчальних училищах та центрах професійної осві­ти – у межах державного замовлення безплатно, на конкурсній основі.

Іноземці та особи без громадянства, що перебу­вають в Україні на закон­них підставах, мають пра­во на здобуття професійно-технічної освіти нарівні з громадянами України.

Інші іноземці оплачу­ють своє навчання, якщо інше не передбачене зако­нодавством або міжнарод­ними договорами України.

Громадяни, які мають базову загальну середню освіту, можуть одночасно із набуттям професії здо­бувати повну загальну се­редню освіту у професійно-технічному навчально­му закладі або в іншому навчальному закладі.

Громадяни, які за ста­ном здоров’я, сімейними обставинами, а також з інших поважних причин не можуть одночасно із набуттям професії здобу­вати повну загальну се­редню освіту або не ма­ють базової загальної се­редньої освіти, особи, які потребують соціальної допомоги і реабілітації, можуть здобувати робіт­ничу кваліфікацію із про­фесій, перелік яких ви­значається Кабінетом Мі­ністрів України.

Робочий час майстра виробничого навчання

 Як визначається та прово­диться розрахунок оплати робочого часу майстра ви­робничого навчання вищо­го професійного училища?

Володимир АНДРОНЕНКО, м. Горлівка,  Донецька обл.

 Згідно зі статтею 28 ЗУ «Про професійно-технічну осві­ту» робочий час викладача, майстра виробничого на­вчання, інструктора вироб­ничого навчання професійно-технічного навчаль­ного закладу визначається відповідно до обсягу на­вчального навантаження і позаурочної навчально-методичної, організаційної та виховної роботи серед учнів, слухачів.

Граничні обсяги навчаль­ного навантаження та по­заурочної навчально-методичної, організаційної і виховної роботи у професійно-технічних навчаль­них закладах визначає спеціально уповноваже­ний центральний орган виконавчої влади у сфері професійно-технічної осві­ти за погодженням із цен­тральним органом вико­навчої влади з питань економічної політики, Мі­ністерством фінансів і Міністерством праці та соціальної політики.

Оплата позаурочної навчально-методичної, орга­нізаційної та виховної ро­боти викладача, майстра виробничого навчання, ін­структора виробничого навчання є складовою сис­теми оплати навчальної роботи.

Робочий час інших педаго­гічних працівників вста­новлюється залежно від режиму роботи навчаль­ного закладу та відповідно до законодавства.

 Побутове вугілля для вдів шахтарів– безплатно

 Верховна Рада прийняла Закон України «Про вне­сення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування вдів померлих пен­сіонерів вугільних підприємств, які за життя мали право на безоплатне отримання побутово­го палива» (законопроект № 10088 від 21.02.2012), який підтримали 308 народних депутатів.

 Як повідомив автор закону, голова Профспілки праців­ників вугільної промисло­вості України, народний де­путат Віктор Турманов, цей законодавчий акт звільняє вдів померлих шахтарів-пенсіонерів і членів їхніх родин від сплати податку при отриманні безплатного побутового вугілля. Це дасть змогу підвищити їхній життєвий рівень і ліквідува­ти соціальну несправедли­вість, яка виникла через не­досконале законодавство.

Право на безплатне побуто­ве паливо зазначена катего­рія вуглеотримувачів діста­ла 1 січня 2012 року після набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до ст. 43 і ст. 48 Гірничого закону України (щодо забезпечення соціальних прав сімей (вдів) померлих пенсіонерів, що отримують пенсії у зв’язку із втратою годувальника)». Проте під час його отриман­ня їм доводилося сплачува­ти чималий податок.

Після внесення відповідних змін до Податкового кодек­су побутове вугілля вуглеотримувачі діставатимуть безплатно. Закон набув чин­ності з 1 липня 2012 року.

Інф. прес-служби Укрвуглепрофспілки

 Припинення діяльності гірничих підприємств

 Який поря­док ліквіда­ції гірничого підприєм­ства і якими норма­тивними актами це визначено?

Любов ПАРСЮЧЕНКО, м. Львів

 Порядок ліквідації або кон­сервації гірничого підпри­ємства виписано у ст. 45 Гір­ничого закону України. Так, ця процедура відбувається відповідно до проекту, за­твердженого власником (керівником) гірничого під­приємства, який включає соціально-економічне об­ґрунтування, технічне рі­шення, пропозиції про мож­ливе відновлення гірничих робіт, використання гірни­чих виробок, будівель, спо­руд іншого призначення, заходи, спрямовані на запо­бігання небезпечному впливу на інші підприєм­ства, довкілля та людей. До­кумент має пройти еколо­гічну, технічну та інші види експертиз, а також бути по­годжений в установленому законодавством порядку з органами гірничого нагля­ду, місцевого самовряду­вання та іншими зацікавле­ними органами.

Проект ліквідації або консер­вації гірничого підприємства затверджується одночасно з комплексним планом соці­ального захисту працівників, які вивільняються, розвитку соціальної інфраструктури із зазначенням джерел фінан­сування цих заходів.

Технічне рішення передба­чає видалення (виймання) матеріальних цінностей під­приємств, що ліквідуються або консервуються, з гірни­чих виробок (будівель, спо­руд) або передачу їх право­наступникам.

Питання правонаступництва гірничих підприємств, що ліквідуються або консерву­ються, вирішуються Кабіне­том Міністрів України відпо­відно до законодавства.

 Сторінку підготувала Тетяна РУБАН, «ПВ»

19.07.2012

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини