ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Біометричні паспорти – знаряддя тотального контролю

Днями парламент проголосував за запровадження в Україні біоме­тричних паспортів. Щоправда, Президент документ ветував, за­уваживши, що він потребує доопрацювання. Тож чим корисні, а може, небезпечні електронні доку­менти?

ХОЧЕШ ПАСПОРТ? ЗДАЙ ВІДБИТКИ ПАЛЬЦІВ

Закон, що його наприкін­ці вересня ухвалив парла­мент, називається «Про до­кументи, які посвідчують особистість та підтверджують громадянство України».

Головне нововведення закону – запровадження паспортів із біометричними даними, тобто з унікальни­ми даними людини, примі­ром, відбитками пальців або сканером ока. Ініціато­ри законопроекту посила­лися на вимоги Євросоюзу. Мовляв, подібні паспорти, де вся інформація про влас­ника зберігається в електро­нному вигляді, вже кілька років діють на території країн ЄС. Тож якщо Україна хоче домогтися безвізового режиму та асоційованого членства, мусить привести у відповідність власні стан­дарти.

У консорціумі ЄДАПС, який займається розроблен­ням і виготовленням пас­портів в Україні, ще кілька місяців тому заявляли, що вони володіють необхідни­ми потужностями, аби хоч сьогодні забезпечити елек­тронними паспортами всю країну.

Деякі щасливчики в рам­ках експерименту навіть отримали такі документи. Для цього потрібно було на­дати паспорт громадянина України та ідентифікацій­ний код. Потім – сфотогра­фуватися на цифрову каме­ру, що одразу вносить зо­браження до комп’ютера, а також здати відбитки паль­ців та зробити електронний підпис. Всі дані зберігають­ся на спеціальному чіпі, а потім захищеними канала­ми зв’язку надсилаються до Державного центру персо­налізації документів. І там їх уже вносять у паспорти. Передбачається, що на будь-якому пункті контро­лю, у будь-якій країні за до­помогою такого документа можна ідентифікувати осо­бу за лічені секунди: скану­ванням відбитків пальців.

Від самого початку ця ідея не викликала великого захоплення в суспільстві. На адресу влади полетіли звинувачення. Мовляв, дер­жава хоче контролювати всіх і вся. І до стандартів ЄС це не має жодного стосунку.

На щастя, Президент прислухався до голосу на­роду та ветував закон. До речі, не перший раз: узако­нити такі паспорти парла­мент намагається вже сім років. І щоразу відповідний закон президент ветує. Віктор Янукович вирішив продовжити традицію попе­редників. Аргументував тим, що ухвалений закон порушує конституційні пра­ва громадян. Та й бюджету таке нововведення влетить у копійчину. А за умов ве­личезного дефіциту голов­ного кошторису країни такі витрати – не на часі.

ЗА І ПРОТИ

Проте Верховній Раді таки доведеться ухвалюва­ти закон про біометрику. Адже якщо ігнорувати ви­моги ЄС, то можна забути про скасування Шенген­ської візи для громадян України.

Головна перевага біоме­тричного паспорта полягає у тому, що його наявність значно скорочує час введен­ня даних на пунктах пере­тину кордону по всьому сві­ту. Адже система така, як у супермаркеті: спеціальний датчик зчитує інформацію з мікрочіпа у паспорті, і прикордонник за лічені се­кунди отримує всі дані про людину. А це економить час. Якщо звернути увагу на міжнародні аеропорти та вокзали, то можна зауважи­ти, що черги для пасажирів з електронними паспорта­ми набагато коротші та ру­хаються скоріше.

Крім того, така система, де людський фактор зведе­но до мінімуму, виключає суб’єктивний підхід та по­милки. Адже не раз бувало, що людину затримували на кордоні лише через схо­жість зі злочинцем, який перебуває в розшуку.

Але, з іншого боку, існує й певна небезпека. Адже ін­формацію на таких паспор­тах може бути використано проти самих власників. Припустімо, ваше оцифро­ване фото міститься в комп’ютерній базі. Будьте гото­ві до того, що вас можуть «відсканувати» просто на вулиці, і потім, за фотогра­фією, дізнатися про вас усе. Зважаючи на те, як ниніш­ня влада ставиться до акцій громадянської непокори, особливо небезпечною така інформація може бути для їх учасників. Адже будь-кого, хто виявляє надмірну активність під час таких протестів, можна сфотогра­фувати і потім ідентифіку­вати за чіпом. Окрім того, зловмисники можуть ско­ристатися особистими да­ними людини, аби, примі­ром, дістатися до банків­ських рахунків.

Отже, такі паспорти мо­жуть стати своєрідним ін­струментом тотального контролю за людьми. А це – перший крок до запрова­дження поліцейської дер­жави.

Поки що питання біоме­тричних паспортів «не го­рить». Фахівці наголошу­ють, що далеко не в усіх країнах Європейського Со­юзу наявність електронних документів є обов’язковою. Наприклад, виконавчий директор Української Гель­сінської спілки з прав лю­дини Володимир Явор­ський наголошує, що до­могтися безвізового режи­му з країнами Євросоюзу можна й без введення та­ких паспортів. Якщо, зви­чайно, виконати інші ви­моги ЄС.

У будь-якому разі, спра­ва – за депутатами. Вони й самі визнають, що в Прези­дента були підстави для критики. Адже в цьому са­мому законі йдеться про кілька речей, що можуть викликати обурення широ­кого загалу в країні. Це, зо­крема, вимога припинити видачу внутрішніх паспор­тів, анулювати свідоцтва про народження та заміни­ти їх так званими паспорт­ними картками, видати пенсіонерам та інвалідам нові посвідчення – з нови­ми біометричними дани­ми. Виходить, що навіть немовля має здати відби­ток пальчика для того, аби отримати паспортну карт­ку. Залишається сподіва­тися, що в остаточній вер­сії закону ці відверті дур­ниці зникнуть.

• А ЯК У НИХ?

Однією з перших країн, яка почала видавати своїм громадянам біометричні паспорти, став Пакистан. Із 2004 року в країні було видано по­над 7 мільйонів таких документів.

У Польщі є можливість отримати біометричний паспорт за 140 злотих у спеціальному пункті видачі. Але ті громадяни, які мають звичайні документи, не зобов’язані обмінювати їх на електронні.

У Росії подібні пункти видачі діють із 2009 року. Кожен росіянин може отримати такий паспорт за 2500 рублів. Електронні паспорти видаються терміном на 10 років. А, приміром, в Естонії з 2007 року видаються виключно біометричні паспорти. Естонці дуже відповідально підійшли до вимог ЄС: у чіп місцевих паспортів запису­ються і фото обличчя, і зображення відбитків вказівних пальців обох рук.

• ДОВІДКА

Біометричний паспорт – це до­кумент, що дає право на виїзд за межі країни та в’їзд в інші держа­ви. Відмінність такого паспорта від звичайного полягає в тому, що в нього вмонтовано спеці­альний чіп, який містить двомір­не фото його власника (й іншу інформацію, приміром, відбиток пальця, сканер сітківки ока або вушної раковини), а також такі дані: прізвище, ім’я, по батькові, дату народження, номер пас­порта, дату його видачі та закін­чення терміну дії. Рішення про запровадження таких паспортів було ухвалене в Новому Орлеані після терористичних атак у США 11 вересня 2001 року. Так звану Новоорлеанську угоду, що ви­знала біометрію обличчя осно­вною технологією ідентифікації для паспортів та віз, підписали 188 країн світу.

• ЦІКАВО

Розробники біометричних паспортів стверджують, що їх неможливо підро­бити. але голландський учений Джероен ван Бік з університету Амстерда­ма довів, що це цілком можливо, до того ж не так уже й важко і дорого. Він узяв два чіпи справжніх британських паспортів і створив їх точні копії. Піс­ля цього він замінив на них фотографії, вставивши туди зображення колиш­нього терориста № 1 Усами бен Ладена та ще однієї палестинської терористки-смертниці. цих персонажів він обрав спеціально, аби ні в кого не виникало сумнівів, що паспорти фальшиві. водночас програма, встанов­лена в міжнародних аеропортах, визнала ці паспорти справжніми.

31.10.2011

Раїса ЧИРВА, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини