ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Банки хочуть знати все

Надати всю мож­ливу інформацію – віднині лише на та­ких умовах комер­ційні банки працю­ватимуть із клієн­тами.

Показуйте все, панове!

Ще в квітні цього року Національний банк Украї­ни видав постанову, згідно з якою комерційні банки мають збирати розшире­ну інформацію про своїх клієнтів. На роздуми НБУ дав півроку. Тобто зовсім ненадійних клієнтів треба перевіряти відразу, а от ді­знаватися все про тих, які нічим себе не заплямува­ли, можна протягом пів­року. Власне, в жовтні цей термін сплив, і здивованим клієнтам банків розіслали анкети, в яких наполегли­во рекомендували надати не лише паспортні дані, а й відомості про своє май­но, рівень доходів тощо.

Адже своєю постановою Нацбанк змінив норми По­ложення про здійснення банками фінансового моні­торингу. Згідно з цими змі­нами, кожна фізична особа має заповнити спеціальну анкету, вказуючи в ній не лише паспортні дані й ідентифікаційний код, а й місце роботи, посаду, теле­фони та електронну адре­су. Крім того (начебто для оцінки ризиків банків та репутації конкретної осо­би), клієнт мусить надати номери своїх рахунків в інших банках.

І це ще не все. Кожна фі­зична особа має надати по­вну інформацію про своє майно – в тому числі не­рухомість та автомобілі, а також рахунки в цінних паперах. Іще одна вимога: надати детальний прогноз щодо обсягів операцій по своїх рахунках, і головне – вказати джерела надхо­дження доходів. Юристи стверджують, що деякі пункти цих анкет не мають жодного відношення до НБУ або інших банків. На­приклад, там є положення про необхідність у десяти­денний термін попередити банк про зміну свого май­нового становища. Це, зви­чайно, стосується тих, хто бере кредити, але до чого тут власники депозитів?

Але фізичним особам пощастило більше, ніж юридичним. Адже остан­ня категорія – причому як резиденти, так і нерезиден­ти – мають надавати повну інформацію про господар­ську та фінансову діяль­ність. А також вказувати всіх осіб, які мають доступ до майна цих підприємств.

Звичайно, клієнт банку може відмовитися нада­вати таку інформацію про себе. Але в такому разі не­хай готується до того, що йому відмовлять у прове­денні операції з рахунком. Дехто вже постраждав че­рез відмову заповнювати детальну анкету: банки під різними приводами не бажають віддавати гроші.

ЗАПОВНЮВАТИ НЕ МОЖНА ІГНОРУВАТИ

У співробітників бан­ків та юристів різні думки щодо того, де слід постави­ти кому в цьому реченні. Банкіри стверджують: вони й самі не раді, що доводить­ся збирати стільки зайвої інформації про клієнтів, тим самим відлякуючи їх. Але не виконувати рішен­ня Національного банку вони не мають права.

У НБУ виправдовують­ся: мовляв, для тих клієн­тів, яким немає чого при­ховувати або яких важко запідозрити в криміналь­ній діяльності, передба­чена спрощена процедура перевірки. Щоправда, ко­мерційні банки намага­ються перевіряти однако­во ретельно всіх. Про всяк випадок.

Адже за Законом «Про банки та банківську діяль­ність» у випадку порушен­ня вимог Національного банку можуть бути здій­снені певні санкції, почи­наючи від письмового по­передження або штрафів і закінчуючи відкликанням банківської ліцензії.

У банках стверджують, що жодному клієнту в об­слуговуванні ніхто від­мовляти не збирається. Мовляв, найгірше, що може статися – ненадійну людину просто виключать зі списку клієнтів.

З іншого боку, діє Закон «Про запобігання та проти­ дію легалізації (відмиван­ню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансування тероризму». Згідно з цим документом банк має право відмови­ти «підозрілим» клієнтам у проведенні фінансових операцій.

Юристи зі свого боку стверджують, що замо­розити рахунки або об­межити доступ до грошей клієнта можна лише за рішенням суду. На їхню думку, постанова НБУ та надто ретельне її виконан­ня комерційними банками ні до чого доброго не при­зведуть, лише заженуть економіку ще далі в тінь.

Фахівці вважають, що банк має право і мусить проводити моніторинг та оцінку фінансового стану та ризиків. Але при цьому немає жодної потреби від­носити до категорії підви­щеного ризику геть усіх клієнтів. Адже презумп­цію невинуватості в кра­їні ніхто не скасовував. А вимога заповнити таку анкету означає, що люди­ну апріорі підозрюють у тому, що вона відмиває гроші, проводить неза­конні махінації, володіє майном, на яке не може легально заробити, або на­віть фінансує діяльність терористичних організа­цій. Отже, не буде нічого дивного в тому, що число відмов заповнювати такі анкети буде зростати, а обсяг коштів, які клієнти нестимуть до банків, різ­ко зменшиться. Наразі та­ких випадків стає дедалі більше. Люди з недовірою ставляться до вимог бан­ків про надання докладної інформації і просто закри­вають свої рахунки. А до чого призводить ситуація, коли гроші зберігаються не в комерційних, а в скля­них банках удома, ми вже знаємо з фінансової кризи 2008–2009 років.

У такій надмірній «ці­кавості» банків фахівці вбачають ще один небез­печний аспект. Дані, зібра­ні банками, можна буде використовувати з різною, далекою від законної, ме­тою. Адже ця інформація ніяк не захищена. Отже, вона може використовува­тися в кримінальних обо­рудках, або, як стверджу­ють опозиційні політики, для проведення політич­них репресій. Напередодні парламентських виборів це особливо актуально.

ХОЧЕШ КУПИТИ ДОЛАРИ? РОЗКАЖИ, ХТО ТИ Є

Ідентифікація клієн­тів банків – це не єдиний неприємний сюрприз від Національного банку. Як відомо, з 23 вересня цього року діє постанова, згідно з якою продати або купити валюту людина може лише за наявності паспорта або іншого документа, що за­свідчує особу. Мовляв, це дозволить проконтролю­вати, скільки громадян і не громадян України купують-продають валю­ту. А також знизити рі­вень готівкових операцій та тіньової економіки. У Нацбанку стверджують: якщо подібних операцій буде хоча б учетверо мен­ше, ми зі своїм завданням впоралися.

Але це нововведення дратує всіх: і клієнтів, і працівників пунктів обмі­ну валют. Адже це – зайві витрати часу та нервів. Крім того, люди не зовсім розуміють, навіщо це по­трібно, і ставляться до та­кої процедури з недовірою.

Нічого дивного, що ва­лютний ринок «скакнув» у тінь: тепер ті, кому тре­ба продати чи купити ва­люту, створюють закриті спільноти в соціальних мережах та домовляють­ся між собою про валютні операції. Отже, невідомо, чого хотів досягти Нац­банк своєю постановою, але домігся лише того, що загнав валютний ринок у «Фейсбук». Тобто в тінь. І це при тому, що вищі по­садові особи держави по­стійно говорять про дере­гуляцію ринку. І водночас посилюють адміністра­тивний контроль за валют­ними операціями.

Крім того, як і у випад­ку з ідентифікацією клі­єнтів банків, інформація, зібрана в тих, хто купує чи продає валюту, також може опинитися в руках злочинців. А це вже – по­рушення приватної влас­ності та прав людини.

Загальне обурення, во­чевидь, таки вплинуло на Нацбанк. Бо з 28 жовтня діють нові правила. Зда­ти валюту сумою до 50 тис. грн можна не лише за паспортом, а й за будь-яким документом, що за­свідчує особу. Наприклад, пред’явивши водійські права, студентський кви­ток, службове посвідчення тощо. Крім того, співробіт­никам пунктів обміну ва­лют не доведеться знімати ксерокопії з документів. Ця норма діятиме до 1 ве­ресня 2012 року, але вона стосується лише продажу валюти. Купувати її мож­на буде лише за паспор­том.

Як пояснюють у Нац­банку, таке тимчасове послаблення пов’язане з проведенням в Україні Євро–2012. А робиться це для того, аби в іноземців не було зайвих проблем з обміном валюти. А от які ще правила вигадають українські банки, щоб ускладнити життя грома­дянам власної країни, за­лишається лише здогаду­ватися.

А ЯК У НИХ?

Банки інших країн теж перевіряють своїх клієнтів, аби переконатися в тому, що вони – надійні платники по кредитах. Для цього в більшості цивілізованих країн існують так звані бюро кредит­них історій, які зби­рають інформацію про людей протя­гом усього їхнього життя. В таких бюро містяться дані про те, де лю­дина працює, які має кредитні зобов’язання, з якою метою брала кредити. І, звичай­но, наскільки справно сплачува­ла внески.

Ми не виключаємо, що через певний час, коли громадя­ни звикнуть до нових правил та ущухнуть всі хвилю­вання, ми дозволимо банкам здійснювати обмін не­значної суми валюти без надання клієнтом пас­порта. Наразі ми аналізуємо ситуацію на рин­ку й обговорюємо доцільність таких заходів. Підвищення лімітів валютно-обмінних опера­цій з 80 тис. до 150 тис. грн з перевіркою резиден­тності клієнтів спрощуватиме процедуру купівлі валюти та зменшуватиме ажіо­таж на ринку. А от спекулянти до нових правил не звикнуть ніколи. І швидко в цьо­му переконаються.

Сергій Арбузов, голова Національного банку України

ПРИКЛАД АНКЕТИ, ЯКУ ОТРИМУЮТЬ КЛІЄНТИ БАНКІВ

Шановні клієнти!

У зв’язку зі змінами, внесеними в Положення про здійснення банками фінансового моніторингу постановою Правління національного банку Ук­раїни № 22 від 31.02.2011 року, просимо всіх клієнтів банку – фізичних осіб звернутися до від­ділення, в якому проводиться обслуговування ра­хунків, та надати необхідні документи та відо­мості для уточнення інформації відносно іден­тифікації клієнтів.

Для спрощення та прискорення процедури уточ­нення інформації щодо ідентифікації ми розроби­ли анкету-опитувач, яку можна завантажити на сайті. Заповнену анкету необхідно передати до будь-якого відділення банку. При собі потрібно мати паспорт або документ, що його замінює.

Надана інформація є конфіденційною та стано­вить банківську таємницю. Ця інформація вико­ристовуватиметься виключно в порядку, перед­баченому чинним законодавством України.

Здійснюючи уточнення даних, ми захищаємо вашу та власну репутацію, тим самим забезпечую­чи стабільну довіру клієнтів.

02.11.2011

Раїса ЧИРВА, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини