СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

Чим зайняти українців?

 Високий відсоток безробіття, велика кількість незатребуваних молодих спеціалістів, загальне небажання працювати за копійки перетворили Україну на країну вимушених нероб. Проблемою перейнялися в уряді: з іні­ціативи профільного міністерства до парламенту незабаром плануєть­ся внесення на розгляд Закону Украї­ни «Про зайнятість населення».

 Усім миром – на подолання безробіття

Прем’єр-міністр Мико­ла Азаров, даючи відповід­не доручення віце-прем’єру – міністру соціальної полі­тики Сергію Тігіпку, наго­лосив, що до цього питання підійшли серйозно й узго­дили всі проблемні момен­ти із зацікавленими сторо­нами: роботодавцями, профспілками, вченими, громадськими організаці­ями. За результатами цих переговорів і має бути роз­роблений збалансований законопроект. Причому як­найшвидше: Микола Аза­ров дав Сергію Тігіпку на цю роботу місяць.

За словами прем’єра, проект закону має містити відповіді на питання, яким чином має бути легалізова­ний ринок праці, як стиму­лювати справедливу опла­ту кваліфікованої праці, створити нові робочі місця та скоротити безробіття в країні.

Прем’єр-міністр заува­жив, що досі розв’язання цих питань хоча й щедро фінансувалися з держбю­джету (на реалізацію про­грами подолання безробіт­тя щорічно спрямовувало­ся 6 млрд грн), але резуль­тат від цих вливань – міні­мальний.

«Із 20 млн працездатних громадян офіційно працю­ють лише 13 мільйонів. По­над 5 мільйонів осіб пере­бувають поза легальним ринком праці. Такі праців­ники абсолютно не захищені», – заявив Микола Азаров.

Сергій Тігіпко мусить виправити цю ситуацію. І, за його словами, він досить успішно дає цьому раду. До розгляду вже готовий законопроект «Про зайня­тість населення», який, з одного боку, стимулювати­ме роботодавців створюва­ти нові робочі місця, з ін­шого – підвищувати конку­рентоспроможність людей на ринку праці.

За його словами, проект охоплює 17 основних ініці­атив. Не обійшли увагою жодної категорії людей. Особливо так звані уразли­ві прошарки населення, як-от молодих спеціалістів після закінченню вишу, людей передпенсійного віку, громадян з особливи­ми потребами, тих, що від­був покарання у в’язниці, дітей-сиріт тощо.

Як пояснив Сергій Тігіп­ко, його законопроект, на відміну від попередніх, пе­редбачає тісний зв’язок між освітою та ринком пра­ці. Тобто буде запровадже­но новий принцип перепід­готовки кадрів під кон­кретне замовлення робото­давців. Віце-прем’єр перед­бачає, що після остаточно­го узгодження з міністер­ствами та відомствами за­кон буде ухвалено напри­кінці червня.

Узяв на роботу – маєш бонус

Для того, аби люди пра­цювали, треба, щоб були ро­бочі місця. Своєю чергою, для цього слід, щоб робото­давці їх створювали та бра­ли людей на роботу. В уря­ді обіцяють, що всіляко сти­мулюватимуть роботодав­ців, які братимуть на робо­ту вчорашнього студента або сиріт. Зокрема, таких роботодавців на рік буде звільнено від сплати єдино­го соціального внеску.

«Якщо роботодавець створює нове робоче місце, на яке бере молодого фахів­ця, для якого це перше міс­це роботи, то він на рік звільнятиметься від спла­ти єдиного соціального внеску. А це немало – 41,2% зарплати», – стверджує Сергій Тігіпко.

Тим часом для того, аби особливо спритні робото­давці не звільняли таких працівників наступного ж дня після завершення піль­гового річного терміну, в законі спеціально зазнача­ється, що такі привілеї вони матимуть лише за умови, якщо ці працівники не будуть звільнені наступ­ного ж року. А якщо робо­тодавець таки звільнить працівника впродовж піль­гового року, то він буде зобов’язаний відшкодува­ти державі всі витрати.

Окрім того, автор зако­нопроекту обіцяє, що робо­тодавці, які створюють нові робочі місця та пла­тять працівникам зарпла­ту в розмірі не менш як три мінімальних зарплати, мо­жуть розраховувати на зни­ження суми єдиного вне­ску на 50% за кожного пра­цівника, працевлаштова­ного минулого року.

Окрема система стиму­лювання пропонується для місцевих органів влади, які створюють нові робочі місця. Так, у законі пропо­нується збільшити відра­хування доходів фізичних осіб до місцевих бюджетів із 25 до 100% у разі, якщо фонд оплати праці переви­щує торішній показник, по­множений на відсоток зрос­тання зарплати у середньо­му по Україні.

Нарешті, заохочувати­муть і підприємців, які працевлаштовуватимуть безробітних. Упродовж року вони отримають що­місячну компенсацію єди­ного внеску з мінімальної зарплати за одного такого працівника. Проте якщо цей працівник буде звіль­нений протягом перших двох років, то роботода­вець змушений буде повер­нути державі всю компен­сацію у повному обсязі.

Їдеш працювати у село – забирай «підйомні»

Ініціатори подолання безробіття мають ідеї, як догодити і безробітним, і державі, зокрема, й кожному місту. За словами Сер­гія Тігіпка, безробітних, які перебувають на обліку в службі зайнятості, треба активніше залучати до гро­мадських платних робіт. Для цього у законопроекті передбачено, що місцева влада зобов’язана погоджу­вати виконання капіталь­них робіт зі службами за­йнятості. Це допоможе, з одного боку, працевлашту­вати людей, а з іншого – знизити вартість виконан­ня робіт.

Окрема стаття закону стосується стимулювання праці у сільській місцевос­ті. Якщо молодий спеціа­ліст погоджується працю­вати у селі (і укладає від­повідний контракт), то він одержує 5 мінімальних зарплат як «підйомні». Нині ця «стартова» сума становить 5500 грн.

Також пропонується за­провадити механізм, відпо­відно до якого студенти ви­шів і профтехучилищ про­ходитимуть шестимісячне стажування на підприєм­стві під час навчання. Воно враховуватиметься у трудо­вій книжці, проте робото­давці матимуть право не виплачувати за стажуван­ня заробітну плату.

Усе це буде обумовлено у трирічному контракті між студентом і роботодав­цем. «Пропонується запро­вадження контрактного права, за яким роботода­вець зможе платити і сти­пендію, й оплачувати на­вчання, але такий контракт максимально діятиме три роки. Якщо ж його буде розірвано з ініціативи сту­дента, то він або його робо­тодавець буде змушений компенсувати витрати за навчання або стипендію. Через три роки людина буде вільна і сама ухвалю­ватиме рішення, де працю­вати», – коментує Сергій Тігіпко.

Тобто випускникові га­рантується робоче місце, а роботодавець може не боя­тися, що студент, вивчив­шись за його рахунок, вте­че до конкурентів.

У законі прописані нові правила для центрів зайня­тості. Як відомо, нині за їхні послуги їм платять як організації, яким потрібні працівники, так і люди, що звертаються із питань щодо працевлаштування. У разі ухвалення закону центри братимуть кошти за свої послуги лише з ор­ганізацій.

Окрім того, вони мусять надавати статус безробіт­ного людині, яка до них звернулася, у перший же день, а не через тиждень, як це практикується нині.

На базі таких центрів за­йнятості, за задумом ініці­аторів проекту, пропону­ється створити єдині вікна для надання безплатної консультаційної допомоги з питань організації бізне­су, а також легалізації ста­тусу самозайнятої особи.

Законопроект містить іще одне цікаве нововве­дення, яке, за словами С. Тігіпка, відповідає євро­пейським нормам. У разі ухвалення закону в оголо­шеннях про вакансії не вказуватимуться вік чи стать бажаного працівни­ка. Вважається, що ці дис­кримінаційні норми у єв­ропейській країні непри­пустимі.

Цікавою є ще одна ініці­атива Мінсоцполітики щодо підвищення конку­рентоспроможності укра­їнських працівників: роз­ширення списку так зва­них інтегрованих спеціаль­ностей. Йдеться про те, що людина має дві й більше спеціальностей. Сьогодні їх в Україні близько 60. На­ступного року планується запровадити ще 50, а 2014-го – іще 100.

Урядові ініціативи щодо стимулювання зайнятості населення, звісно, мають пройти перевірку практи­кою і часом. Зрозуміло, що за один день усю країну працевлаштувати немож­ливо. Але той факт, що в цьому напрямі почали ро­бити реальні кроки – все­ляє надію.

  ФАКТИ

 Чисельність громадян, працевлаштованих за спрямуванням держав­ної служби зайнятості у січні 2012 року, станови­ла 36,4 тисячі осіб.

Рівень безробіття в Україні підрахували за методологією Міжна­родної організації праці і з’ясувалося, що впро­довж 2012 року він має скоротитися з 7,8 до 7,2%. Ця цифра, як стверджують урядовці, на 3% менша, ніж у се­редньому по Європі.

 НАЙБІЛЬШ ЗАТРЕБУВАНІ ПРОФЕСІЇ УКРАЇНИ

За даними порталу rabota.ua, упродовж минулого року зріс попит на працівників за багатьма професі­ями. Зокрема, найбільше затребувані професії ме­неджерів із продажу (попит зріс більш як на 51%), IT-спеціалісти (+86%), продавці (+60%), інженери та технологи (+126%), бухгалтери й фінансисти (+100%). Найменший попит спостерігається на ва­кансії керівників – усього 30% за минулий рік.

Тим часом, за даними Державної служби зайнятості, постійно затребувані професії висококваліфікова­них робітників: слюсарів, токарів, електрозварни­ків, водіїв, кухарів і продавців. При цьому 2011 року найзатребуванішими виявилися професії медика та IT-спеціаліста. Так, на одного лікаря та одного «ай­тішника» претендують три роботодавці. Така тен­денція, за оцінками аналітиків, зберігатиметься й упродовж 2012 року. Крім того, популярними бу­дуть також професії страховика та менеджера з продажів.

 МАЙБУТНЄ ЗА ДИСТАНЦІЙНОЮ РОБОТОЮ

 Світові тенденції свідчать про те, що за кілька років роботодавці все більше на­даватимуть перевагу так званим дистанційним професіям. Це дасть змогу еконо­мити (адже не потрібно утримувати офіс, робоче місце працівника) та дисциплі­нувати працівників. Адже вони самі розпоряджатимуться своїм робочим часом. Окрім того, це сприятиме підвищенню конкурентоспроможності людей з осо­бливими потребами.

У Росії нещодавно презентували проект Workle, який дає змогу працевлаштову­ватися та працювати дистанційно, через Інтернет, отримуючи при цьому офіцій­ну зарплату, з якої відраховуються необхідні внески та податки. Щоправда, поки що масовому впровадженню цього проекту заважає недосконала законодавча база Росії щодо ринку праці.

В Україні цей напрям теж стрімко розвивається. Існують конкретні сайти, які про­понують роботу для фрілансерів – студентів, пенсіонерів, молодих матерів, що перебувають у декреті, тощо. Правду кажучи, у більшості українських роботодав­ців існують серйозні перестороги щодо «надомних працівників». На їхню думку, все ж таки найкращий працівник – це той, що завжди перед очима, в офісі.

24.04.2012

Раїса ЧИРВА, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини