ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ЗАПРОПОНОВАНА БАЛЬНА ПЕНСІЙНА СИСТЕМА: ПЛЮСИ І МІНУСИ

Нині у ЗМІ йде актив­не обговорення зако­нодавчих пропозицій Мінсоцполітики сто­совно зміни формули обчислення пенсій шляхом запровад­ження бальної систе­ми.

Як зазначено у поясню­вальній записці до законо­проєкту, метою його напра­цювання є усунення дис­пропорції між розмірами пенсій, призначених у різ­них роках, спрощення ме­ханізму обчислення пенсії, забезпечення прямого взаємозв’язку між розмі­ром страхових внесків, які сплачуються до пенсійної системи, та розміром пен­сій, які призначатимуться у майбутньому.

Нинішня пенсійна сис­тема має багато проблем. Насамперед, це:

• низький рівень пенсій, адже співвідношення се­редньої пенсії до середньої зарплати становить близь­ко 30%. Такий стан зумов­лений незадовільним спів­відношенням працівників і пенсіонерів, тіньовою зайнятістю і ухиленням різними шляхами від спла­ти страхових внесків;

• низька «вартість» стра­хового стажу при обчис­ленні пенсій – лише 1% за кожний рік страхового ста­жу;

• значна різниця у розмі­рах пенсій залежно від дати виходу на пенсію за наявності однакових по­казників страхового стажу і заробітку (для раніше призначених пенсій засто­совується показник серед­ньої зарплати 7994,47 грн, при призначенні пенсій у 2024 році – 13559,41 грн), а існуючий порядок індекса­ції пенсій в умовах високо­го рівня інфляції та зрос­тання середньої зарплати не вирішує цієї проблеми.

Саме бальна система по­кликана, на думку її авторів, усунути такі диспропорції. Що ж вона пропонує?

Для осіб, які отримува­ли заробітну плату на рів­ні середньої заробітної плати в країні і нижче, за бальною системою розмір пенсії буде трохи більшим, але таке підвищення не для всіх буде відчутним через наявність встановле­них до пенсій різних до­плат до прожиткового мі­німуму, доплати окремим віковим категоріям пенсі­онерів та інше.

Усувається різниця між розмірами пенсій, призна­чених у різні роки при на­явності одних і тих же по­казників страхового стажу і заробітної плати (хоча це буде залежати від «вартос­ті» одного балу та відпо­відних рішень уряду). Вна­слідок перерахунку рані­ше призначених пенсій, їх розміри будуть дещо під­вищені.

Щодо нового порядку ін­дексації пенсій, то обчис­лена відповідно до нього сума підвищення буде меншою, ніж сьогодні. Проте, новий механізм ін­дексації застосовувати­меться до всіх пенсій, у тому числі й до раніше призначених, що забезпе­чить застосування однако­вого порядку підвищення всіх пенсій.

Утім, не все так одно­значно.

1. Передбачається, що пенсія складатиметься з двох частин – базової і страхової. Базова частина пенсії визначатиметься у розмірі 30% мінімальної зарплати, зменшеної на суму сплачених з неї різ­них податків і зборів. У по­яснювальній записці до проєкту не зазначається для чого пропонується та­кий порядок обчислення базової частини пенсії. За чинним законодавством при обчисленні різних ви­плат застосовується нара­хована заробітна плата, тобто до сплати із неї різ­них податків і зборів. Піс­ля визначення 30% від 8000 грн та зменшення одержа­ної суми на 19,5% (податок з доходів фізичних осіб і військовий збір), розмір ба­зової частини пенсії скла­де 1932 грн, а якщо змен­шити на 23% (з урахуван­ням військового збору у розмірі 5%), то – 1840 грн. Зазначений розмір базової пенсії не забезпечуватиме мінімальний рівень пенсії – прожитковий мінімум (затверджений розмір про­житкового мінімуму для непрацездатних осіб – 2361 грн, фактичний розмір прожиткового мінімуму – 6000 грн). Через це незрозу­міла мета запровадження базової частини пенсії.

2. Якщо для працівників із невисокою заробітною платою розмір пенсії за бальною системою буде трохи більшим, ніж за роз­рахунками відповідно до діючого порядку обчислен­ня пенсії, то для тих, у кого заробітна плата переви­щує, наприклад, у півтора рази середню зарплату по країні, розміри пенсій за бальною системою будуть дещо нижчими, а в деяких випадках – істотно. Напри­клад, якщо зробити при­близний розрахунок з ура­хуванням середньої зарп­лати в країні (з якої спла­чено єдиний соціальний внесок) за 2023 рік (14308 грн) та мінімальної зарп­лати 8000 грн, то при наяв­ності страхового стажу 35 років розмір пенсії стано­витиме: при коефіцієнті за­робітку 0,6 за існуючою формулою 2847,48 грн, а за бальною системою – 3998,40 грн; при коефіцієнті заро­бітку 3,0 за існуючою фор­мулою – 14237,38грн, а за бальною – 12264,00 грн.

3. Проєктом не передба­чено мінімального і мак­симального розмірів пен­сії. За принципами функці­онування солідарної пен­сійної системи має бути передбачений мінімаль­ний і максимальний роз­мір пенсії. Не може в солі­дарній системі виплачува­тися, припустимо 1000–1500 грн і 50–100 тис. грн. Інша річ, що ці розміри можуть встановлюватися в абсо­лютних числах, у пропо­рції до певної величини, або виходячи з формули обчислення розміру пенсії. Солідарна пенсійна систе­ма покликана, в першу чергу, забезпечити більш широке коло осіб належ­ним рівнем матеріального забезпечення. Щодо пра­цівників з високим рівнем заробітної плати, то для них є можливість, крім пенсії в солідарній систе­мі, формувати собі додат­кове матеріальне забезпе­чення у старості шляхом накопичення. Так працю­ють системи в інших краї­нах. Досвід свідчить, що в солідарній пенсійній сис­темі співвідношення міні­мальної і максимальної пенсії становить в серед­ньому 1 до 4-6.

4. І найголовніше: роз­мір страхової частини пен­сії залежатиме від «вартос­ті» одного балу. При її об­численні враховувати­меться середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за попередній рік, зменшена на суму відраху­вань податків, інших обов'язкових платежів. Тобто, знову пропонується застосовувати не нарахо­вану, а «чисту зарплату», що є необґрунтованим (про що зазначено вище).

При цьому передбача­ється, що з дати набрання чинності цим Законом та щороку з 1 березня у період до 28 лютого 2030 року буде застосовуватися коригую­чий коефіцієнт фінансової стійкості при визначенні «вартості» одного балу, тобто застосовуватиметь­ся «ручний режим» її ви­значення. Якщо протягом зазначеного періоду засто­совуватиметься коригую­чий коефіцієнт, більш за все у меншому розмірі, ніж передбачено законо­давчою нормою, то розмі­ри індексації пенсій бу­дуть низькими, що призве­де до штучного стримуван­ня підвищення пенсій і втрати пенсіями своєї ку­півельної спроможності.

5. Проєктом передбача­ється багато інших поло­жень, які не підтримують­ся профспілками. Напри­клад, пропонується скасу­вати пенсії по інваліднос­ті, а замість них запрова­дити страхову виплату у соціальному страхуванні (передбачено законопроєк­том №12209). Проте умови отримання цієї страхової виплати для осіб із стій­ким частковим обмежен­ням працездатності є гір­шими порівняно з тими, які передбачені чинним за­конодавством, оскільки така страхова виплата ви­плачуватиметься, тільки якщо особа працює і з ура­хуванням отримуваного заробітку. Тобто, якщо в особи втрата працездат­ності 50, 60, 80 відсотків і більше (крім повної втра­ти працездатності), то для того, щоб отримувати що­місячну страхову виплату, особа має працювати. Не­зрозуміло також, як здій­снюватиметься матеріаль­на підтримка тих осіб, які за нинішніми медичними показниками матимуть право на встановлення 3 групи інвалідності.

Або ж пропонується у Законі України «Про дер­жавні соціальні стандарти та державні соціальні га­рантії» такий соціальний показник як «мінімальний розмір пенсії за віком» за­мінити на «розмір базової частини пенсії за віком». Така заміна є безпідстав­ною, адже ст. 17 цього Зако­ну визначено, що основні державні соціальні гаран­тії встановлюються з ме­тою забезпечення консти­туційного права громадян на достатній життєвий рі­вень. При цьому визначе­но, що основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існу­вання, не можуть бути нижчими від прожитково­го мінімуму, встановлено­го законом. Прожитковий мінімум є вартісною вели­чиною достатнього для за­безпечення нормального функціонування організ­му людини, збереження його здоров'я набору про­дуктів харчування, а та­кож мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору по­слуг, необхідних для задо­волення основних соціаль­них і культурних потреб особистості.

Чи забезпечує запропо­нований «розмір базової частини пенсії за віком» (1932 грн чи 1840 грн) до­статній життєвий рівень громадян? Відповідь оче­видна.

За результатами розгля­ду зазначеного законопро­єкту СПО об’єднань проф­спілок надіслала Мінсоц­політики зауваження до нього із висновком, що він потребує суттєвого доопра­цювання.

УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУ­ВАННЯ І ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФПУ

29.01.2025

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини