ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Сімейні цінності цінності відмирають?..

Простіше було нашим бабусям та дідусям: вони не мали альтернати­ви шлюбу й сімейному життю. Сло­во «розлучення» вважалося лайли­вим, руйнувати сім’ю наважувалися лише в крайніх випадках. Зате попу­лярною була приказка: «стерпиться – злюбиться». У сучасної молоді є не­зрівнянно більше можливостей для вибору: яких стосунків дотримува­тися, одружуватися чи розлучати­ся. Але, на жаль, можливість обира­ти створює величезні проблеми для майбутнього всього людства.

ВИПОВНИЛОСЯ 18? МОЖНА ОДРУЖУВАТИСЯ!

Нещодавно українські парламентарі внесли зміни до Сімейного кодексу, які передбачають можливість брати шлюб лише з 18-річного віку. Раніше діяла нор­ма про те, що жінки можуть одружуватися в 17 років.

Щоправда, у відповідно­му законопроекті «Про під­вищення рівня мінімально­го шлюбного віку» все-таки зберігається право щодо його зменшення, але не більш ніж на два роки і лише у виняткових випад­ках. Раніше таким випад­ком вважалася тільки вагіт­ність занадто молодої наре­ченої, а от що мається на увазі в нинішньому законі, можна лише здогадуватися.

На думку ініціаторів проекту, головна причина нововведення – відновлен­ня гендерної рівності. Адже жінки за критеріями фізич­ної, моральної та соціаль­ної зрілості повинні мати рівні права з чоловіками.

Щоправда, експерти до­сить скептично поставили­ся до цієї законодавчої змі­ни. Мовляв, ранніх шлюбів у країні не так уже й багато, тож вони не впливають на загальну картину. Фахівці наводять статистику 2010 року: в Україні було зареє­стровано лише 8 тис. ранніх шлюбів, що становить 3% від загальної кількості пар, що побралися. У тому ж Ки­єві в 2010 році вийшли за­між лише 100 дівчат молод­ше 18 років.

Чоловіків ця норма сто­сується ще менше. Адже, за словами аналітиків, вони одружуються в середньому близько 30 років, а біль­шість перших шлюбів у них припадає на 23–25 років. Отже, нікому з хлопців і не кортить одружуватися рані­ше 18 років. А отже, і диску­тувати немає про що.

Натомість у сусідній Ро­сії вирішили поглянути на проблему з іншого боку. Тут мінімальний шлюбний вік також становить 18 років, але часто-густо його знижу­ють до 16, а то й навіть 14. Психологи звертають увагу на існування подвійних стандартів у цьому питан­ні. Адже відповідальність за скоєння злочину в моло­дої людини настає в 14 ро­ків, то чому ж у цьому віці не можна народжувати ди­тину? Щоправда, і російські фахівці сходяться на думці: ранні шлюби небезпечні тим, що тривають недовго і можуть завдати глибоких психологічних травм «дитя­чому» подружжю. Тож кра­ще все ж таки дочекатися «законних» 18 років. А якщо й одружуватися, то не через виняткові причини. Аби зберегти моральне здоров’я на все життя.

Шлюб – справа серйозна

Психологи стверджують, що подружнє життя потре­бує життєвого досвіду та знань, тож допускати ранні шлюби – все одно, що дозво­ляти підліткам керувати ав­томобілем або володіти зброєю. Саме тому в біль­шості країн тривають дис­кусії про підвищення шлюб­ного віку до 21 років, а поде­куди навіть пізніше.

Так чи інакше, а в Украї­ні кількість шлюбів не зменшується. У нас одружу­ватися люблять і, як вияви­лося, вміють. Якщо вірити офіційній статистиці Де­партаменту зі справ ци­вільного стану, 2011 року спостерігається позитивна тенденція збільшення реє­страції шлюбів: одружень на 180 пар більше, ніж роз­лучень. Водночас молодь і надалі вважає, що альтер­нативи офіційному шлюбу немає. Наприклад, за дани­ми соцопитувань, 50% мо­лодих людей мають намір одружитися, 40–45% хочуть спочатку пожити разом і перевірити почуття на міц­ність, після чого таки взя­ти шлюб, і лише 5% не ба­жають оформляти стосун­ки. При цьому 80% вважа­ють, що для дитини най­кращим варіантом співіс­нування батьків буде офі­ційний, «справжній» шлюб.

Для ухвалення рішення про створення сім’ї можуть бути кілька мотивів. Пси­хологи виокремлюють цілі групи таких мотивів. Голо­вна причина, як і раніше, – взаємне кохання і потре­ба в близькій людині. Мо­лоді люди перевірили свої почуття і готові до спільно­го життя, закріпленого штампом у паспорті.

Інша причина – обстави­ни. Наприклад, вагітність або корисливі мотиви. Нині не рідкість і так звані шлюби з розрахунку – з ме­тою отримати міську реє­страцію, поліпшити свій матеріальний стан тощо.

У деяких країнах люди одружуються через міцні традиції. На тому ж Кавка­зі й досі не зважають на думку молодят. Усе, що стосується шлюбу, вирішу­ють батьки та найближчі родичі.

А от якщо повернутися до теми ранніх шлюбів, то часто-густо їх причиною може слугувати банальне копіювання, мавпування. Адже одружитися – це «круто», так роблять дорос­лі. До речі, з тієї ж причини молоді люди починають палити. Годі й казати, що рішення, які ухвалюються зі «статусних» причин, рід­ко бувають вдалими.

Нарешті, ще одна причи­на для шлюбу – це негатив­на мотивація. Наприклад, образа на колишнього коха­ного, жалість до майбут­нього чоловіка або нама­гання самоствердитися за чужий рахунок. Щастя такі шлюби не принесуть, лише додадуть клопотів і нових комплексів.

БРАТИ ШЛЮБ ЧИ НІ – ОТ У ЧОМУ ПИТАННЯ

За даними Інституту де­мографії та соціальних до­сліджень імені Птухи, 3% українців віком від 35 до 49 років не мають досвіду по­дружнього життя, а 10% молодих людей 20–29 років не планують мати родину. Тим часом 12 пар зі ста жи­вуть у цивільному шлюбі. Отже, понад 20% дітей в Україні народжуються поза шлюбом. Щоправда, деякі експерти закликають не робити з цього факту трагедії. Мовляв, завдяки цивільним шлюбам, на які вже ніхто не дивиться зко­са, поліпшується демогра­фічна ситуація в країні.

Нині люди можуть виби­рати, у якому шлюбі жити. Окрім, власне цивільного шлюбу, у наш час широко­го поширення набувають так звані «гостьові» стосун­ки. Тобто молоді (або вже й не дуже молоді) люди вирі­шують, що на одній житло­вій площі їм вжитися не вдасться, тож просто прихо­дять один до одного в гості за взаємною домовленістю. Причому інколи вони на­віть мають штамп у паспор­ті або спільних дітей. Цей варіант особливо актуаль­ний, коли подружжя живе у різних містах або навіть країнах.

Ті, хто виступають про­ти традиційного шлюбу, стверджують, що це – пере­житки минулого: мовляв, історично склалося так, що в такий спосіб «самці» на­магалися втримати «са­мок». Штамп у паспорті значить все менше, адже він не втримає від розлу­чення. Статистика щодо кількості розлучених пар по всьому світу просто жа­хає: у середньому кожна друга пара на планеті роз­лучається.

Незважаючи на те, що офіційний шлюб поки що переважає, особливо у кра­їнах, де спостерігається ве­ликий вплив церкви на сус­пільство, загальна світова тенденція свідчить про по­ступове відмирання інсти­туту шлюбу. Сполучені Штати Америки щороку спрямовують 150 млн дола­рів на федеральну програ­му зі зміцнення інституту шлюбу. У ній, зокрема, пе­редбачається проведення інформаційної кампанії, коли людей переконують у тому, що одружені більше заробляють і мають краще здоров’я порівняно з неодруженими.

Згідно із соціологічни­ми опитуваннями, 90% жі­нок, які живуть у цивільно­му шлюбі, вважають себе заміжніми, а 70% чоловіків – парубками.

Реєструвати свої стосун­ки чи ні – особисто вирішує кожна людина. На щастя, а може, на жаль, нині сус­пільна думка більш ніж ло­яльно ставиться до одино­ких матерів або до пар, які живуть разом, не побрав­шись. Але слід пам’ятати лише одне: будувати сто­сунки, жити у мирі й злаго­ді – це така ж робота, як і будь-яка інша. І якщо між двома немає кохання та взаєморозуміння, то їх не врятує штамп у паспорті.

ВІН+ВІН АБО ВОНА+ВОНА

Якщо тема «нормальних» шлюбів, тобто між чо­ловіком і жінкою, викликає, як правило, мирні дискусії, то проблема одностатевих шлюбів за­вжди спричинює дуже гарячі суперечки. Цього літа Нью-Йорк став шостим американським шта­том, у якому було легалізовано одностатеві шлюби. Щоправда, за священиками залишили право не реєструвати такі шлюби, якщо вони не хочуть цього робити. В інших країнах так далеко ще не зайшли. У більшості держав світу односта­теві шлюби заборонені, і питання їхньої легалі­зації навіть не порушується.

ЧОМУ РОЗЛУЧАЮТЬСЯ ДВОЄ?

Для того, аби розлучитися, існує не менше причин, аніж одружитися. Ціка­во, що жінки й чоловіки по-різному дивляться на причини розлучення. Дуже часто жінка навіть не може пояс­нити, чому розлучається, і видає ба­нальне: не зійшлися характерами. Справді, психологічна (або статева) не­сумісність із часом руйнує шлюб. також жінок ображає неуважність чоловіків після народження дитини і те, що чоло­вік занадто багато часу проводить із друзями поза домом. Часто причиною розлучення є шкідливі звички чоловіка – алкоголізм, наркоманія або, ще гірше, звичка розпускати руки. Ну, і звичайно, лідирує у цьому списку чоловіча зрада.

Тим часом чоловіки часто зважуються на розлучення… з нудьги та через по­бутові проблеми.

ТЕЛЕБАЧЕННЯ НИЩИТЬ УКРАЇНСЬКІ РОДИНИ

Прихильники традиційних шлюбів пе­реконані, що інститут шлюбу руйнуєть­ся через сексуальну революцію та те­лебачення. такого висновку дійшли учасники нещодавніх парламентських слухань, які були присвя­чені пробле­мам сім’ї. Так, вони зійшли­ся на думці, що доти, доки телебачення буде пропагу­вати агресив­ні моделі по­ведінки, що не відповіда­ють україн­ським традиціям, цінність родини не­впинно падатиме.

Зокрема, під обстріл парламентарів по­трапили такі телевізійні шоу-програми, як «діти напрокат», «міняю жінку», «тіль­ки любов» та «Холостяк». Що­правда, праців­ники телебачен­ня стали на за­хист цих шоу: мовляв, такий формат дає змо­гу вчитися на прикладах інших людей, моделю­ючи ситуації, які відбуваються в реальному житті.

18.12.2011

Раїса ЧИРВА, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини