ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

За що воюють чорнобильці?

Днями кілька областей України охо­пили чергові акції протестів колиш­ніх ліквідаторів аварії на Чорно­бильській АЕС. Влада начебто піш­ла на поступки мітингувальникам. Але частина обділених пільговиків вважає, що це була змова і показуха. «Профспілкові вісті» розбиралися у проблемі.

Історія питання

Чорнобильська аварія, що сталася у квітні 1986 року, була трагедією не лише для України, а й усьо­го світу. Багато з тих, хто допомагав ліквідовувати наслідки катастрофи, діста­ли великі дози радіації й по­мерли за кілька місяців чи років. А більшість залиши­лася інвалідами.

Зрозуміло, що Радян­ський Союз, а згодом і Укра­їна – ретельно підходили до питань соціальних компен­сацій ліквідаторам наслід­ків аварії. У законах були чітко прописані права чор­нобильців: від безкоштов­ного проїзду у транспорті та безоплатного лікування – до особливого ставлення на роботі (їх звільняють в останню чергу) та пільг під час навчання їхніх дітей.

В Україні соціальні га­рантії чорнобильцям випи­сані у законі «Про статус і соціальний захист грома­дян, які постраждали вна­слідок Чорнобильської ка­тастрофи», і неодноразово підтверджувалися рішення­ми Конституційного Суду та районних чи обласних су­дів України. Але державний бюджет просто не витримує такого соціального наван­таження, тож урядовці по­чинають ламати голови, в який спосіб можна не пла­тити пільговикам їхні за­конні гроші.

В Україні неодноразово траплялися страйки та го­лодування чорнобильців. Так, після перемоги «пома­ранчевої» влади 2005 року країну сколихнули масш­табні акції протесту інвалі­дів Чорнобиля. Вони вима­гали підвищити пенсії, які не переглядалися з 1997 року та становили близько 300 гривень. Тодішній гума­нітарний віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко при­став на вимоги страйку­вальників і заявив про під­вищення у 2,5 раза пенсій із інвалідності учасникам лік­відації аварії на ЧАЕС.

Упродовж останніх років пенсії чорнобильцям пере­раховувалися ще кілька ра­зів. Але у липні 2011 року Кабмін видав постанову №  745, яка визначає розміри виплат, що фінансуються за рахунок держбюджету. Най­більше від цієї постанови постраждали учасники лік­відації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Якщо закон «Про статус і соціаль­ний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастро­фи» встановлює їхні пенсії у відсотках від прожитково­го мінімуму для непрацез­датних (від 110 до 220% про­житкового мінімуму, за­лежно від групи інваліднос­ті та проміжку часу участі в ліквідації катастрофи), то урядова постанова закрі­плює розміри пенсій у 600–1200 грн, що на 240–480 грн менше, ніж прописано в за­конодавстві.

Не дивно, що ця неспра­ведливість спричинила обу­рення чорнобильців. Отри­мавши у листопаді менші пенсії, ніж завжди, вони по­чали масово подавати позо­ви до судів, вимагаючи по­вернути невиплачені ко­шти. Інтернет заряснів ого­лошеннями на кшталт: «Ін­валіди Чорнобиля I–II гру­пи! Якщо ви маєте пенсію менше 8 тисяч гривень, звертайтеся до нас, ми допо­можемо».

А чи були чорнобильці?

За даними Мінпраці, нині на офіційному обліку перебуває 2,3 млн осіб, по­страждалих від аварії на Чорнобильській АЕС. Серед них 261 тисяча – безпосеред­ньо ліквідатори наслідків катастрофи та 111 тисяч – інваліди Чорнобиля. Але, як стверджують експерти, не всі громадяни, які мають чорнобильське посвідчен­ня, причетні до цієї траге­дії. Деякі навіть ніколи не бували на атомній станції. Але відстежити таких «фальшивих» ліквідаторів украй важко.

На думку голови Всеукраїнської громадської ор­ганізації «Союз Чорнобиль України» Юрія Андреєва, псевдочорнобильців у краї­ні близько 2–3%, тобто 50–70 тисяч осіб.

Звідки ж з’явилася така кількість фальшивих піль­говиків? Усе дуже просто: ще сім років тому «придба­ти» посвідчення інваліда-чорнобильця було не так вже й важко та дорого. На перший погляд, усе начебто законно: людина звертаєть­ся до «правильного» лікаря, той оформляє документи про інвалідність із відпо­відним діагнозом. Навіть хірургічний надріз може зробити – для правдоподіб­ності. Все це коштує близь­ко тисячі доларів. І ці ви­трати швидко «відбивали­ся» за рахунок підвищеної пенсії та інших пільг. Що­правда, нині провернути таку махінацію не так вже й просто. Влада всерйоз узя­лася і за «справжніх» чорно­бильців, і за тих, хто в го­нитві за пільгами свого часу «примазалися» до цієї категорії. Але юристи ствер­джують: довести, що люди­на не була ліквідатором на­слідків аварії на Чорно­бильській АЕС, можна лише в суді. Враховуючи, скільки людей слід переві­рити, та вважаючи на не­спішну роботу українських судів, цей процес може за­тягнутися на роки.

До речі, 2001 року схожа історія трапилася у Росії – в Ростовській області. Право­охоронці натрапили на фа­брику з виготовлення фаль­шивих посвідчень ліквіда­торів Чорнобильської АЕС. Було порушено криміналь­ну справу, в лавах чорно­бильців почалися масштаб­ні перевірки, і виявилося, що понад 40 чорнобиль­ських довідок – несправ­жні.

В Україні ця цифра, воче­видь, трохи більша. «Двад­цять п’ять відсотків людей, що мають посвідчення чор­нобильців, одержали ці до­кументи незаконно. Наразі вони отримують 30–50 ти­сяч гривень пенсії, тоді як справжні чорнобильці ма­ють мізерні пенсії та тяж­ко хворіють», – вважає лі­дер громадської організа­ції «Народна Рада» Лука­шевич.

Тим часом незалежні експерти стверджують: розповіді про величезні пенсії чорнобильців – це міф. За словами юристів, максимальна сума щомі­сячної пенсії, яку може від­судити інвалід або ліквіда­тор, – це 8 тисяч гривень. При цьому вони нагаду­ють, що пенсії у 20 або 30 тисяч гривень мають не ко­лишні ліквідатори аварії на ЧАЕС, які ризикували власним здоров’ям і жит­тям, а депутати, судді та інші чиновники.

До чого призведе голодування

Нова хвиля протестів чорнобильців та інших пільгових категорій розпо­чалася кілька місяців тому, після ухвалення пар­ламентом закону «Про га­рантії держави щодо вико­нання судових рішень». Не­зважаючи на досить ней­тральну назву, у проекті містилися небезпечні нор­ми, зокрема пряма залеж­ність виплати пільг від на­явності бюджетних коштів. Аналітики тоді зауважува­ли, що йдеться ні про що інше, як про ручне керу­вання пільгами. Це призве­ло до масових протестів пільгових категорій насе­лення. Зокрема, так званих чорнобильців та афганців. Тоді, як відомо, протесту­вальники зламали паркан біля Верховної Ради, спо­стерігалися численні су­тички з правоохоронцями.

Після того протести охо­пили кілька областей Укра­їни. Найактивнішими вия­вилися чорнобильці у До­нецьку. Тиждень тому вони захопили місцевий Пенсійний фонд і розбили наметове містечко. Части­на чорнобильців почала го­лодування. Більшість про­тестувальників стверджу­ють, що їх не лякає смерть від голоду: якщо влада за­бере їхні гроші, їм все одно не вижити.

Наразі колишні ліквіда­тори та прирівняні до них категорії чорнобильців ви­магають залишити їм їхні соціальні виплати. За сло­вами активістів протесту, вони не вимагають збіль­шення соціальних гаран­тій, як це хоче представити влада, а лише отримати те, що їм належить за зако­ном.

Як стверджує голова ор­ганізації «Союз Чорнобиль України» Юрій Андреєв, нині середня чорнобиль­ська пенсія із інвалідності сягає 1800 грн. «Ми перебу­ваємо на 16-му місці серед інших соціальних груп за розмірами пенсій. Це від­повідь тим, хто вважає, що у нас «розкішне» життя», – заявляє пан Андреєв.

За його словами, позови про перерахунки пенсій та інших соціальних гарантій чорнобильцям, якими зава­лені українські суди, як правило, не мають жодно­го стосунку до справжніх ліквідаторів, у яких немає ані сил, ані грошей судити­ся з державою.

«Судиться зазвичай до­волі привілейована група інвалідів-чорнобильців. Хто відсудив собі пенсію у 7–8 тис. грн, а хто разом із відшкодуванням збитків домігся виплат у 400 тис.  грн. Рішення щодо тих інвалі­дів, які вже відсудили свої пенсії в судах, держава зобов’язана виконувати. Загальна сума таких від­шкодувань цього року ста­новитиме 1,5 млрд грн, на­ступного року вона може зрости до 8 млрд грн, а якщо підсумувати фінан­сові виплати для всіх, хто вже подав позови, то ця цифра сягне десятків мі­льярдів. Нині точних цифр не може надати ані Пенсій­ний фонд, ані Мінсоцполі­тики. Адже люди подають позови не лише щодо пен­сій, а й стосовно інших пе­рерахунків, зокрема одно­разових компенсацій із приводу смерті годуваль­ника», – зазначає голова ор­ганізації «Союз Чорнобиль України».

Під тиском чорнобиль­ських організацій владі до­велося піти на поступки. Так, у кількох областях України між чорнобильця­ми, афганцями й представ­никами обладміністрацій підписано меморандуми, у яких влада запевнила ко­лишніх ліквідаторів аварії на ЧАЕС, що не чіпатиме їхні соціальні гарантії. На­томість в уряді обіцяють, що соціальні гарантії чор­нобильцям не зменшувати­муться, а збільшувати­муться. У бюджеті 2012 року заплановано підви­щення пенсій із інвалід­ності на 25%, а також по­ліпшення медичного та житлового забезпечення чорнобильців. За словами Прем’єр-міністра Миколи Азарова, чорнобильці мо­жуть розраховувати на 3–4 тисячі гривень пенсії. Це тоді, коли ще кілька міся­ців тому урядовці ствер­джували, що всі чорно­бильці мають отримувати однакові пенсії й називали популістськими закони про підвищення їм соціаль­них виплат.

Але чорнобильці не ві­рять урядовцям. Звинува­чуючи один одного в «не­справжності» та заграван­ні з владою, вони продо­вжують стояти під стінами державних будівель, дома­гаючись свого. Зокрема, в останній резолюції форуму «Чорнобильських організа­цій України» міститься ви­мога зменшити фінансу­вання органів влади. Тоді, мовляв, і на соціальне за­безпечення чорнобильцям вистачить.

Більше того, спільні про­блеми об’єднали представ­ників чорнобильців із різ­них міст – Донецька, Льво­ва, Дніпропетровська. Вони вже погрожують владі но­вою Грецією. Поки що, прав­да, втрат зазнають лише самі чорнобильці. Кількість голодуючих, які опиняють­ся на лікарняних ліжках, зростає з кожним днем…

ФАХОВО

«Слід терміново проводити реформування пільг. Що довше влада зволікатиме, то з’являтиметься більше проблем, зокрема біль­ший обсяг видатків треба буде спрямовувати на виконання судових рішень із соціальних ви­плат. Уже тепер для того, аби виконувати всі «соціальні» закони, необхідно витрачати 200 мільярдів щорічно – дві третини держбюдже­ту. Жоден кошторис такого навантаження не витримає. отже, потрібно змінювати ідеологію надання пільг в країні. ми маємо понад 350 ка­тегорій пільговиків, із яких дві третини – за професійною ознакою. тобто замість того, аби платити людям нормальну зарплату, держава надає різноманітні пільги, які перетворили нас на країну пільговиків. Слід відмовлятися від пільг за професійною ознакою. Люди мають отримувати достойні зарплати, а не подачки від держави».

Павло Розенко,

екс-перший заступник міністра праці та соціальної політики, провідний фахівець Центру ім. Разумкова

КОМЕНТАР

«Пенсії чорнобильців становлять 35 тисяч, 31 тисячу, 21 тисячу, 25 тисяч. Є рішення судів щодо виплат за минулий рік, які сяга­ють 750 тисяч. виникає колізія: з одного боку, всі кричали, аби не було різниці у пенсіях, не було величезного розриву між мінімальною та максимальною пенсіями. А коли ухвалили, кажуть, що це не зовсім правильно. Бюджет на 2012 рік, у якому за­плановано 370 мільярдів гривень видатків, не витримає всі соціальні закони, якщо їх виконувати у повному обсязі».

Володимир ЛИТВИН,

28.11.2011

Раїса ЧИРВА, «ПВ»

Коментарі

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини