СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

Роботи залишать людей без роботи

Світом поширюється одна й та сама тенденція: зменшення кількос­ті людей за рахунок машин. Звичай­но, людина не така довершена, як ро­бот, але жахає лише одна думка про те, що років за 50 фантастичні філь­ми стануть реальністю, і машини повністю замінять людей…

Без людського фактора

Там, де працюють люди, завжди трапляються якісь негаразди. Саме людський фактор називають однією з найбільш імовірних при­чин, коли йдеться про ава­рії чи катастрофи. Останні події – новий «Титанік» в Італії, авіакатастрофи, чис­ленні ДТП…

Присутність людського фактора також спричиняє корупцію. Скільки вже було розмов про те, що вся документація в Україні (в тому числі відшкодування сумнозвісного ПДВ) має вестись автоматично, без втручання конкретних чи­новників. Адже з комп’ютером не посперечаєшся і ха­бара йому не тицьнеш.

Зменшити вплив люд­ського фактора в Україні намагалися на різних рів­нях. Наприклад, постійно чути нарікання, що посе­редники в усіх сферах еко­номічного та гуманітарно­го життя – це зло, яке не дає нічого, крім завищення цін. Це стосується імпорт­них товарів, концертних чи футбольних квитків, ліків тощо. Адже хоч як би себе рекламували такі посеред­ники, поки що їхня робота викликає більше нарікань, ніж користі. Тож в уряді періодично погрожують знищити ці зайві ланцюж­ки. Остання заява урядов­ців: здешевити ліки мож­на, усунувши посередників при закупівлі. Адже собі­вартість лікарських засо­бів у кілька десятків (!) ра­зів менша, ніж ціни на них в аптеках. Але поки що далі розмов справа не піш­ла: ціни на ліки як зроста­ли, так і продовжують зрос­тати.

Людський фактор та пов’язану з ним корупцію намагалися здолати і на дорогах. За президентства Віктора Ющенка було ска­совано стаціонарні пости Державної автоінспекції. Оскільки це не принесло бажаного результату, вирі­шили повернути ДАІ, але заразом запровадити каме­ри та системи відеоспосте­реження «Візир». Мовляв, вони автоматично будуть фіксувати швидкість, із якою рухається авто, і суб’єктивна думка окремо взятого інспектора не ма­тиме значення.

Але після того, як начеб­то безпристрасні «Візирі» зарахували до числа головних порушників швидкіс­ного режиму тролейбуси, автобуси і навіть зупинки міського транспорту, стало зрозуміло, що й ця система недосконала. І знову повер­нули на дороги інспекторів. Що зновтаки збільшило рі­вень корупції. Водії постій­но скаржаться на те, що ін­спектори зупиняють їх без причини і вимагають хаба­ра. Звісно, й самі автовлас­ники часом не проти відбу­тися меншою сумою – «під­мазати» інспектора, аби тільки не платити великий «офіційний» штраф.

Але, схоже, незабаром корупційний рай для даіш­ників скінчиться. У Мініс­терстві внутрішніх справ налаштовані дуже серйоз­но: інспекторів треба замі­нити роботами. Про це ка­зали і колишній міністр МВС Анатолій Могильов, і нинішній очільник відом­ства Віталій Захарченко. Останній, до речі, вже по­чав вирішувати проблему недосконалого людського фактора за допомогою но­вітніх технологій – соці­альних мереж. Він закли­кав українських громадян залишати на його сторінці повідомлення про будь-які факти хамства, байдужості тощо з боку працівників правоохоронних органів, зокрема інспекторів ДАІ. Один із них – начальник Одеської ДАІ – саме таким чином втратив посаду. Хтось поскаржився на його надмірні апетити, в мініс­терстві перевірили інфор­мацію і чиновника-хабарника звільнили.

Але в МВС вигадали кращий спосіб боротьби з хабарництвом представни­ків дорожньої міліції. По всій країні експеримен­тально впроваджуються автоматичні системи фік­сації порушень, які зводять вплив інспекторів ДАІ до мінімуму. Щоправда, водії до цього ставляться доволі скептично. Вони не сумні­ваються, що в міліції так просто від свого не відмов­ляться і знайдуть спосіб, як продовжити карати во­діїв із користю для власної кишені.

Паркування в автоматичному режимі

Мабуть, найлегше нині працювати паркувальни­ком на вулицях україн­ських міст. Це за кордоном персонал паркувань вправ­но виконує свої обов’язки, ставлячи автомобілі на вільне місце: водії з легкіс­тю довіряють їм ключі від машин. Звичайно, за свої послуги паркувальники отримують заслужені «ча­йові».

На вулицях Києва або інших українських міст усе відбувається дещо інак­ше. На певній площі (в цен­трі міста, біля ринків та су­пермаркетів) встановлю­ють спеціальні знаки, піс­ля чого паркування тут стає платним. Стягувати плату за сумнівні послуги призначають спеціальних людей. Вони, як правило, не вирізняються особли­вим інтелектом, зате воло­діють кремезною постаттю та силою переконання. На випадок, якщо раптом хтось відмовиться плати­ти. Як правило, в той мо­мент, коли водій намага­ється знайти вільне місце для свого автомобіля, пар­кувальника поблизу немає. Проте варто лише спробу­вати виїхати зі стоянки, як той миттєво з’являється, вимагаючи плату в 5–20 гривень.

При цьому жодної га­рантії, що автомобіль зали­шиться на тому самому місці, цілим та неушко­дженим, ніхто не дасть. Максимум, на що можна розраховувати, так це отри­мати від «операторів пар­кування» порожній, неза­повнений, паркувальний талон. Щоб наступного разу спробувати обдурити паркувальника на іншому паркінгу.

Ким санкціоновані ці «мітки території», незрозу­міло: міська влада постій­но заявляє про розгул пар­кувальної мафії. Але факт залишається фактом: по всій Україні з водіїв продо­вжують стягувати гроші невідомо за що.

У цій сфері також нама­гаються протидіяти так званому людському факто­ру – за допомогою паркома­тів. Спеціальні прилади, які фіксують час паркуван­ня автомобіля, вже кілька років не є новиною для киян, залишаючись справ­жнім дивом для мешкан­ців більшості міст і місте­чок України.

В уряді вирішили, що паркомати – найкращий спосіб об’єктивно оцінити ситуацію в сфері паркуван­ня. Із 1 січня цього року в країні мали запрацювати автоматичні термінали в’їзду та виїзду. І паркома­ти. Передбачалося, що лише такі місця паркувань вважатимуться «законни­ми», а хлопці в помаранче­вій уніформі нехай шука­ють іншої роботи.

Але новий рік настав, а паркувальники не зникли. Виявляється, встановлен­ня паркоматів відклали. За новим терміном, вони ма­ють бути встановлені до 1 квітня 2012 року. Затримку в уряді пояснюють просто: країна готується до Євро–2012, на який з’їдуться со­тні тисяч гостей. І це, зви­чайно, створить додаткове навантаження на парку­вання в містах, які прийма­ють чемпіонат. Крім того, за словами міністра регіо­нального розвитку, будів­ництва та житлово-комунального господарства Анатолія Близнюка, не всі міста мають достатньо роз­винену систему паркувань. Та й гроші на встановлен­ня коштовних автоматів є далеко не в усіх операторів ринку.

Незважаючи на плани уряду, місцева влада більш ніж прохолодно поставила­ся до цієї ініціативи. У Мі­ністерстві регіональної по­літики стверджують: міс­цеві чиновники поки не дуже переймаються заку­півлею електронних при­ладів для паркування. Що ж, у них є ще три місяці.

Фантастика стає реальністю

Науковці світу ламають голови, як замінити люди­ну роботом, у якого не буває поганого настрою, який не бере хабарів і не потребує їжі. Високотехнологічні країни вже давно втілили найсміливіші фантастичні мрії в реальність. Так, на­приклад, у Японії запрова­джується експеримент зі створення автоматизова­них екологічно чистих ферм. Замість людей копа­ти картоплю, сапати бур’ян та виконувати інші аграрні роботи будуть роботи.

Експеримент розпо­чнеться в двох префекту­рах, які найбільше постраж­дали від руйнівного цунамі в березні минулого року. Адже там майже не зали­шилося людей, які могли б працювати на фермах.

На першому етапі фінан­сування проекту сягне 10 млн доларів. Поля засіють рисом, пшеницею та соєю. Оброблятимуть їх автома­тичні плуги, роботи-сіялки, а врожай збиратимуть роботи-вантажівки. Навіть пестицидів на цих полях не буде: боротимуться зі шкід­никами спеціальні світоїдні лампи. Якщо експеримент удасться, його буде впрова­джено по всій Японії.

Не пасе задніх і Росія. У місцевих лікарнях, магази­нах та школах усе частіше з’являються роботи, причо­му власного виробництва. У голову цих «термінато­рів» вмонтовано камери та мікрофони. Завдяки їм люди можуть спілкуватися і навіть пересуватися в про­сторі, не виходячи з дому.

Уже на минулих парла­ментських виборах деякі виборчі дільниці Росії були обладнані спеціаль­ними машинами для голо­сування. Комплекс оброб­ки виборчих бюлетенів за допомогою спеціального сканера дозволяв розпізна­вати інформацію та раху­вати голоси. Щоправда, ці машини ще не можуть са­мостійно правильно скла­дати бюлетені.

В Україні теж почина­ють розуміти, що роботи здатні впоратися з деяки­ми видами робіт набагато ефективніше, ніж люди. Щоправда, ми не маємо технологічних та фінансо­вих можливостей швидко замінити живих працівни­ків на залізних двійників. Але вже працюємо в цьому напрямі, аби максимально здешевити робочу силу і запровадити автоматичну систему скрізь, де це мож­ливо. Якщо динаміка збері­гатиметься, невдовзі філь­ми на кшталт «Я – робот» стануть реальністю.

Звичайно, боротися з не­гативними проявами люд­ського фактора можна і треба. Головне – не забува­ти, що робот ніколи не змо­же повністю замінити лю­дину. Менталітет слов’янина навряд чи дозволить українцям із захопленням поставитися до того, аби їм мили машини, робили ма­нікюр чи обслуговували в кав’ярні роботи. Адже із за­лізякою навіть поговорити немає про що…

ДЕШЕВО Й ЕФЕКТИВНО

Два роки тому у міліції вигадали, як зменшити кількість даішників і при цьому не витрачатися на дорогих роботів, а головне – не дозволити водіям надто розслаблятися. тож замість інспекторів Державтоінспекції на дорогах з’явилися їхні точні копії з пластику. такі муляжі із піднятим догори жезлом здалеку й справді виглядали наче справ­жні правоохоронці, змушуючи водіїв інстинктив­но знижувати швидкість. Цьогоріч експеримент вирішили повторити в Маріуполі. Щоправда, тут пішли ще далі: замість окремих інспекторів місце­ві можновладці розмістили в кущах муляжі па­трульних машин. Їх зробили зі старих списаних автомобілів. Як кажуть, дешево й ефективно. А для того, щоб водії не звикали до фальшивих ма­шин ДАІ, поряд із ними часто-густо траплялися справжні.

ФАКТ

Минулоріч із 3080 майданчиків для платного паркування в Україні лише 116 було обладна­но паркувальними автоматами, а 32 – терміна­лами для в’їзду та виїзду. Це становить 5% їх загальної кількості. Сьогодні, за даними Мініс­терства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, для обладнання всіх паркувальних місць необхід­но встановити близько 7 тис. паркоматів. Вар­тість таких автоматів вітчизняного виробни­цтва становить від 10400 до 48500 грн.

А от у Москві здійснюють інший експеримент – встановлення так званих GSM-паркоматів. Такі автомати обладнані GSM-модулем, що пе­редає до центру управління інформацію про кількість та тривалість паркування. У свою чергу, із цього центру інформація може пере­даватися водіям. Наприклад, про зміну тари­фів. Сплатити за таке паркування можна за до­помогою старт-картки, попередньо поповнив­ши її баланс. Оскільки московські паркомати не приймають готівку, це знижує ймовірність їхнього злому. Крім того, вони не потребують регулярної інкасації.

Американський учений Маршалл Брейн вважає, що до 2030 року людиноподібні роботи обійматимуть не дуже престижні вакансії, але завдяки самовдоскона­ленню згодом витіснятимуть людей із ключових посад.

Японські фахівці підрахували, що до 2025 року робо­ти зможуть виконувати роботу замість 3,5 млн лю­дей, а через 40 років узагалі можуть залишити їх без роботи. Враховуючи той факт, що потужність комп’ютерів зростає з року в рік, до 2020-го проце­сори домашніх ПК виконуватимуть 10 трлн операцій за секунду, стрімко наближаючись до можливостей людського мозку.

27.01.2012

Раїса ЧИРВА, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини