СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

Хто збагатиться на дозволі продавати землю?

Депутати Верховної Ради найближ­чим часом планують ухвалити Закон України «Про ринок землі». Ініціатори проекту стверджують, що це дасть змогу реально оцінити найбільше українське багатство. Між тим, експерти не приховують скепсису.

ПРО ЩО ПРОЕКТ

Про необхідність земель­ної реформи в Україні йдеться мало не з часу на­буття країною незалежнос­ті. Але, на жаль, аграрна ре­форма рухається дуже по­вільними темпами. Влітку парламентарі ухвалили за­кон про земельний кадастр. І от тепер, нарешті, дійшли до ринку землі.

Цей процес не легкий: за­стережень і поправок до За­кону України «Про ринок землі» виявилося так бага­то, що його довелося повер­тати на повторне перше чи­тання. 9 грудня закон таки було ухвалено в першому читанні, а цього тижня пе­редбачалося ухвалити його в цілому, в одному пакеті з бюджетом. Однак у понеді­лок на погоджувальній раді парламенту Голова Верхо­вної Ради Володимир Лит­вин повідомив, що вирішен­ня цього питання перенесе­но. Мовляв, той факт, що у порядку денному його роз­гляд призначено на цю п’ятницю – технічна помилка.

Голова фракції Партії ре­гіонів Олександр Єфремов зробив припущення, що, ма­буть, до цього питання на­родні обранці повернуться у січні наступного року – після різдвяних свят. Адже, за словами Єфремова, депу­тати подали до проекту 1200 поправок.

Отже, про що йдеться у цьому законі? Головне ново­введення документа, який у разі ухвалення набуде чин­ності 1 січня 2013 року, – землю можна буде продава­ти. Щоправда, не одразу і не всім.

Наприклад, автори про­екту пишаються тим, що в законі міститься заборона продавати землі сільсько­господарського призначен­ня іноземцям. Тим часом землю іншого призначення можна продавати і нерези­дентам. Окрім того, законо­проектом обмежується оренда земель на території одного району чи області. Тобто фізична або юридич­на особа не має права орен­дувати понад 6 тисяч га зем­лі сільськогосподарського призначення в одному райо­ні та більш як 5 га – в одній області. При цьому людина, котра орендує землю, має бути зареєстрована за міс­цем розташування цієї землі.

Запроваджуються також обмеження і щодо купівлі землі: згідно із законопро­ектом одна людина не може придбати більш ніж 100 га.

Ще одне нововведення – створення так званого Дер­жавного земельного банку – спеціалізованої державної фінансової установи, яка опікуватиметься питання­ми кредитування сільсько­господарських виробників під заставу землі та володі­тиме виключним правом за­ставоутримувача земель, а також матиме право купів­лі й продажу земельних ді­лянок сільськогосподар­ського призначення.

ЗЕМЕЛЬНА РЕФОРМА – ПАНАЦЕЯ ВІД НЕГАРАЗДІВ

Прихильники закону не шкодують епітетів, розхва­люючи його, і наголошують на своєчасності земельної реформи. Так, Президент Віктор Янукович вважає, що законодавче забезпечен­ня земельних відносин сприятиме тому, що наре­шті у землі з’явиться справ­жній господар. Окрім того, це дасть змогу на повну по­тужність задіяти механізм іпотечного кредитування, залучити довгострокові ко­шти для фінансування но­вих технологій і створити нові робочі місця. А це, сво­єю чергою, дасть змогувикористати конкурентні переваги України.

Голова Верховної Ради Володимир Литвин теж не приховує задоволення від того, що у питанні земель­ної реформи нарешті пере­йшли від слів до справи. На його думку, закон кри­тикують лише ті, кому не подобається заборона про­давати землю іноземцям. Мовляв, ті, хто свого часу «заграбастав» сотні гекта­рів землі практично за без­цінь, не хочуть змін. Вони платять людям за їхні паї копійки, а отримують над­прибутки.

Крім того, захисники за­кону вважають, що опонен­там – нинішнім орендато­рам землі – не до вподоби законодавча норма про по­даток на підтримку соціально-економічного розви­тку території. Йдеться про 1% вартості землі на рік. І  не від номінальної ціни, а ринкової.

У захваті від законопро­екту і голова Київської державної адміністрації Анатолій Присяжнюк. За його словами, новий закон забезпечить можливість людям, котрі володіють зе­мельними паями, продати їх або вести господарство на своїй законній терито­рії. Адже нині багато се­лян володіють паями, але не вміють чи не хочуть ви­користовувати їх за при­значенням. Тепер вони зможуть їх продати за рин­ковою ціною або ж, наре­шті, зайнятися господар­ством.

Деякі вчені теж вітають ухвалення цього закону. Мовляв, мораторій на купівлю–продаж земель сільськогосподарського призначення був чимось на зразок нового закріпачен­ня селян. Вони володіли землею, але розпоряджати­ся нею як слід не могли. Після набуття чинності за­коном, що дозволятиме продаж землі, як вважають деякі експерти, Україна матиме регульований ри­нок, який покаже реальну вартість найбільшого ба­гатства країни. Тим часом експерти сумніваються, що більшість землевласників наступного дня після на­буття чинності законом за­ходитимуться продавати свої паї. За результатами соціологічних досліджень, лише десята частина влас­ників готова продати свої ділянки.

ЗЕМЕЛЬНИЙ ЗАКОН: КРАЇНА В НЕБЕЗПЕЦІ

З іншого боку, супро­тивників земельної рефор­ми куди більше. Опозиція б’є на сполох, стверджую­чи, що благі наміри влади можуть обернутися вели­кою бідою для простих гро­мадян. Так, голова парла­ментського Комітету з пи­тань промислової та регу­ляторної політики Наталя Королевська вважає, що ухвалений закон зробить з українців жебраків. Адже, забороняючи фермер­ським господарствам ку­пувати землю, влада по­збавить їх можливості пра­цювати в аграрному бізне­сі. А отже, малі та середні аграрні підприємства про­сто будуть виключені з владних схем продажу землі.

Королевська також роз­критикувала створення Державного земельного банку, оскільки, на її дум­ку, поява державного опе­ратора на ринку землі, який має монопольне пра­во на реєстрацію всіх зе­мельних операцій, ство­рить корупційну схему з необмеженими можливос­тями. За словами депутата, держава за законом має права, але жодної відпові­дальності не несе.

Із колегою згоден іще один депутат – Остап Се­мерак. На його думку, вла­да робить усе, аби «в закон­ний спосіб» заволодіти ве­ликими земельними ре­сурсами. За його словами, опозиція зробить усе, аби не дозволити владі ухва­лити «злочинний законо­проект». Хоча й підкрес­лює, що реформа в сіль­ському господарстві, зо­крема на ринку землі, є не­обхідною.

Крім того, експерти зе­мельного ринку вважають, що цей закон викличе по­жвавлення активності зе­мельних спекулянтів. Адже в разі набуття ним чинності основними грав­цями на земельному ринку залишаться держава та громадяни. Останні, згідно із документом, не зможуть купити більше 100 га землі, за умови наявності довідки про доходи. При цьому, на­голошують аналітики, ніхто не знає, про який рі­вень доходів ідеться. Зе­мельні господарства теж мусять надавати такі до­відки, й оскільки рівень до­ходів не визначено, то в будь-який момент можна буде таку довідку «завер­нути». І тут на арену вихо­дять спекулянти, які, зна­ючи всі ходи-виходи, ску­повуватимуть земельні ді­лянки по 100 га, а потім зда­ватимуть в оренду тим же земельним господар­ствам.

Невдоволені і фермери. Їх обурює факт вилучення зі схеми продажу землі фермерських господарств, а також обмеження кіль­кості землі – 100 га в одні руки. На їхню думку, така кількість достатня для ово­чевого господарства, а от, наприклад, для зернового потрібно щонайменше 300–500 га.

Отже, з одного боку, зе­мельна реформа необхід­на. З іншого, існують підо­зри, що цей закон, як і будь-які інші ініціативи влади, ніщо інше, як можливість заробити гроші нечистим на руку чиновникам. Адже практика показує, що на­віть у бездоганному законі можна знайти шпаринку, яка дозволить збагатитися зацікавленим особам. А бідні селяни, про яких ні­бито так піклуються адеп­ти земельної реформи, так і залишаться біля розбито­го корита…

ФАКТ

Якщо взяти за основу вартість одного гектара землі – 20 тис. гривень, то загальна вартість земель сільськогосподарського призначення в  Україні становить 560 млрд гривень.

ДОВІДКА

Кожен четвертий гектар української землі оренду­ють іноземці. За даними Асоціації фермерів та при­ватних землевласників, по­над 12 млн га землі оренду­ють нерезиденти України з 30 країн світу. Більшість іно­земців – громадяни ЄС, США та Китаю. Договори про оренду укладаються через великі агрохолдинги.

Як стверджують в фермерів та приватних зем­левласників, найближчими роками найбільшим орен­датором українських зе­мель планує бути Китай. При цьому аналітики обу­рюються, що держава при­ховує факти укладення угод про оренду землі з інозем­цями. Тим часом, Державне агентство із земельних ре­сурсів зобов’язане надава­ти таку інформацію.

ЦИТАТА

Земельна реформа має відкри­ти доступ до модернізації ви­робництва, що, в свою чергу, по­вною мірою розкриє потенціал аграрного сектору економіки України та дозволить нашій держа­ві відігрівати визначальну роль у розв’язанні глобального питання забезпечення продо­вольством населення.

24.12.2011

Раїса ЧИРВА, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини