ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР МОП ЖІЛЬБЕР Ф. УНГБО: «МИ ВІДДАНІ СПРАВІ ВІДНОВЛЕННЯ РИНКУ ПРАЦІ В УКРАЇНІ ТА ЇЇ ПІДТРИМКИ В УМОВАХ ВІЙНИ»

Під час свого візиту до Києва Генеральний ди­ректор Міжнародної організацій праці (МОП) Жільбер Ф. Унг­бо пообіцяв посилити підтримку України в умовах війни, що триває.

Він наголосив на відданос­ті МОП справі відновлення ринку праці в країні, яка бореться з глибоким впли­вом війни на її населення і ринок праці.

«Я перебуваю тут, у Києві, щоб підтвердити непохит­ну відданість МОП під­тримці українського наро­ду в цей складний час. Піс­ля відкриття першого в іс­торії Представництва МОП у Києві на початку цього року, ми активізуємо зу­силля з підтримки еконо­мічної стійкості та реформ на ринку праці», – сказав пан Унгбо.

Генерального директора МОП супроводжував Євро­пейський комісар з питань зайнятості та соціальних прав Ніколас Шміт. Вони провели дискусії з україн­ськими урядовцями, зокре­ма з Першим віце-прем'єр- міністром та Міністром економіки Юлією Свири­денко, Віце-прем'єр- міністром з питань євро­пейської та євроатлантич­ної інтеграції та Міністром юстиції Ольгою Стефані­шиною, Міністром соціаль­ної політики Оксаною Жолнович та заступником голови Офісу Президента Іриною Верещук.

У рамках візиту до Києва Генеральний директор та Єврокомісар зустрілися з представниками організа­цій роботодавців та праців­ників, щоб обговорити їх­ній життєво важливий вне­сок у відновлення України.

Вони поспілкувалися з Гри­горієм Осовим, Головою Федерації профспілок України, з керівниками членських організацій ФПУ, Михайлом Волин­цем, головою Конфедерації вільних профспілок Украї­ни, Дмитром Олійником, президентом Федерації ро­ботодавців України, Васи­лем Кострицею, заступни­ком голови Об'єднання ор­ганізацій роботодавців України, та Олексієм Мі­рошниченком, президен­том Конфедерації робото­давців України.

Під час переговорів йшло­ся про важливу роль соці­ального діалогу у підтрим­ці реформи трудового зако­нодавства та заходів, спря­мованих на подолання ви­кликів, що стоять перед українським ринком праці.

«Війна призвела до зна­чних порушень на ринку праці в Україні, спричинив­ши дефіцит робочої сили в багатьох секторах, таких як будівництво, транспорт, виробництво сталі та сіль­ське господарство. МОП співпрацює зі своїми трис­торонніми партнерами для вирішення цих проблем шляхом інвестування у розвиток навичок, покра­щення умов праці, вдоско­налення управління рин­ком праці та збільшення участі жінок і ветеранів ві­йни у робочій силі», – пояс­нив пан Унгбо.

На зустрічі з міжнародни­ми партнерами з розвитку в Києві МОП та ЄК також наголосили на важливості подальшої глобальної під­тримки України для забез­печення інклюзивного та тривалого відновлення.

«Рішучість України у від­новленні заслуговує на по­хвалу. Оскільки країна прагне до членства в ЄС, важливо, щоб її нове трудо­ве законодавство не лише відповідало законодавству ЄС, але й відповідало між­народним трудовим стан­дартам. Соціальний діалог буде ключовим для забез­печення сталого та ефек­тивного відновлення», – сказав пан Унгбо.

ЗА МАТЕРІАЛАМИ САЙТУ МОП

ФПУ ПРАЦЮЄ ПОПРИ ВІЙСЬКОВИЙ СТАН І УТИСКИ ВЛАДИ

Виступ Голови ФПУ Григорія Осового на зустрічі.

«Тезово хочу привернути вашу увагу до окремих питань, що тур­бують профспілки і трудящих, які, на наш погляд, доповнять інфор­мацію, яку ви маєте і зможете ви­користати під час наступних зу­стрічей в органах державної влади і з роботодавцями та в подальшій вашій роботі.

Насамперед, коротко про си­туацію на ринку праці і станови­ще працівників в умовах воєнно­го стану. Ситуація залишається дуже складною. Окупація тери­торій знищує робочі місця і зму­шує людей до внутрішнього пе­реміщення та еміграції. Країна втрачає людський капітал, вод­ночас загострюється демогра­фічна криза. Падає рівень жит­тя. Заходи, які вживає влада, поки що не дають очікуваних ре­зультатів.

На окупованих територіях, а це 26%, профспілкові організації змушені припинити свою діяль­ність. Працівники і профактивісти піддаються дискримінації і при­мусу до праці.

Ми знаємо, що Адміністративна Рада МОП тримає на контролі си­туацію в Україні і в жовтні-листо­паді буде розглядати ці питання.

Наша позиція: не допускати на­віть у дискусіях, що українські і російські працівники однаково по­терпають від війни. Є суттєва різ­ниця – росіяни виробляють снаря­ди, ракети, бомби, якими знищу­ють українців. А фнпр підтримала військову агресію проти України. Проте її представник знову став членом Адмінради!

Ми знову наполягаємо на за­критті офісу МОП у москві. І щоб МОП більш жорстко реагувала на факти примусу до рабської праці на окупованих територіях.

Щодо становища працівників змушені констатувати, що на пері­од воєнного стану введені певні обмеження, які звужують права працівників. Не всі вони об’єктивно обумовлені і неприпус­тимі в подальшому.

Прикро, що уряд також вдався до «замороження» соціальних стандартів на наступні три роки, і водночас запропонував підвищити податки з працівників, а провладна більшість у парламенті підтримала ці «жорсткі» новації у першому чи­танні законопроєкту про Держав­ний бюджет на 2025 рік.

ФПУ та СПО профспілок заявили про свою рішучу незгоду з такими діями влади. Адже в умовах воєн­ного стану робітники і так постраж­дали – реальна зарплата зросла на 8%, тоді як інфляція і девальвація гривні обезцінила грошові доходи більше, ніж на третину. І як це взага­лі розуміти, коли в Берліні уряд пре­зентував середньостроковий план відновлення з економічним зрос­танням понад 6% і покращенням добробуту, а іншим своїм рішенням заганяє працівників у бідність? За­питайте, де правда?

Щодо соціальних та трудових ре­форм в Україні можна констатува­ти, що окремі проводяться з метою лібералізації, а інші – як об’єктивна необхідність у зв’язку з євроінте­граційними процесами. До речі, Фе­дерація профспілок рішуче підтри­мала курс на євроінтеграцію.

Хочу привернути вашу увагу, що на ці реформи в Україні впливають два потужні центри впливу: з од­ного боку США і Великобританія, які надають значну технічну і фі­нансову допомогу українському уряду для просування англосак­сонської моделі, а інший – це ЄС, який спонукає українську владу до впровадження європейської моделі. До речі, вона більше сприймається суспільством, оскільки за Конституцією Україна є соціальною державою.

Суперечливість цих підходів со­ціальні партнери відчувають по­стійно і при опрацюванні проєктів Трудового і Соціального кодексів та інших питань трудової і соці­альної політики. Внаслідок цього деякі права працівників і навіть профспілок, здобуті в минулий пе­ріод, переглянуті владою в бік лі­бералізації і зниження державних гарантій, а деякі втрачено взагалі.

Ми постійно проводимо моніто­ринг і аналіз законодавчих актів, які несуть ризики для працівників. І надаємо парламенту і уряду свої висновки і пропозиції. Лише в цьо­му році цей обсяг становив понад 600 НПА, третина з них (35%) не була підтримана СПО профспілок. Однак в умовах монобільшості од­нієї політичної сили в уряді, парла­менті, Офісі Президента та вста­новленої на період воєнного стану заборони проведення масових зі­брань, колективні дії та проведен­ня страйків, у профспілок зали­шився фактично один спосіб за­хисту своїх про­позицій – це про­фесійне переко­нання влади в їх законності та со­ціальній спра­ведливості! До­нести це до ши­рокого загалу людей через ЗМІ, об’єднані в «Єди­ні новини», теж практично не можливо.

Пане комісаре, на наш погляд, ЄС має більш рішуче стати на захист верховенства пра­ва, прав працівників і профспілок, зокрема в переговорному процесі вступу України до ЄС. Надати тех­нічну і фінансову допомогу нашим об’єднанням профспілок, щоб по­силити кадрову та інституційну спроможність здійснювати екс­пертно-аналітичну роботу в рам­ках завдань, визначених Угодою про асоціацію, із залученням гро­мадянського суспільства. На членські внески спілчан охопити весь масив нормотворення не­можливо. В той же час ми бачимо, які вагомі гранти та міжнародну допомогу отримують на реформи урядові структури і в рази більшу зарплату платять своїм виконав­цям. Має бути справедливий про­порційний розподіл міжнародної допомоги і для соціальних партне­рів, які виконують таку ж роботу.

Хочу запевнити, пане Унгбо, що українські профспілки і далі будуть підтримувати дії МОП щодо просу­вання міжнародних трудових норм і соціальної справедливості в сфері праці та нового Суспільного дого­вору. Відкриття офісу МОП в Украї­ні додасть нам сили та більшої спроможності в цих справах.

Важливим питанням є долучен­ня профспілок до планів віднов­лення України. Ми знаємо, що у владних кабінетах розробляються різні сценарії та готуються проєк­ти, які мають амбітні цілі відбудо­ви, модернізації, оновлення краї­ни, що безумовно будуть впливати на трансформацію ринку праці, трудових, соціальних відносин і рівня життя. Власне, йдеться про те, якою має стати наша держава в повоєнний період.

Здавалося б, для консолідації всіх сил суспільства такі плани мали б виноситися на суспільне об­говорення спочатку тут, в Україні, а не закордоном, щоб було розумін­ня і підтримка своїми громадяна­ми, а не навпаки, як це має місце.

Тому ми пропонуємо МОП і ЄС спільно зі сторонами соціального діалогу України завчасно підготу­вати дискусійну платформу сто­совно забезпечення стійкості рин­ку праці на майбутню міжнародну конференцію з відбудови України, яка відбудеться у Римі. До речі, ми знаємо, що італійський уряд вияв­ляв готовність надати в цій справі фінансову підтримку. Чому б цим не скористатися?

Це стосується так само й інших важливих питань, які мають, у першу чергу, обговорюватися сто­ронами соціального діалогу на площадці Національної тристо­ронньої соціально-економічної ради. Проте, цей інститут не пра­цює тривалий час, попри наполе­гливі пропозиції, звернення сторін як профспілок, так і роботодавців до уряду і Офісу Президента, який координує роботу секретаріату Національної ради і Національної служби посеред­ництва і прими­рення.

Звертаюся до Вас, пане Нікола­се. Ви завжди на­голошуєте, що соціальний діа­лог – це є части­на європейської соціальної моде­лі. Й очевидно, що український уряд і роботодав­ці та європейські бізнес-асоціації теж мають це зрозуміти, і дотримуватися цих правил, тут в Україні. Прошу на зу­стрічах, які ви планує сьогодні та в майбутньому, акцентувати на цьо­му їхню увагу, щоб надалі це не стало перешкодою на шляху на­буття членства в ЄС та провоку­вання трудових конфліктів.

Як відомо, кожні півроку прово­дяться саміти ЄС–Україна за участі урядів і парламентарів. Ми пропонуємо, а ЄКП підтримує, щоб цей формат міжнародної співпра­ці був доповнений третьою сторо­ною, а саме проведення самітів соціальних партнерів.

Вважаємо, що при обговоренні Договору про асоціацію, зокрема глави 21 «Співробітництво у галузі зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей» у відповідних двосторонніх комісіях задля об’єктивності оцінки мають бути присутні представники профспілок і роботодавців, а не лише урядовці.

Просимо надати сприяння в просуванні Європейської соціаль­ної опори в Україні. А також роз­глянути можливість введення по­сади омбудсмена з соціального діалогу і соціальної політики в Україні, як це передбачається в країнах ЄС у 2025 році. Адже у ро­ботодавців є бізнес омбудсмен.

І наступне: триває повзучий на­ступ на права профспілок. Зако­ном роботодавців зобов’язано на­давати дані про членів профспілок на підприємствах державним ор­ганам. Також пропонується запро­вадити державну реєстрацію профспілкових організацій за­мість їх легалізації, яка є нині і від­повідає міжнародному договору України за Конвенцією МОП №87 «Про свободу асоціації та захист права на організацію».

При реформуванні фондів соці­ального страхування профспілки втратили право паритетної участі в управлінні цими фондами, тобто і по­вноцінного захисту прав працівників.

Чиняться спроби влади розми­ти класичний тристоронній діалог так званим громадянським сус­пільним, в якому як профспілки, так і роботодавці втратять пари­тетне представництво, з чим ми категорично не погоджуємося.

Більш того, голова парламент­ського комітету з питань соціаль­ної політики та захисту прав вете­ранів Галина Третьякова і голова правлячої партії «Слуга народу», заступниця голови Комітету ВРУ з питань організації державної вла­ди, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та місто­будування Олена Шуляк звернули­ся до уряду з пропозиціями ство­рити «Раду профспілкових ліде­рів» у липні 2023 року, які будуть більш лояльними до проведення ліберальних реформ в Україні. Тобто фактично відсторонити ре­альні репрезентативні об’єднання профспілок. Добре, що уряд не пі­шов на порушення Закону України «Про соціальний діалог».

І нарешті, влада намагається за­брати у державну власність офісні приміщення та навчальні центри Фе­дерації профспілок. Із цього приводу урядом подано до парламенту два законопроєкти, а Агентством з роз­шуку активів, набутих злочинним шляхом (вдумайтесь в це), ще до прийняття законодавчих рішень вже проводяться конкурси на управління профспілковими об’єктами. Зокре­ма, і на Будинок профспілок, де пере­бувають більше 40 всеукраїнських профспілок та Київська обласна рада профспілок. Тобто викинути профспілки на вулицю!

Хотів би нагадати, пане Унгбо, що на скаргу, яку ФПУ подала до МОП у 2022 році щодо порушення Конвенції №87, було конструктивне реагування і українському уряду запропоновано провести консуль­тації з профспілками та досягти взаємоприйнятного рішення. За­мість цього голову СПО профспілок на національному рівні навіть не допустили на засідання, на якому схвалювалися законопроєкти про одержавлення майна профспілок. На ці факти відреагувала і голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Однак все поки що зали­шається без змін. А розгляд апеля­цій в судах постійно переноситься. Складається враження, що якась невидима рука цим керує. ФПУ рі­шуче захищатиме власність спіл­чан, яка нині слугує людям! Не зна­ходячи вирішення в Україні, ми по­дали заяву для розгляду в Євро­пеському суді з прав людини, спо­діваємось на верховенство права і справедливість.

11.11.2024

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини