ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

З Днем міжнародної солідарності трудящих!

 Початок травня – дуже важливий для багатьох людей. Старше поко­ління пам’ятає урочисті першо­травневі демонстрації, присвячені солідарності трудящих. А молоді українці просто насолоджуються травневими канікулами. 1 травня – особливий день не лише для України, а й для всього світу. «Профспілкові ві­сті» більше дізналися про історію свята та як його відзначають в ін­ших країнах.

1 травня родом із Чикаго

Це тепер Америка вва­жається найдемократичні­шою державою у світі, де дотримуються прав і сво­бод громадян, зокрема пра­цівників. А от понад сто ро­ків тому всього цього і близько не було. Навпаки: 1880 року у США середня річна зарплата працівни­ків становила 300 доларів на рік. Тим часом, аби якось прожити, необхідно було мінімум 700 доларів.

Окрім низької зарплати, американські працівники змушені були проводити на роботі по 11–12, а то й усі 15 годин. Працювали й діти – часто нарівні з доросли­ми, у промисловості, отри­муючи вдвічі менше. Що таке охорона праці – взага­лі ніхто не знав.

Працівники намагалися вирішити питання мирно: організовували мітинги, подавали петиції. Але це лише дратувало владу: по­ліція жорстоко дубинками розганяла натовпи трудів­ників.

У відповідь на такі дії робітники почали створю­вати групи для охорони. Перша така група була створена у Чикаго 1875 року. Саме це місто вважа­ється символом робочого руху. Тут почали діяти від­ділення Ордену лицарів праці, Американської фе­дерації профспілок, Соціа­лістичної робочої партії. Але найбільший вплив на робітників мали анархісти з Міжнародного товари­ства трудящих, які, зневі­рившись у легальних спо­собах боротьби, вирішили створювати озброєні орга­нізації працівників. Упро­довж 1883 року товариство вже нараховувало 1500 осіб, які брали участь у масш­табних страйках.

1884 року Федерація профспілок ухвалила резо­люцію: з 1 травня 1886 року працювати не більш як 8 годин на добу. Цього було вирішено домагатися за до­помогою страйку. Анархіс­ти приєдналися до загаль­ного руху, і саме завдяки їм у Чикаго було влаштова­но один із найбільших і наймасштабніших страй­ків. 1 травня 1886 року в США загалом страйкувало 350 тисяч працівників із по­над 11 тис. підприємств, зо­крема у Чикаго – 40 тисяч.

Зрозуміло, що владі не подобалася така актив­ність робочого руху: за до­помогою провокацій їй вда­лося заарештувати керів­ників анархічного руху. Чотирьох із них – Альберта Парсона, Георга Енгеля, Августа Шписа та Адольфа Фішера – у листопаді 1887 року було страчено. До речі, їхніх товаришів зго­дом амністували за відсут­ності складу злочину. А в грудні 1888 року з’їзд Аме­риканської федерації праці у Сент-Луїсі вирішив при­значити 1 травня 1890 року днем загальнонаціональ­ного виступу за права ро­бітників. Згодом Паризь­кий конгрес II Інтернаціо­налу на згадку про неспра­ведливо звинувачених лі­дерів визвольного робочо­го руху постановив святку­вати 1 травня як день між­народної солідарності тру­дящих. Було запропонова­но відзначати цей день де­монстраціями, висуваючи соціальні вимоги. Тобто це свято набуло не тільки со­ціального, а й політичного характеру.

Червоні дні календаря

В Україні 1–2 травня тра­диційно неробочі дні, не­зважаючи на те, що після розпаду Радянського Сою­зу початковий сенс цього свята було втрачено. Адже з 1992 року на території пострадянських країн пер­ше травня перейменували у День весни та праці.

Історія святкування 1 травня на нашій терито­рії не менш цікава, ніж американська. Так, упер­ше 1 травня як день міжна­родної солідарності трудя­щих у Російській імперії відзначали у Варшаві. Тоді відбувся страйк 10 ти­сяч робітників. Відтоді цей день відзначався нови­ми демонстраціями та по­літичними вимогами. У 1901 році масові акції про­тесту під гаслами «Геть са­модержавство!», «Нехай живе республіка!» про­йшли у Петербурзі, Тбілі­сі, Гомелі, Харкові та ін­ших містах. А за десять ро­ків у таких демонстраціях уже брало участь близько півмільйона працівників. Це були напівлегальні ак­ції. Уперше законно робіт­ники вийшли на вулиці 1 травня 1917 року, після лютневої революції. Міль­йони робітників крокува­ли з гаслами: «Геть міністрів-капіталістів!», «Уся влада радам!» тощо. А наступного дня вся краї­на відзначала так звані «маївки» – масові гуляння на природі.

Особливого значення першотравневі демонстра­ції набули у так звану епо­ху розвиненого соціалізму: 1 травня трудящі СРСР ви­ходили на вулиці, аби ви­словити свою солідарність із «революційною бороть­бою трудящих капіталіс­тичних країн». Головна де­монстрація країни відбува­лася на Червоній площі у Москві й парад обов’язково транслювали центральні телеканали.

 Останній раз першо­травнева демонстрація так, як це було задумано, відбулася 1 травня 1990 року. Вже за рік на Черво­ній площі пройшов мі­тинг, що його організува­ла Московська федерація профспілок та Асоціація вільних профспілок. Про­тестувальники виступали проти підвищення цін. А 1992 року свято трудової солідарності у пострадян­ських країнах переймену­вали у Свято весни та пра­ці. Трагічно закінчилася першотравнева демонстра­ція у Москві у 1993 році: тоді вперше за 76 років ОМОН розігнав мирну де­монстрацію, одна людина загинула. Незважаючи на те, що 1 травня вже не є та­ким знаковим для робітни­ків, як іще кілька десятків років тому, мільйони тру­дящих, профспілковців все одно вважають його дуже важливим днем і обов’язково відзначають з усіма належними почестями.

Свято з містичним присмаком

У деяких країнах 1 трав­ня теж вважається святом, але не має стосунку до пра­ці. Наприклад, на Гавай­ських островах 1 травня – це День Леї, тобто свято га­вайських танців. У Казах­стані цього дня відзнача­ється День єднання народу Казахстану. В Канаді в цей день святкується День хов­раха, у Кореї – день наро­дження Будди, а у Сполу­чених Штатах Америки на цей день припадає кілька свят. Приміром, День пра­ва, День дитячої охорони здоров’я та День лояльнос­ті. У багатьох країнах день праці теж відзначається, але в інший день. Серед них, зокрема, США, Япо­нія, Австралія та Нова Зе­ландія.

1 травня має ще один сенс – містичний. У давні часи, коли панувала язич­ницька релігія, у країнах Західної Європи цього дня святкували початок весін­нього засівання. Це свято мало особливе релігійне значення: селяни вітали бога сонця та родючості Бе­лена. А мешканці Давньої Італії поклонялися богині Майї, яка теж вважається покровителькою землі та родючості. Кажуть, що саме на її честь останній місяць весни назвали «май», який у більшості єв­ропейських мовах звучить подібно.

Окрім того, день першо­го травня відомий як день святої Вальпургії (Валь­пургієва ніч). За німець­ким повір’ям, саме цієї ночі відбувається шабаш відьом. До речі, такий ша­баш у Вальпургієву ніч описав Михайло Булгаков у своєму творі «Майстер і Маргарита».

Згідно з легендою, саме в цю ніч межа між світом живих і мертвих стає май­же непомітною. Мешканці Східної та Західної Європи розпалюють багаття, аби відігнати мертвих і духів, що не знайшли прихисток у раю чи пеклі й досі блу­кають серед живих. Цікаво, що вже понад сто років це свято відзначається у біль­шості європейських країн: люди грають у старовинні ігри, співають і танцюють, а ближче до вечора молодь починає кричати та стріля­ти петардами, адже вважа­ється, що галас відганяє духів.

Для більшості українців травневі свята – це просто привід добре відпочити та провести час із родиною. Якщо сто років тому «маїв­ки», під час яких робітники збиралися на нелегальні збори, переслідувалися царською поліцією, то нині людям ніхто не забороняє виїхати на природу та до­бре відпочити. Незважаю­чи на те, що цей день асоці­юється із працею, на трав­неві свята зазвичай відпо­чивають, аби набратися сил для майбутньої плід­ної праці. Адже наступні найближчі вихідні в Укра­їні припадають на День Конституції: розпоряджен­ням Кабміну українці від­почиватимуть два дні – 28 і 29 червня.

 Вихідні на травневі свята

 За розпорядженням Кабінету Міністрів українці від­почивають на травневі свята в такий спосіб:

робочий день із понеділка 30 квітня переноситься на суботу 28 квітня. Відповідно, вихідні починаються з неділі, 29 квітня, до середи, 2 травня. 3–4 травня – ро­бочі дні, 5, 6 – вихідні, 7–8 – робочі дні, 9 травня – ви­хідний. Це вже не вперше уряд не дозволяє перено­сити робочі дні, аби забезпечити довгі канікули. На думку Прем’єр-міністра Миколи Азарова, в Україні за­багато свят. Він навіть запропонував вине­сти це питання на ре­ферендум і впевнений, що більшість українців його підтримають.

 День праці, знаний в усьому світі

1 травня як національне свято праці відзна­чають багато країн. Це, зокрема, Австрія, Ал­банія, Аргентина, Вірменія, Аруба, Бангла­деш, Білорусь, Бельгія, Болгарія, Болівія, Бос­нія і Герцеговина, Бразилія, Угорщина, Вене­суела, В’єтнам, Гватемала, Німеччина, Греція, Гондурас, Гонконг, Домініканська Республіка, Єгипет, Замбія, Зімбабве, Індія, Йорданія, Ірак, Ісландія, Іспанія, Італія, Камерун, Кенія, Китай, Колумбія, Коста-Ріка, Кот-д’Івуар, Куба, Латвія, Ліван, Литва, Люксембург, Маврикій, Малайзія, Мальта, Марокко, Мексика, Молдо­ва, М’янма, Непал, Нігерія, Норвегія, Пакис­тан, Панама, Парагвай, Перу, Польща, Порту­галія, Республіка Гаїті, Республіка Кіпр, Респу­бліка Македонія, Російська Федерація, Руму­нія, Сальвадор, Північна Корея, Сербія, Сінга­пур, Сирія, Словаччина, Словенія, Таджикис­тан, Таїланд, Туреччина, Україна, Уругвай, Фі­ліппіни, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чилі, Чехія, Швеція, Шрі-Ланка, Еквадор, Естонія, ПАР, Південна Корея.

  НЕ СИДИ ВДОМА!

  Травневі свята – чудовий привід для того, аби взяти валізу та вирушити у подо­рож. Для багатьох людей звичними стали виїзди за кордон, у теплі країни, де вже можна купатися. Але якщо з якихось причин немає можливості виїхати за кор­дон, і в Україні можна знайти чимало місць, від яких просто захоплює дух. Туроператори, а також досвідчені мандрівники радять кілька таких цікавих місць. Приміром, помилуватися цвітінням сакури в Ужгороді. Або ж завітати до Львова: цими днями там відбуваються фестивалі – музичні, автомобільні тощо, і до міста з’їжджається чимало цікавих людей. Можна також завітати до Криму. Але не ку­патися у морі, а, приміром, відвідати Нікітський ботанічний сад, де о цій порі вже цвітуть рідкісні рослини. Справжнім морем квітучих нарцисів можна насолоди­тися у закарпатському Хусті. Їх цвітіння, на яке приїжджають подивитися десятки тисяч туристів, починається саме зараз – на початку травня. До речі, у тому ж таки Хусті можна відвідати справжню страусину ферму, погодувати екзотичних птахів і скуштувати їхні яйця.

Ті, хто полюбляють проводити свято весело й голосно, можуть податися до Івано-Франківська, де щороку відбувається Свято ковалів. На період із 4 по 7 травня місто наповнюється майстрами ковальської справи, котрі прагнуть про­демонструвати своє мистецтво. Атим, хто полюбляє активний відпочинок, мож­на порадити рафтинг у Карпатах. Сплавляння гірськими потоками Карпат нікого не залишить байдужим.

03.05.2012

Раїса ЧИРВА, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини