ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Соціальні підсумки року

Рік, що минає, був багатий на події. Зокрема й у соціальному житті. Влада задекларувала перегляд бага­тьох соціальних гарантій. «Проф­спілкові вісті», аналізуючи найрезо­нансніші соціальні події 2011-го, ді­йшли висновку, що влада, декларую­чи поліпшення життя, зробила тільки гірше.

ВИХОДЬ НА ПЕНСІЮ, А ЯК ПРАЦЮЄШ – ВИБАЧ

Першого жовтня ц. р. на­була чинності так звана Пенсійна реформа. Нагада­ємо, відповідним законо­проектом «Про заходи із за­конодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» збільшено пенсій­ний вік для жінок, які наро­дилися після 1 квітня 1961 року, із 55 до 60 років.

Це, мабуть, було най­більш дискусійне питання, воно спричинило хвилю обурення у всій країні. Вла­да висувала свої аргумен­ти. Мовляв, кількість пенсі­онерів давно досягла кри­тичної межі, і якщо так піде й далі, то незабаром вона перевищить кількість пра­цюючих. Іще один аргу­мент: 55 років для більшості жінок – це не той вік, коли можна йти на заслужений відпочинок. Зрештою, пере­важна більшість українок працює років до 70. Тим більше, що весь цивілізова­ний світ, аби уникнути кри­зи невиплати пенсій, йде шляхом збільшення пенсій­ного віку.

Нарешті, наводилися й економічні аргументи. Со­ціальний віце-прем’єр Сер­гій Тігіпко стверджував, що пенсійна реформа дасть змогу залучити до бюджету додаткові 3 мільярди гри­вень. Причому це лише у перший рік. І ця сума збіль­шуватиметься щороку.

Але пересічних україн­ців це не переконало. Вони розуміють: пенсійний вік підвищено, а працювати пенсіонерам – заборонять.

Справді, проаналізував­ши запропоновану владою пенсійну реформу, фахівці дійшли висновку, що вона містить набагато більше не­безпечних моментів, аніж реальних механізмів для збільшення бюджетних над­ходжень.

Серйозна небезпека – до­строковий вихід на пенсію великої кількості фахівців до запровадження пенсій­них нововведень. А тим, хто вирішив залишитися на ро­боті, слід готуватися до зна­чного урізання пенсій.

Окрім того, аналітики вважають, що пенсіонери реально втратять частину своїх коштів. Адже раніше при обов’язковому стажі 25 років для чоловіків пенсія нараховувалася з коефіці­єнтом 1,35%. А тепер цей ко­ефіцієнт буде впроваджува­тися для стажу 35 років. Отже, що більшу зарплату отримував працівник і що вищими були його відраху­вання до Пенсійного фонду, то меншу пенсію він одер­жуватиме.

Крім того, може виникну­ти плутанина з перерахун­ком пенсій. Особливо для працюючих пенсіонерів.

Але головна небезпека – демографічні показники. Враховуючи, що середня тривалість життя чоловіків – 63 роки, багато з них про­сто не доживе до заслужено­го відпочинку. На що, воче­видь, і сподівається влада.

НАРОДЖУЙ ДІТЕЙ, АЛЕ НЕ ПЛАЧ, ЩО НЕМА ЗА ЩО ВИХОВУВАТИ

Одна із соціальних ініці­атив, якою пишається вла­да – кількаразове підвищен­ня соціальних виплат при народженні дитини. Так, із січня цього року набув чин­ності Закон України «Про внесення змін до Закону «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо ви­плати допомоги при наро­дженні дитини». Йдеться про збільшення разової гро­шової допомоги при наро­дженні дитини. Зокрема, з появою першого малюка батьки могли розраховува­ти на разову допомогу в роз­мірі 22 прожиткових міні­мумів (нині – майже 18 ти­сяч гривень), при народжен­ні другої дитини – 45 про­житкових мінімумів (тобто майже 37 тисяч гривень), третьої та кожної наступної – 90 мінімумів, тобто майже 74 тисячі гривень.

Але й це ще не все. Депу­тати вирішили, що цього за­мало і в квітні внесли зміни до ЗУ «Про державну допо­могу сім’ям з дітьми». Тож тепер для діток, що народи­лися після 9 квітня 2011 року, пропонуються нові суми до­помоги. Отже, при народжен­ні першої дитини родина отримуватиме 30 прожитко­вих мінімумів (24480 грн), другої – 60 мінімумів (48 960 грн) і третьої та наступних – 120 мінімумів (97 920 грн).

Щоправда, і період цих ви­плат було збільшено: допо­могу при народженні пер­шої дитини родина отриму­ватиме впродовж двох років, другої – чотирьох років і тре­тьої – упродовж 72 місяців.

Фахівці підрахували, що за турботою влади про молодих батьків та поліп­шення демографічної ситу­ації в країні насправді вба­чається прагнення зеконо­мити. Адже, наприклад, виплата допомоги на пер­шу дитину розтягується на рік: разово сім’я отримає 7 тисяч 344 гривні, а згодом щомісяця упродовж року по 884 гривні. Грошова до­помога на другу дитину ви­плачуватиметься впро­довж 24 місяців, з тією ж разовою виплатою. Гроші на третю дитину будуть ви­даватися протягом 36 міся­ців. Ураховуючи зростання цін та інші економічні не­гаразди, молоді батьки отримають на руки менше коштів, ніж до «підвищен­ня». Адже після пролонгу­вання у часі цих виплат батьки отримають трохи менше 700 грн на місяць.

Щоправда, Прем’єр-міністр Микола Азаров по­обіцяв, що з наступного року молоді родини змо­жуть розраховувати на чер­гове підвищення допомо­ги. Конкретно: розмір ви­плати на першу дитину збільшиться на 3 тисячі гривень (становитиме 29 тис.), на другу – на 5,5 тися­чі гривень (57,5 тис.), на третю та наступних – на 12 тисяч (116 тис. грн).

До речі, ці ініціативи вла­ди не підтримують фахівці з демографічних питань. Адже, якщо керуватися принципом «Щоб нагодува­ти голодного раз, потрібно дати йому риби, щоб наго­дувати на все життя – дати вудку та навчити ловити рибу», то разова грошова до­помога – це саме «нагодува­ти раз». Аналітики ствер­джують, що більш дієвим було б впровадження піль­гового кредитування для молодих сімей, що плану­ють мати дитину. Адже по­стійне підвищення грошо­вої виплати може призвести до того, що жінки… взагалі перестануть народжувати: вони чекатимуть, доки гро­шова допомога збільшиться ще на кілька тисяч.

До речі, на тлі збільшен­ня таких виплат уряд вирі­шив суттєво обмежити до­помогу самотнім матерям. Короткий підсумок змісту відповідного закону такий: якщо мати-одиначка, з якою проживає дитина ві­ком 3 роки і більше, заро­бляє 3600 грн, у державній допомозі їй відмовлять. Більше того: якщо офіцій­ний дохід такої матері складатиме менше цієї суми, але в неї є автомо­біль, пес елітної породи або навіть супутникова ан­тена чи кондиціонер, її все одно позбавлять державної підтримки. Як відповідні органи дізнаються про «ба­гатство» самотньої мами? Все дуже просто: спитають у сусідів. Або прийдуть без попередження додому, щоб переконатися, що мати-одиначка живе в «спартан­ських» умовах і дійсно по­требує допомоги.

Хочеш реформ – терпи

Цього року влада заде­кларувала безліч соціаль­них реформ. Зокрема, спря­мованих на скорочення пільг. Але замість того, щоб зважено підійти до пи­тання, наприклад ввести адресні пільги, вирішили стригти всіх під одну гре­бінку. Так, Законом «Про гарантії держави щодо ви­конання судових рішень» виплату пільг фактично було взято під ручний контроль уряду. Адже її прив’язали до наявності грошей у бюджеті. Мовляв, є гроші – є пільги. Немає – вибачте.

Це, звичайно, виклика­ло шквал обурення серед пільговиків. Зокрема, ко­лишніх ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС та учасників війни в Афганіс­тані. Нагадаємо: протягом місяця чорнобильці стоя­ли під будівлями органів влади в Києві, зносили паркани навколо Верхо­вної Ради та брали штур­мом Пенсійний фонд. При цьому ходило багато чу­ток, що більшість із піке­тувальників – «несправ­жні» чорнобильці. Що­правда, коли один з голо­дуючих інвалідів помер у Донецьку, розмови припи­нилися. Пікетувальникам вдалося домовитися з вла­дою, яка пообіцяла не лише не чіпати їхні ниніш­ні пільги, а й збільшити їх наступного року на 25%.

Крім того, з початку року було розпочато так звану реформу сфери охо­рони здоров’я. Щоправда, почалася вона з оптиміза­ції (простіше кажучи, зі скорочення кількості ме­дичних установ). Ну а заде­кларований перехід до так званої сімейної медицини так і не відбувся. Чи то лі­карів такого профілю не вистачає, чи то країна ще не дісталася такого рівня.

Нарешті, ще одна рефор­ма, запроваджена владою, стосується українських ба­гатіїв. Принаймні, так стверджують у самій вла­ді. Із 1 січня пропонується ввести так званий податок на розкіш. Іншими слова­ми: якщо людина має жит­ло, машини та купує доро­гий одяг або прикраси, вона мусить за це платити державі податок. Олігархи вже найняли штат юристів для того, аби ті добре по­міркували, як їм оминути новий закон. І найімовірні­ше, вони таки зроблять це. Отже, головними «багатія­ми» буде визнано представ­ників середнього класу, яким і доведеться відбува­ти повинність і за себе, і «за того хлопця».

Хотілося б сказати, що 2011 рік був справжнім про­ривом у соціальній сфері. Насправді ж єдиний його позитив полягає в тому, що влада принаймні почала реформувати цю сферу. Щоправда, поки виходить не дуже: не все гаразд як із мотивацією, так і реаліза­цією цих реформ, але укра­їнцям у цій ситуації дово­диться бути реалістами. Тобто сподіватися на кра­ще і водночас бути готови­ми до гіршого…

ЛИШЕ СТАТИСТИКА

За інформацією Міністерства соці­альної політики, протягом 2011 року уряд чотири рази підвищував міні­мальну заробітну плату, і з 1 грудня вона становить 1004 грн. Це на 9% (83 гривні) більше, ніж у 2010 році. Крім того, з 1 грудня підвищено роз­мір І тарифного розряду Єтс до 704 грн, що на 104 грн (17,3%) біль­ше, ніж у 2010 році. а з 1 грудня 2011 року разом з іншими соцстан­дартами підвищено розмір міні­мальної пенсії до 800 грн, що на 66 грн (9%) більше, ніж отримували пенсіонери в минулому році.

При цьому інфляція в січні–листопаді, за даними міністерства, становила лише 4,4%. Минулого року за той же період вона склала 8,2%.

Державний комітет статистики теж наводить свої дані. так, пенсії укра­їнців за 2011 рік зросли на 12,3%. І нині середня щомісячна пенсія українців –1121,8 грн

ЦІКАВО

Відомий американський журнал Time традицій­но назвав людину року. Щоправда, цього разу це була не якась конкретна персона, а збірний образ світового протестувальника. На думку журналістів видання, саме протестувальники – чи то учасники «арабської весни», чи то акти­вісти руху «Захопи Уолл-стріт», здійснили най­більший вплив на світ у 2011 році.

Справді, цьогорічні акції протесту охопили майже всі континенти та безліч країн. Навіть інфантильна та інер­нтна Росія вийшла на вулиці, протестуючи проти масштабних фальсифікацій вибо­рів до Державної Думи.

УКРАЇНЦІ СТАЛИ БАЙДУЖИМИ

Мабуть, найбільше соціальне потрясіння цього року – це байдужість українців. Адже ні податко­вий майдан, ані пенсійна реформа чи акції чор­нобильців, вчителів та лікарів не викликали ма­сового протесту серед більшості населення кра­їни. Люди вважали, що їх це не стосується. Спеці­алісти пояснюють це озлобленістю людей та зневірою, що їх участь може щось змінити. Між тим, наступного року не залишиться жодної ка­тегорії громадян, яку б не зачепили соціальні нега­разди. Зокрема, прогно­зується суттєве підви­щення цін на енерго­носії (і як результат, збільшення вартості платежів за комуналь­ні послуги), а також зростання курсу до­лару до гривні.

31.12.2011

Раїса ЧИРВА, «ПВ»

Коментарі

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини